Ухвала суду № 31249475, 26.04.2013, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2049/13-ц

Провадження № 2/0182/1837/2013

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2013 рокум. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рибакова В.В., розглянувши заяву Приватного підприємства «Пектораль» про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2013 року Приватне підприємство «Пектораль» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, Селянського (фермерського) господарства «Скорук Максим Анатолійович», відділу Держкомзему у Нікопольському районі Дніпропетровської області Головного управління Держкомзему України у Дніпропетровській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська обласна земельна агенція», про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобовязання вчинити певні дії.

Позивач разом з позовом надав заяву про забезпечення позову, якою просить в порядку ст.ст.151,152 ЦПК України заборонити Селянському (фермерському) господарству «Скорук Максим Анатолійович» вчиняти дії щодо користування та володіння земельною ділянкою, загальною площею 1,00 га, яка розташована на території Менжинської сільської ради, на підставі укладеного з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки.

Розглянувши матеріали заяви, суддя дійшов наступного.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи те, що «ОСОБА_2А.» - Селянське (фермерське) господарство, напрямом діяльності якого на підставі ч.1 ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» є вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація з метою отримання прибутку, і заборона йому здійснювати свою діяльність може призвести до незворотних наслідків, як-то банкрутство, суддя дійшов висновку про необхідність відмови у забезпеченні позову.

Крім того, накладення заборони стосується інтересів ОСОБА_1 і забезпечення позову може призвести до незворотних наслідків як щодо СФГ «ОСОБА_2А.», ПП «Пектораль», так і щодо власника земельної ділянки - ОСОБА_1, яка не матиме можливості отримати орендну плату за використання своєї землі.

Таким чином суддя приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги Постанову Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства «Пектораль» про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали направити Приватному підприємству «Пектораль».

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом пяти днів з дня її отримання.

Суддя:

ОСОБА_3