ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.05.2013 Справа № 901/1041/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове об'єднання «Старий Крим»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино»
про стягнення заборгованості за договором в розмірі 481 945,28 грн.
Суддя С.І. Чонгова
Представники:
Від позивача - не з'явився;
Від відповідача - не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю агропромислове об'єднання «Старий Крим» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 466 419,60 грн., пеню в розмірі 15 525,68 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору у розмірі 9 638,91 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором поставки № 17 від 17.07.2012 в частині оплати одержаного товару.
Представник відповідача у засідання суду призначене на 15.04.2013 не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2013 року надсилалась відповідачу за адресою вказаною позивачем у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 27.03.2013, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 28), про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.
У зв'язку з неявкою відповідача у засідання суду 15.04.2013 слухання справи ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 було відкладено на 16 травня 2013 року, яка була направлена на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією.
30 квітня 2013 року до Господарського суду Автономної Республіки Крим від позивача поштою надійшов лист за вих. № б/н від 22.04.2013, згідно якому позивач надіслав на адресу суду додаткові документи, крім того, у вказаному листі позивач просить розглядати справу у його відсутність за наявними у матеріалами справи документами.
Представник позивача у засідання суду 16 травня 2013 року не з'явився.
Представник відповідача у засідання суду 16 травня 2013 року не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав.
Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність позивача та відповідача виходячи з наступного.
Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ № 736576 відповідач зареєстрований у якості юридичної особи за юридичною адресою: 98433, Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, село Віліне, вулиця Леніна, будинок 128.
Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.
Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.
До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.
Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.
У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
17 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю агропромислове об'єднання «Старий Крим» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино» був укладений договір поставки № 17.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до умов укладеного договору Постачальник (позивач) зобов'язується поставити, а Покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити виноматеріали в асортименті: виноматеріал Портвейн приморський білий у кількості 40000,0 Дал за ціною 49,00 грн. за 1 Дал. Вартість товару згідно договору складає 1 960 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20 %. Фактичне найменування, кількість та вартість відвантаженого товару визначаються сторонами у товарно-транспортній накладній, яка додається до кожної окремо взятої партії товару та є невід'ємною частиною договору.
Розділом 2 договору сторони встановили порядок розрахунків: Покупець здійснює попередню оплату в сумі 240 000,00 грн. за 12000,00 дал виноматеріалу, у безготівковому порядку, в гривні на поточний рахунок Постачальника; кінцева оплата за кожну окремо взяту партію товару здійснюється протягом 21 календарного дня з моменту відвантаження, у безготівковому порядку, в гривні, на поточний рахунок Постачальника; у разі невиконання умов оплати (несвоєчасної) ціна виноматеріалу «Портвейн приморський білий» буде складати 51,0 грн. за дал, за кожну прострочену партію товару з ПДВ.
Позивачем на виконання умов укладеного договору було поставлено відповідачу, а відповідачем одержано від позивача, товару на загальну суму 2 048 474,40 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними та довіреностями відповідача на одержання товару, копії яких наявні у матеріалах справи (а. с. 14-46).
Покупець, починаючи з 19.08.2012, здійснював оплату несвоєчасно та не у встановлені договором строки, так відповідачем за одержаний товар від покупця було здійснено часткову оплату в розмірі 1 646 400,00 грн. Несплаченим залишилось товару на суму 402 074,40 грн. У зв'язку з тим, що відповідачем порушувались строки оплати, а саме пункту 2.2. договору, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 466 419,60 грн. з розрахунку вартості товару за ціною 51 грн. за 1 декалітр.
Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідачем не надано доказів сплати позивача заборгованості в розмірі 466 419,60 грн.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 15 525,68 грн. пені.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Пунктом 5.2. договору сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоїмки за кожний календарний день прострочення.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.
В судовому засіданні 16 травня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 18 травня 2013 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино» (вул. Леніна, 128, с. Віліно, Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим,98433, Україна; р/р 26001026337 в АКБ «АРКАДА», МФО 322335, ЗКПО 36551352, ІНН 365513501130, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове об'єднання «Старий Крим» (пр. Воронцова, 73, а/с 4221, м. Дніпропетровськ, 49081, Україна; р/р 26005311348 у Дніпропетровському РО Публічного акціонерного банку «Фортуна-Банк», МФО 300904, ЗКПО 313846404618, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 466 419,60 грн., 15 525,68 грн. пені, а також судовий збір в розмірі 9638,91 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.І. Чонгова
Судове рішення № 31248202, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 16.05.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 901/1041/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: