Рішення № 31248286, 14.05.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.13 Справа№ 914/1106/13

За позовом: Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Комунального підприємства „Адміністративно-технічне управління", м.Львів

до відповідача: Повного товариства „Ломбард „Аверс" ( ПП „Вольта і компанія"), м.Львів

про стягнення 3060грн. 00коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Юрків М.Г.

Представники:

прокурор: Телюк Г.В.

від позивача : Магарський М.З.

від відповідача: не з'явився

Прокурору та представнику позивача роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Прокурором Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» до Повного товариства „Ломбард „Аверс" (ПП „Вольта і компанія") про стягнення 3060грн. 00коп. штрафу за самовільне встановлення конструкцій зовнішньої реклами.

Ухвалою суду від 22.03.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.04.2013р. За клопотанням позивача та в зв'язку з відсутністю доказів належного повідомлення відповідача, ухвалою суду від 02.04.2013р. відкладено розгляд справи на 16.04.2013р. За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 16.04.2013р. відкладено розгляд справи на 14.05.2013р.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні 14.05.2013р. підтримали заявлені вимоги, просять позов задоволити.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, проте направив суду відзив на позовну заяву від 15.04.2013р., в якому, зокрема, посилається на те, що банер розміром 1,6х0,4 м., який розміщений на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху з написом „Ломбард", не може вважатись як реклама, а є вивіскою, про що зазначено в листі КП „Адміністративно-технічне управління" б/н та дати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне:

14.08.2012р. між Департаментом економічної політики Львівської міської ради (робочий орган), Комунальним підприємством „Адміністративно-технічне управління" (оператор) та ПП „Ломбард Аверс" (ПП „Вольта і компанія") (розповсюджувач) було укладено договір № 42 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, який регулює правовідносини, що виникають між робочим органом, оператором та розповсюджувачем щодо встановлення спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами на території м.Львова, а також надання у тимчасове платне користування місць для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни, визначеними у виданих дозволах на розміщення зовнішньої реклами у межах м.Львова, згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами у м.Львові.

П.8.1 договору № 42 передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 14.08.2017р.

В п.3.6.1. договору зазначено, що відповідач зобов'язувався не розміщувати рекламні засоби з порушенням вимог Законів України "Про рекламу" і "Про благоустрій населених пунктів", Типових правил розміщення зовнішньої реклами та Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові.

Згідно п.3.6.2 договору, відповідач зобов'язується не встановлювати рекламні засоби без дозволу на їх розміщення, незалежно від форми власності на місце, на якому розміщується рекламний засіб.

Крім того, згідно п.8.1 Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові, затверджених рішенням Львівської міської ради №569 від 21.05.2010р., самовільно встановлені рекламні засоби підлягають демонтажу.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Розміщення реклами у м.Львові здійснюється на підставі дозволів на розміщення реклами, виданих виконавчим комітетом Львівської міської ради, як це передбачено ст.16 Закону України "Про рекламу" та Правилами розміщення реклами у м.Львові, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про рекламу", розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003р. №2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами", зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами рад відповідно до цих правил.

Згідно п.п. 3.4.1, 3.4.3 Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові, затверджених рішенням Львівської міської ради №569 від 21.05.2010р., КП "Адміністративно-технічне управління" у межах своєї компетенції здійснює нагляд за дотриманням підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності, та фізичними особами встановленого Законом України "Про рекламу", Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, Правилами розміщення зовнішньої реклами у м.Львові, порядку розміщення, утримання та експлуатації рекламних засобів; за результатами нагляду за станом зовнішньої реклами інформує відповідним поданням орган місцевого самоврядування про рекламні засоби, що підлягають примусовому демонтажу, готує проект наказу про примусовий демонтаж та здійснює демонтаж рекламних засобів.

Рішенням Львівської міської ради №748 від 02.11.2012р. дозвіл №6-12-11-319 від 09.11.2012р. виданий відповідачу на розміщення зовнішньої реклами на вул. Сихівській, 28 у м.Львові.

Однак, згідно довідки Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 18.04.2013р. дозвіл на розміщення реклами за адресою: м.Львів, вул.В.Великого, 105 відповідачу не видавався.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Виявивши самовільно встановлені конструкції, Департамент економічної політики Львівської міської ради скерував відповідачу вимогу №23/Р-7-2937 від 24.10.2012р. про усунення даного правопорушення з терміном добровільного виконання до 29.10.2012р., що підтверджується реєстром рекомендованих листів № 3519 з відбитком поштового штемпеля від 24.10.2013р.

Наказом Департаменту економічної політики ЛМР №29Д від 05.11.2012р. зобов'язано позивача до 25.03.2013р. демонтувати самовільно встановлену конструкцію зовнішньої реклами відповідача за адресою: м.Львів, вул.Володимира Великого, 105 на будинку розміром 1,6х0,4м (М-1) та 2,0х1,5м (М-2).

Відповідно до акту проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 15.11.2012р., самовільно встановлені спеціальні конструкції за адресою: м.Львів, вул.Володимира Великого, 105 в кількості 2 штук розміром 1,6х0,4м та 2,0х1,5м демонтовано.

Як встановлено п.5.8 договору, у випадку самовільного встановлення або несвоєчасного демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 90 гривень за кожний день самовільного встановлення, а конструкції підлягають обов'язковому демонтажу.

Таким чином, позивачем правомірно здійснено нарахування відповідачу штрафу в розмірі 3060грн. 00коп. по об'єктах на вул.Володимира Великого,105 за формулою: 90 грн.* 2 конструкції * 17 днів з 29.10.2012 р. по 14.11.2012р.

Заперечення відповідача стосовно того, що банер розміром 1,6х0,4 (місце-1) який розміщений на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху з написом „Ломбард" є вивіскою відповідно до ч.6 ст. 9 Закону України „Про рекламу", а не рекламою, не береться судом до уваги, оскільки з представленої суду світлокопії вбачається, що розміщена на спеціальній конструкції інформація містить саме рекламу (інформацію про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару), а не інформацію про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 1,16 Закону України „Про рекламу", ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230, 231 ГК України, ст.ст.33,34,43,44, 49, 82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Повного товариства „Ломбард „Аверс" ( ПП „Вольта і компанія", м.Львів, вул.Дністерська, 1 (ідентифікаційний код 37030601) на користь Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління", м.Львів, вул.Сахарова, 42 (ідентифікаційний код 13804591) штраф в розмірі 3060грн. 00коп.

3. Стягнути з Повного товариства „Ломбард „Аверс" (ПП „Вольта і компанія", м.Львів, вул.Дністерська, 1 (ідентифікаційний код 37030601) в доход державного бюджету 1720грн. 50коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 17.05.2013р.