Постанова № 31249929, 15.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 р. Справа № 804/5916/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Кирпи Н.О. Партасюк О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернулось до суду з позовними вимогами до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення грошових коштів у розмірі 684,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок невчасного отримання позивачем повідомлення про смерть громадянина ОСОБА_5, після смерті якого на його особистий рахунок суб'єктом владних повноважень були зайво перераховані кошти у сумі 1517,51 грн. Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області було направлено лист на адресу відповідача з проханням розглянути питання щодо повернення коштів, на який установою банку було надіслано відповідь та повернуто 0, 40 грн. в межах наявного залишку. На думку позивача така відмова установи банку є протиправною, а тому на відповідача у судовому порядку має бути покладений обов'язок повернути спірну суму коштів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» стало відомо про смерть ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у зв'язку з чим позивачу невідкладно повернуто грошові кошти у розмірі 0, 40 грн., решта ж суми було списано банком за користування кредитним лімітом, який був укладений ОСОБА_5, до того, як банк дізнався про смерть клієнта. Таким чином, відповідач повернув позивачу безпосередньо ті кошти, які були в наявності на поточному рахунку на момент отримання інформації про смерть особи. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01 грудня 2010 року між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпродзержинську та публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» укладено договір №3/04-10 про зарахування страхових виплат потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ОСОБА_5 у зв'язку з нещасним випадком на виробництві на підставі постанови №41 від 16.05.2005 року призначено страхову виплату потерпілому на виробництві.

За особистою заявою ОСОБА_5, щомісячні страхові виплати зараховувались та виплачувались йому через ПАТ КБ «Приватбанк».

09 квітня 2012 року позивачем отримано довідки Управління Пенсійного Фонду України від 06.04.2012 року №563/04-26 про списки померлих, у яких вказано, що ОСОБА_5 помер.

Разом з тим, не будучи обізнаним про смерть вказаної особи, за березень 2012 року на особовий рахунок ОСОБА_5 позивачем перераховано грошові кошти у сумі 1517,51 грн.

Отримавши вищезазначену довідку Управління Пенсійного Фонду України відділення Фонду звернулося до Дніпродзержинської філії ПАТ КБ «Приватбанк» з листом від 25.07.2012 року вих. №01-1586 про повернення надлишково перерахованої суми страхових виплат у розмірі 1517,51 грн. ОСОБА_5 у зв'язку з його смертю 17.03.2012 року.

30 липня 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» повернув відділенню Фонду 0,40 грн., що підтверджується банківською випискою та повідомив листом від 01.08.2012 року №30.1.0.0/2-20120730/1629, що повертає грошові кошти, зараховані на рахунок ОСОБА_5, в межах наявного залишку.

Судом встановлено, що позивач перерахував кошти ОСОБА_5, який помер до моменту перерахування, при цьому відповідач на момент зарахування коштів на рахунок особи також не мав відомостей про його смерть. Такі відомості надійшли йому після виконання зобов'язань по перерахуванню коштів на рахунок останнього та списання з цього рахунку коштів на погашення кредитних зобов'язань ОСОБА_5

Статтею 1071 Цивільного кодексу України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Згідно частини 1 статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Проте вказана сума страхових виплат, зарахована на рахунок ОСОБА_5 в місяці, наступному за місяцем його смерті, не може переходити у власність фізичної особи, яка померла, а також, в розумінні статей 1218, 1219 Цивільного кодексу України, ці суми не можуть входити до складу спадщини і спадкоємці на них претендувати не можуть.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 608 Цивільного кодексу України зобов'язання по договору припиняються зі смертю кредитора, якщо вони є нерозривно пов'язаними з особою кредитора. А тому дія укладеного між банком та ОСОБА_5 договору щодо надання банківських послуг та виконання умов щодо перерахування коштів на рахунок одержувача припиняється у випадку смерті кредитора.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Враховуючи, що кошти, перераховані позивачем банку для зарахування на рахунок ОСОБА_5 та зараховані на нього у місяці, наступному за місяцем його смерті, належать безпосередньо Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області, не можуть переходити у власність особи, яка померла, то і розпорядження такої особи щодо можливості списання з цих коштів певних сум на погашення її кредитних зобов'язань, наданих нею при житті, не може бути підставою для задоволення означеними коштами кредиторських вимог банку відносно ОСОБА_5, оскільки Фонд соціального страхування не відповідає за зобов'язаннями померлого боржника - отримувача виплат, кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України можуть бути використані лише на цілі, визначені Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV, що не передбачає інших підстав для їх використання.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, з урахуванням вимог чинного законодавства суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» перерахувати з рахунка ОСОБА_5 зараховані після його смерті грошові кошти у розмірі 684,93 грн. (шістсот вісімдесят чотири гривні дев'яносто три копійки) Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 25841172, р/р 37174699982502, ГУДКУ в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 травня 2013 року.

Суддя В.В. Степаненко