Рішення № 31248271, 17.04.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2013 р.Справа № 921/186/13-г

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз", вул. Чернівецька, 54а, м. Тернопіль, 46006

За участю представників від:

Позивача: Вознюк Євген Володимирович - головний юрисконсульт Відділу претензійно-позовної роботи Управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту (довіреність № 14-61 від 22.03.2013р.);

Відповідача: Панчук Сергій Миколайович - юрист (довіреність №5 від 25.01.2013р.).

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" про стягнення 41805521грн.34коп., з яких: 37458352грн.87коп. боргу за поставлений природний газ, 231565грн.28коп. - втрат від інфляційних процесів, 985298грн.76коп. - три відсотки річних, 3130304грн.42коп. - пені.

Свої позовні вимоги, підтримані в попередніх судових засіданнях уповноваженими представниками, позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору №14/2197/11 від 30.09.2011р. на купівлю-продаж природного газу ним (позивачем) поставлено відповідачу у жовтні-грудні 2011року та січні-лютому 2012року природний газ на загальну суму 53321051грн.30коп., однак відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого газу виконав частково, і станом на 06.12.2012р. борг становить 37458352грн.87коп., в зв'язку з чим відповідачу за несвоєчасно проведені розрахунки нараховані пеня в сумі 3130304грн.42коп., інфляційні втрати в сумі 231565грн.28коп. та 3% річних в сумі 985298грн.76коп., які позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Відповідач у відзивах на позовну заяву (лист б/н та дати (вх. №7619 від 09.04.2013р.) та лист б/н і дати (вх.№8103 від 17.04.2013р.)) та згідно пояснень повноважного представника у судових засіданнях позов в частині основного боргу не визнає, зазначивши, що заборгованість в сумі 37458352грн.87коп. за поставлений природний газ ним повністю погашена ще в грудні 2012 року, в підтвердження чого надав платіжні доручення №12/2 від 06.12.2012р., № 12/3 від 06.12.2012р., № 12/4 від 06.12.2012р., №11/2 від 12.11.2012р., № 11/1 від 12.11.2012р.,№ 12084368 від 06.12.2012р. та акт звіряння розрахунків,підписаний представниками сторін та завірений печатками товариств станом на 31.12.2012 року, а несвоєчасність здійснення оплати пояснює наступним: відповідач отримував за даним договором природний газ виключно для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, і відповідно в послідуючому даний газ по укладеному між ним і Комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільмісьтеплокомуненерго" від 30.09.2011р. №1/ТЕ-11 поставлявся останньому для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями і у зв'язку з тим, що дані споживачі несвоєчасно оплачують за спожиту теплову енергію і відповідно борг КП "Тернопільміськтеплокомуненерго" за спожитий в 1У кварталі 2011 року та січні-вересні 2012 року природний газ становить 16740952,90грн., що в свою чергу є причиною несвоєчасно проведених розрахунків з позивачем за поставлений ним природний газ. Окрім того, відповідач також зазначив, що причиною несвоєчасно проведених з позивачем розрахунків за відпущений ним газ є і та обставина, що за період з жовтня 2011р. по січень 2012р. вартість природного газу по регульованому тарифу змінювалась тричі, що призвело до невідповідності фактичної вартості теплової енергії, послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджується органами державної влади чи місцевого самоврядування і дана різниця в тарифах в 2012р. ПАТ "Тернопільміськгазу" відшкодована була не в повному обсязі. Щодо стягнення пені, нарахованої за період з 14.11.2011р по 11.02.2012р. відповідач заперечує, посилаючись на те, що розрахунок за цей період проведений позивачем з порушенням строків позовної давності. Враховуючи вищенаведені причини несвоєчасності проведення розрахунків з позивачем, а також те, що: - відповідачем здійснюється оплата за отриманий природний газ на підставі договору та Алгоритму розщеплення коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №247 від 26.03.2008 року, тобто ПАТ "Тернопільміськгаз" контролює розмір надходжень коштів відповідним підприємствам, але не має права втрутитись в механізм та розмір розподілу та перерахування зазначених коштів; - наявність боргу населення перед ПАТ "Тернопільміськгаз" за використаний природний газ, який станом на 01.01.2013 року становить 35228,1тис.грн.; - наявність заборгованості самого позивача перед відповідачем за транспортування природного газу в сумі 4649.2тис.грн.; - стягнення позивачем інфляційних втрат та 3% річних, відповідач просить суд зменшити розмір пені, в порядку, передбаченому ст..233 ГК України. Щодо розміру нарахованих позивачем 3% річних та втрат від інфляції не заперечує.

Представник позивача щодо зменшення розміру нарахованої пені заперечує, посилаючись на те, що заборгованість споживачів за поставлений ним природний газ, не дає йому можливості своєчасно розрахуватися за отриманий ним природний газ від іноземних постачальників природного газу, за що перед останніми несе відповідальність в тому числі і у вигляді сплати пені.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

30.09.2011року між сторонами у даній справі укладено договір на купівлю-продаж природного газу №14/2197/11 (далі-договір), згідно якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах визначених Договором (п.1.1. Договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що отриманий за цим договором газ використовується споживачами Покупця виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Відповідно до п.3.3. приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу,оформлюється актом приймання-передачі газу та є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4 договору).

Розрахунки за реалізований Споживачеві природний газ та послуги з його транспортування здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п. 5.1. договору).

Згідно п.6.1. договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктами 7.1., 7.2. договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором. У разі невиконання Покупцем умов, передбачених п. 6.1. цього договору, з нього стягується (крім суми заборгованості) пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони погодили (п. 11.1 договору), що даний договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Як слідує із матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору №14/2197/11 від 30.09.2011р. позивач протягом жовтня-грудня 2011року та січня-лютого 2012року передав відповідачеві природний газ на загальну суму 53321051грн.30коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за жовтень 2011р. на суму 6827191грн.02 коп., за листопад 2011р. на суму 9683985 грн.88 коп., за грудень 2011р. на суму 10492073 грн.49 коп., за січень 2012р. на суму 12685497грн.46 коп., за лютий 2012р. на суму 13632303грн.45коп. підписаними представниками і завіреними печатками сторін, копії яких знаходиться в матеріалах справи.

Звертаючись з даним позовом до суду, який, як слідує із штампа пошти на конверті, відправлений позивачем в суд 13.02.2013 року, позивач стверджує, що відповідач свої зобов"язання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково і станом на 06.12.2012 року його борг становить 37 458 352грн.87коп., які просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Проте, як слідує із наданих відповідачем матеріалів, а саме платіжних доручень №11/1 від 12.11.2012р. на суму 112990грн.50коп., №11/2 від 12.11.2012р. на суму 68100грн.67коп., №12/2 від 06.12.2012р. на суму 26309249грн.11коп., №12/3 від 06.12.2012р. на суму 8804491грн.41коп., №12/4 від 06.12.2012р. на суму 2150144грн.56коп. та №12084368 від 06.12.2012р. на суму 25823грн.57коп. (з яких 13376грн.62коп. - перерахування згідно договору №14/2197/11 від 30.09.2011р.),ним (відповідачем) 06.12.2012р., тобто до звернення позивача з позовом до суду, в повному обсязі сплачено борг в сумі 37 458 352грн.87коп., що підтверджується також актом звіряння розрахунків, підписаним представниками і завіреним печатками сторін станом на 31.12.2012р. та про що в судовому засіданні не заперечує представник позивача, а тому позов в цій частині заявлений безпідставно і задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 7.2 договору, з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, згідно яких пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, та з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано і вимог ч.2п.1ст..258 та ч.3ст.267 ЦК України, у вигляді сплати пені, що за період з 13.02.2012р. (з даним позовом позивач звернувся в суд 13.02.2013 року і з врахуванням строку позовної давності щодо стягнення пені - один рік, саме нарахована позивачем пеня з 13.02.2013року підлягає до стягнення) по 13.09.2012 року (по дане число пеня нарахована позивачем з врахуванням вищезазначених вимог чинного законодавства щодо стягнення пені) становить 2791159грн.72коп.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, і відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, а зважаючи, що позивачем пропущено річний строк позовної даності щодо стягнення пені, нарахованої за період з 14.11.2011р. по 13.02.2012р.(оскільки з даним позовом позивач звернувся в суд 13.02.2013 року), відповідачем в порядку ч. 3 ст. 267 ЦК України заявлено про застосування позовної давності стосовно позовної вимоги про стягнення пені, позовні вимоги в частині стягнення пені, нарахованої за цей період (з 14.11.2011р. по 13.02.2012р.) в сумі 339144,70грн.. до задоволення не підлягають.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п. 2.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" № 02-5/293 від 29.04.1994 р., із наступними змінами і доповненнями, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), суд повинен об'єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення пені, нарахованої позивачем за період з 14.02.2012р. по 13.09.2012р., зважаючи на причини виникнення заборгованості, викладені відповідачем у відзивах на позовну заяву (лист б/н та дати (вх. №7619 від 09.04.2013р.) та лист б/н і дати (вх.№8103 від 17.04.2013р.)) та згідно пояснень повноважного представника у судових засіданнях, а саме:

- заборгованість за поставлений позивачем природний газ, який поставлявся для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію для населення та релігійних організацій, виникла в зв'язку з тим, що останні несвоєчасно розраховуються за спожиту теплову енергію і відповідно борг КП "Тернопільміськтеплокомуненерго" перед відповідачем за спожитий в 1У кварталі 2011 року та січні-вересні 2012 року природний газ станом на 15.02.2013 року становить 16740952грн.90коп.;

- за період з жовтня 2011р. по січень 2012р. вартість природного газу по регульованому тарифу змінювалась тричі, що призвело до невідповідності фактичної вартості теплової енергії, послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджується органами державної влади чи місцевого самоврядування і дана різниця в тарифах в 2012р. ПАТ "Тернопільміськгазу" відшкодована була не в повному обсязі

- заборгованість споживачів перед ПАТ "Тернопільміськгаз" станом на 01.01.2013 року становила 63568000грн., в тому числі населення - 35228100грн., що підтверджується довідкою відповідач від 09 квітня 2013 року №129;

- відповідачем здійснюється оплата за отриманий природний газ на підставі договору та Алгоритму розщеплення коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №247 від 26.03.2008 року, тобто ПАТ "Тернопільміськгаз" контролює розмір надходжень коштів відповідним підприємствам, але не має права втрутитись в механізм та розмір розподілу та перерахування зазначених коштів;

- наявність заборгованості самого позивача перед відповідачем за транспортування природного газу в сумі 4649.2тис.грн.( довідка № від 09 квітня 2013 року №130);

- з наведеного в сукупності, враховуючи ступінь виконання відповідачем основного зобов"язання за договором на купівлю-продаж природного газу №14/2197/11 (як встановлено судом вище, ще до звернення позивача з позовом в суд заборгованість за поставлений природний газ відповідачем сплачена повністю), а також те, що позивачем не надано суду будь-яких доказів понесення збитків в результаті несвоєчасного виконання відповідачем договірних зобов"язань щодо оплати поставленого позивачем природного газу, суд вважає за можливе на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 198248грн.46коп., яку стягнути з відповідача.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що складає 231565,28 грн. та 3% річних від простроченої суми, що становить 985298,76 грн.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України позов в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" 198248грн.46коп. - пені, 231565грн.28коп. - втрат від інфляційних процесів, 985298грн.76коп. - три відсотки річних підлягає задоволенню, як обґрунтовано заявлений.

Судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам з врахуванням суми, на яку зменшена пеня.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Чернівецька, 54а, м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 21155959):

- на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, (код ЄДРПОУ 20077720) - 198248грн.46коп. - пені, 231565грн.28коп. - втрат від інфляційних процесів, 985298грн.76коп. - три відсотки річних, 6597грн.98коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 25.04.2013р.

Суддя Г.З. Андрушків