Вирок № 31250567, 18.05.2013, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 1018/7333/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2013 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Проць Т. В. ,

при секретарі Шевченко Ю.В.

за участю потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 11 вересня 2011 року близько 12.40 години, знаходячись на території садівницького товариства «Галявинка» за адресою Київська область, Обухівський р-н, с.Романків на дорозі між земельними ділянками №114 та №243, умисно, на грунті неприязних стосунків, наніс один удар кулаком лівої руки в ліве плече ОСОБА_1, чим спричинив їй легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на лівому плечі, синців на внутрішній поверхні лівого стегна, травматичний скол 1/3 коронкованої частини 27-го зуба. Крім того, в результаті зазначених дій ОСОБА_4, у ОСОБА_1 стався відкол частини реставрації 35-го зуба.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 183 від 21.01.2013 року тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_1, у вигляді пошкодження зубів могли утворитись внаслідок різкого змикання щелеп, інші тілесні ушкодження утворились від дії тупим (ими), твердим(ими) предметом(ами) з обмеженою травмуючою поверхнею і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Потерпілою у справі заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 2183 грн., моральної шкоди на суму 30000 грн. та витрат на правову допомогу 4000 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе не визнав в повному обсязі, та показав, що 11 вересня 2011 року він знаходився на власній дачній ділянці в с.Романків Обухівського району. Близько 12.00 години разом з родиною та іншими членами садового товариства «Галявинка» вони зібралися на дорозі між земельними ділянками №114 та №243, обговорювали поточні питання щодо діяльності садівницького товариства. ОСОБА_1 підходила до зібравшихся, однак він з нею навіть не розмовляв. Будь-яких ударів їй він не наносив, а скаргу приватного обвинувачення вважає наслідком неприязних стосунків, які виникли внаслідок тривалих спорів. Оскільки тілесних ушкоджень потерпілій не спричиняв, просив відмовити і у задоволенні цивільного позову.

Хоча підсудний винним себе у нанесенні ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не визнав його вина доводиться зібраними у справі доказами.

Потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що має на території СТ «Галявинка» земельну ділянку. 11.09.2011 року близько 12.00 години вона йшла до приміщення в якому знаходиться правління товариства. Проходячи ділянку дороги, яка розташована між сто чотирнадцятою та двісті сорок третьою земельною ділянкою, вона підійшла до групи людей серед яких був і ОСОБА_4 з дружиною, його син, ОСОБА_5 та інші, оскільки їй потрібно було звернутись до ОСОБА_6, який є головою правління і також там знаходився. Поговоривши кілька хвилин з останнім, вона направилась до приміщення побутового вагончика в якому знаходиться правління. По дорозі її наздогнав ОСОБА_4, обігнав та кулаком лівої руки наніс удар в ліве плече. Від чого вона втратила рівновагу та впала на ліве стегно. Від різкого падіння в неї ляснули щелепи та стався скол двох зубів. В подальшому вона звернулась за медичною допомогою, лікувалась амбулаторно. Крім цього, зазнала моральних страждань: відчувала фізичний біль, образу, нервувала, змінила звичний ритм життя.

Представник потерпілої ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позицію ОСОБА_1 щодо призначення покарання та заявлених позовних вимог.

Свідок ОСОБА_7 показала суду, що 11.09.2011 року вона з іншими членами СТ близько 12-ої години зібрались біля трансформаторної будки обговорити питання, щодо приєднання товариства до сільської ради. Крім її чоловіка, були ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та інші. Пізніше підійшла ОСОБА_1 та переговоривши з ОСОБА_6 направилась до побутового вагончика в якому знаходиться правління. Вона теж пішла до вагончика платити за світло, при цьому ОСОБА_1 була у неї на виду, а коли зайшла до вагончика остання сиділа там та розмовляла з ОСОБА_10 Її чоловік в той день потерпілій тілесних ушкоджень не наносив.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що 11 вересня 2011 року разом з іншими членами сімї та садового товариства зібрались на дорозі біля сто чотирнадцятої земельної ділянки, обговорювали якісь питання. Його батько, підсудний у справі, постійно був поряд і нікуди не відходив. ОСОБА_1 дійсно підходила до гурту, але він до неї не підходив, вони не спілкувались і тілесних ушкоджень їй не наносив.

Свідок ОСОБА_12 дала суду покази аналогічні показам свідка ОСОБА_11

Свідок ОСОБА_8 показала, що 11.09.2011 року в обідню пору, знаходилась разом з іншими членами СТ «Галявинка», в т.ч. і ОСОБА_4, на території товариства біля трансформаторної будки. До них на деякий час підходила і ОСОБА_1, яка в подальшому пішла до вагончика. ОСОБА_4 від групи людей не відходив, тілесних ушкоджень не наносив.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дала покази аналогічні за змістом показам свідка ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що є головою правління СТ «Галявинка». 11.09.2011 року був прийомний день. Близько 12.00 години він розмовляв з кількома членами товариства. До нього підходила ОСОБА_1 Пізніше вона повідомила, що її вдарив ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_10 показала суду, що 11.09.2011 року в побутовому вагончику СТ «Галявинка» приймала платежі від жителів товариства. Близько 12.00 години вийшла з вагончика разом з ОСОБА_13 та бачила як ОСОБА_4 на дорозі біля воріт власної земельної ділянки лівою рукою штовхнув в ліве плече ОСОБА_1, яка впала. Вони допомогли їй: обтрусили одяг, заспокоїли, запропонували звернутись за медичною допомогою.

Свідок ОСОБА_13 показала суду, що має земельну ділянку в СТ «Галявинка» в с.Романків. 11.09.2011 року вона йшла до побутового вагончика де ведеться прийом по неділях. Там знаходилась ОСОБА_10, вони вийшли на вулицю щоб поговорити та побачили, що по дорозі йде ОСОБА_1 Її наздогнав ОСОБА_4 і вдарив в плече. Вони надавали допомогу потерпілій, заспокоювали її.

Свідок ОСОБА_9 показала, що була присутня на зборах біля трансформаторної будки 11.09.2011 року, однак вони з чоловіком підїхали трохи пізніше за інших. ОСОБА_1 того дня вона не бачила, а ОСОБА_4 з сімєю знаходився постійно коло них.

Судово-медичний експерт ОСОБА_14, в судовому засіданні підтримав висновок №183 від 21.01.2013 року та пояснив, що ним була оглянута потерпіла, про що був складений акт судово-медичного обстеження. При огляді потерпілої були виявлені тілесні ушкодження, які він зазначив у акті, дані ушкодження відповідали часу та способу заподіяння. Висновок від 21.01.2013 року був складений на підставі медичних документів також він звертався за консультацією до лікаря-стоматолога. При проведенні експертизи він прийшов до висновку, що відкол частини реставрації 35 зуба не може являтись анатомічним ушкодженням, а тому пошкодження спричинені ОСОБА_1 відносяться до легких тілесних.

Згідно висновку судово-медичного експерта №183 від 21.01.2013 року у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді синців на лівому плечі, синців на внутрішній поверхні лівого стегна, травматичного сколу 1/3 коронкованої частини 27-го зуба. Пошкодження зубів могли утворитись внаслідок різкого змикання щелеп, інші тілесні ушкодження утворились від дії тупим (ими), твердим(ими) предметом(ами) з обмеженою травмуючою поверхнею і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виявлені у ОСОБА_1 ушкодження могли утворитись за обставин та в термін, вказаний потерпілою.

Як вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.12.2011 року в порушенні кримінальної справи по ст.296 КК України за заявою ОСОБА_1 відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України в редакції 1960 року.

Згідно ч.3 ст.323 КПК України в редакції 1960 року, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд дії ОСОБА_4 кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При цьому суд виходить із встановлених в судовому засіданні обставин, що спричинені ОСОБА_4 тілесні ушкодження до короткочасного розладу здоровя потерпілої не призвели.

Покази підсудного щодо обставин даної кримінальної справи суд вважає неправдивими і такими, що направлені на ухилення від відповідальності за скоєний злочин, оскільки вони спростовуються сукупністю зібраних у справі доказів, зокрема, показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_13, покази яких суд приймає до уваги, оскільки вони є логічними і послідовними, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи. Доводи підсудного та захисту, що дані свідки оговорили ОСОБА_4 суд вважає надуманими.

Покази допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_8, що ОСОБА_4 не наносив ОСОБА_1 тілесних ушкоджень є суперечливими та, зважаючи на період перебування вказаних свідків разом з ОСОБА_4, не спростовують доводів потерпілої і інших зібраних у справі доказів.

Не приймає суд до уваги покази дружини підсудного ОСОБА_7, сина ОСОБА_11 та невістки ОСОБА_15 щодо дійсних обставин справи, оскільки вони заінтересовані в розгляді справи та уникненні ОСОБА_4 відповідальності за вчинений злочин.

Доводи підсудного та захисту, що ОСОБА_1 могла самоушкодитись не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а доводи про сумнівність локалізації тілесних ушкоджень, механізм їх утворення та ступінь тяжкості спростовуються крім висновку судово-медичної експертизи, довідкою Центральної поліклініки Голосіївського району №8933, консультативним висновком лікаря-стоматолога КП «Київська міська стоматологічна поліклініка» від 30.09.2011 року .

При призначенні підсудному покарання суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.1 ст.125 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу винного, який є пенсіонером, вперше притягується до кримінальної відповідальності, його ставлення до скоєного, що він одружений, характеризується посередньо, а також інші в сукупності обставини, які характеризують його особу.

Обставин, що помякшують чи обтяжують покарання підсудному не встановлено.

Враховуючи обставини справи, суспільну небезпеку скоєного злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_4 до покарання у виді штрафу. Призначення іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню в розмірі 183 грн. оскільки такий розмір доведено письмовими доказами копію квитанції від 28.09.2011 року. Вимоги майнового характеру в іншій частині потерпілою доказово не обґрунтовані, як і розмір затрат на правову допомогу, а тому суд підстав для їх задоволення не вбачає.

Щодо задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд, виходить з положень Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року і враховує характер та обсяг страждань, яких зазнав потерпілий, стан його здоровя, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках та вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню. Оцінюючи розмір моральної шкоди позивача, суд виходить з засад розумності і справедливості.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, в редакції 1960 року, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 510 (пятсот десять) грн.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в відшкодування матеріальної шкоди 183 грн. 00 коп., в відшкодування моральної шкоди 5000 грн., а всього стягнути 5183 грн. 00 коп.

На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СуддяОСОБА_16