Вирок № 31250920, 18.05.2013, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1137/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2013 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., прокурора Мокренко Ю.М., потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, секретаря судового засідання Скрипки - Соіної О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобовязаного, не одруженого, не працюючого, мешкаючого: Сумський район, с. Шпилівка, вул. Молодіжна, 11, судимого: 11.07.2012 року Сумським районним судом за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у вигляді 1000 грн. штрафу в дохід держави, який він сплатив 19.07.2012 року.

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення за слідуючих обставин.

07.03.2013 року, ОСОБА_2, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: Сумський район с. Шпилівка вул. Молодіжна, 11, маючи нагальну потребу в грошах, вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом «ЛУАЗ», який він раніше бачив біля одного з домоволодінь в с. Визирівка Сумського району для того, щоб в подальшому здати його на металобрухт і таким чином отримати гроші.

Реалізуючи замислене, з метою незаконного заволодіння автомобілем, того ж дня, близько 23.15 год., ОСОБА_2 на орендованому автомобілі НОМЕР_1, приїхав до домоволодіння № 43 по вул. Радянській в с. Визирівка Сумського району, де раніше бачив вказаний вище автомобіль. Після цього, впевнившись, що його дії залишаються непомітними для оточуючих, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди власнику автомобілю та бажаючи їх настання, зєднав буксирувальним тросом автомобіль НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 та автомобіль, на якому він приїхав до місця скоєння злочину. Після цього, сівши за кермо свого автомобілю, відбуксирував автомобіль «ЛУАЗ 969М» на відстань близько 500 м., однак, зрозумівши, що виїхати на підйом на шляху слідування з автомобілем на буксирі йому не вдасться, покинув автомобіль «ЛУАЗ 969М» та на автомобілі «DEWOO NEXIA» з місця скоєння злочину зник.

Таким чином, ОСОБА_2 незаконно заволодів автомобілем НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, вартістю згідно авто товарознавчої експертизи № 43 від 29.03.2013 12150 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України визнав повністю та суду пояснив, що він працюючи таксистом, раніше проїжджаючи по с. Визирівка бачив біля одного з будинків автомобіль. В цей день, коли він таксував, він знову побачив цей автомобіль і вишів ним заволодіти, щоб здати його на металобрухт, отримати за нього кошти та витратити кошти на придбання подарунку дівчині. З цієї метою він близько о півночу підїхав до даного домоволдіння, взяв на буксир даний автомобіль і став тягнути в напряму м. Суми. Але на одному з підйомів, він зрозумів, що йому не витягнути авто, а тому він його відчепив, автомобіль задишив на дорозі, а сам поїхав далі таксувати. Через два дні його затримали працівники міліції.

В скоєному щиро кається, автомобіль був повернутий потерпілому, претензій до нього немає.

Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченими його вина в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена добутими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що у нього у власності є автомобіль Луаз. Даний автомобіль стояв біля подвіря в с. Визирівка декілька днів. 08.03.2013 року вранці вони виявли, що автомобіль відсутній. Дружина зателефонувала до міліції і через деякий час його повідомили, що його автомобіль знаходиться за селом. На даний час автомобіль повернутий.

Аналізуючи в сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доказана повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 289 ч. 2 КК України, так як він незаконно заволодів транспортним засобом, повторно.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, характеристику на нього, визнання ним своєї вини.

Те, що обвинувачений щиросердечно розкаявся та добровільно відшкодував завдану правопорушенням шкоду, суд визнає помякшуючими його покарання обставинами.

А те, що обвинувачений має рецидив злочину суд визнає обтяжуючою його покарання обставиною.

За наявності таких даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і до нього можливо застосувати положення ст. 75 КК України.

По справі потерпілим ОСОБА_1 було заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000,00 гривень

Але в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 відмовився від позовних вимог, пояснивши, що вони вирішили це питання добровільно, претензій до обвинуваченого він немає.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого, речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 376 КПК України, суд

ПРИГОВОРИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення дактилоскопічної та авто товарознавчої експертиз в загальній сумі 684,60 гривень, із зарахуванням на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код 25574892 р\р 31256272210011 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити ту ж особисте зобовязання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

СуддяБ.М. Клочко