Ухвала суду № 31249796, 16.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14400/10/12/0170

16.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Гоголева І.А.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Золотий пляж"- Янчук Андрій Петрович, довіреність № б/н від 27.12.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Золотий пляж" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 28.01.13 у справі № 2а-14400/10/12/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства "Золотий пляж" (вул. Алупкінське шосе, 2,смт. Курпати,Ялта, Автономна Республіка Крим,98657)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Золотий пляж» (далі - Позивач, ЗАТ «Золотий пляж») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим (далі- відповідач, ДПІ в м. Ялта) з вимогами:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення ЗАТ «Золотий пляж» від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на суму 16713578,00 грн., в тому числі наростаючим підсумком : за півріччя 2008, в сумі 916408,00 грн., три квартали 2008- в сумі 1951239,00 грн., за 2008 - в сумі 6544813,00 грн., за 1-й квартал 2009 в сумі 8660593,00 грн., півріччя 2009 - в сумі 10592535,00 грн., три квартали 2009 - в сумі 12634240,00 грн., за 2009 - в сумі 14682228,00 грн., 1-й квартал 2010 - в сумі 16713578,00 грн., за результатами акту перевірки від 23.06.2010 № 2852/23-1/02650593/151;

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення залишку від'ємного значення ПДВ, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації ПДВ)- на суму 14236806,00 грн., за результатами акту перевірки від 23.06.2010 № 2852/23-1/02650593/151;

- зобов'язання відповідача провести по картці особового рахунку позивача розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток відповідно до податкових декларацій за півріччя 2008,9 місяців 2008, за 2008 рік, 1 квартал 2009, півріччя 2009, 9 місяців 2009, за 2009 рік, 1-й квартал 2010 року;

- зобов'язати відповідача провести по картці особового рахунку позивача розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідно до податкових декларацій позивача за квітень-грудень 2008, січень -грудень 2009, січень-березень 2010.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.01.13 року в задоволенні адміністративного суду Закритого акціонерного товариства "Золотий пляж" - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.01.2013 року та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно. Однак його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності.

Колегія суддів, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками відповідача з 31.05.2010 по 11.06.2010 було проведено планову перевірку ЗАТ «Золотий пляж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по31.08.2010, за результатами якої було складено Акт від 23.06.2010 № 2852/23-1/02650593/151.

Відповідно до висновків вказаного Акту відповідачем було визначено порушення з боку позивача, зокрема:

-П.п.5.32,5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями , в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкт оподаткування з податку на прибуток на суму 16713578,00 грн., в тому числі - за півріччя 2008, в сумі 916408,00 грн., три квартали 2008- в сумі 1951239,00 грн., за 2008 - в сумі 6544813,00 грн., за 1-й квартал 2009 в сумі 8660593,00 грн., півріччя 2009 - в сумі 10592535,00 грн., три квартали 2009 - в сумі 12634240,00 грн., за 2009 - в сумі 14682228,00 грн., 1-й квартал 2010 - в сумі 16713578,00 грн.;

- П.1.4 ст.1, п.4.5.1 ст. 4, п.п.7.2.1,п.п.7.2.3,п.п.7.2.6, п. 7.2, п.п.7.4.2 п.п.7.4.4,п.п.7.4.1,п.п.7.5.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, у зв'язку чим завищено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податного періоду (рядок 26 Декларації ПДВ) на суму 14236806, у т.ч. за 2-4 квартал 2008 - 13301191,00 грн., за 2009- 794456,00 грн., за 1-й квартал 2010 - 141159,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган уповноважений на проведення перевірки платника податків та складання акту перевірки з зазначенням відповідних висновків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Згідно 20.1.4. Податкового Кодексу України до прав органів державної податкової служби відноситься, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 1.3 розділу 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Порядок), передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт.

Актом є службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Порядку в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Таким чином, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який вірно зазначив, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. N 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123, обліку в картках особових рахунках підлягають податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Отже суд першої інстанції вірно вказав, що суми від'ємного значення суми податку не підлягають внесенню до карток особових рахунків, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову й в цій частині.

Колегією суддів безперечно встановлено, що позивач фактично оскаржує висновки податкового органу, якими зазначається про порушення позивачем податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що незгода з висновками податкового органу, викладеная у акті перевірки є підставою для оскарження податкового повідомлення-рішення у разі його прийняття, що є самостійним предметом позову.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно відмовив в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Золотий пляж" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.01.13 у справі № 2а-14400/10/12/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18.05.13

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна