Постанова № 31246621, 17.05.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2013 року 810/485/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві та Спеціального батальйону судової міліції «Грифон» при ГУ МВС у м.Києві,

про визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ГУ МВС України в місті Києві про визнання протиправними рішень відповідача, їх дій бездіяльності, що мали місце 31 березня 2009 р. та якими позивачів позбавлено прав, гарантованих ст.34 Конституції України, у той час як це позбавлення права відбулось не в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадянського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, не для охорони здоров'я населення, не для захисту репутації або прав інших людей, не для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету та не для неупередженості правосуддя, передано для подальшого розгляду та вирішення до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 р. справу прийнято до свого провадження суддею Щавінським В.Р.

13.03.2013 р. протокольною ухвалою у якості другого відповідача по справі було залучено Спеціальний батальйон судової міліції «Грифон» при ГУ МВС у м.Києві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.03.2009 р. позивачі за викликом Окружного адміністративного суду м.Києва з'явилися у призначений час в приміщення суду по вул.Десятинна,4/6 у м.Києві. За запрошенням службової особи державної установи (суду) щодо входу до зали судових засідань №9 прибувши у судове засідання, по справі за позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною Постанови Кабінету Мінстрів України №1258 від 21.12.2005 р., увійшли в зал №9. Після цього послідувало розпорядження службової особи державної установи щодо нашого обов'язку звільнити зал судових засідань №9 і перейти до залу судових засідань №17, що особи, які з'явилися за викликом вирішили виконати, але виконали частково, так як із залу судових засідань №9 вийшли, а от можливості потрапити в зал судових засідань №17 були позбавлені співробітником спецпідрозділу «Грифон».

Позивачі зазначають, що ГУ МВС України в м.Києві в особі співробітника спецпідрозділу «Грифон», який не представився, перегородило ОСОБА_1, доступ до зали судових засідань №17, яка мала судовий виклик на розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, призначений на 31.03.2009 р. Коли ж все таки вдалося пройти lj залу №17, то послідувало наступне організаційне розпорядженням службової особи державної установи щодо звільнення зали судових засідань №17 у зв'язку з продовженням судового засідання у залі судових засідань №9.

Особи, що прибули в суд на розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України звільнили зал судових засідань №19 і підійшли до дверей залу судових засідань №9 але вхідні двері цієї зали виявилися замкненими на ключ і перед ними ще і стояли той самий співробітник спецпідрозділу «Грифон» і йому на допомогу став працівник апарату цього суду.

Коли ж через хвилин п'ять двері залу №9 відчинилися, то в залі №9 в момент відкриття дверей вже оголошувалося рішення суду про залишення позовної заяви ОСОБА_4 до КМУ без розгляду у зв'язку з неявкою

Відповідач - ГУ МВС України у м.Києві проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що відповідно до ст. 268 КАС України до осіб, які порушили встановлений порядок у суді під час розгляду адміністративної справи, а також до осіб, що перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства застосовуються заходи процесуального примусу.

До таких осіб суддя під час розгляду адміністративної справи може застосовувати такі заходи, як попередження, видалення із залу судового засідання та інші.

Попередження та видалення з залу судового засідання застосовуються до осіб, які порушують встановлений порядок під час судового засідання (виражають неповагу до суду) або не виконують розпорядження головуючого (перешкоджають вчиненню правосуддя).

Відповідач - Спеціальний батальйон судової міліції «Грифон» при ГУ МВС у м.Києві письмових заперечень проти позову суду не надав, свого представника у судове засідання не направив. Про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що сторони у судове засідання на 13 год. 00 хв. 17.05.2013 р. не прибули, а також відсутність потреб заслухати свідків та експертів судом ухвалено рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у провадженні Окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №7/248 за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, до Кабінету Міністрів України, Президента України ОСОБА_6 треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Державна судова адміністрація України, ОСОБА_5 про оскарження нормативно-правового акту.

Як вбачається із Журналів судових засідань по адміністративній справі №7/248 у судовому засіданні, яке відбулось 31.03.2009 р. у приміщенні Окружного адміністративного суду за адресою м.Київ, вул.Десятинна,4/6, зал судових засідань №9 головуючим по справі було оголошено перерву у зв'язку з необхідністю видалення із зали судового засідання ОСОБА_1 на підставі ухвали суду, та необхідністю наведення порядку у судовому засіданні.

У подальшому після перерви представники та треті особи були запрошені до зали судових засідань, однак вони до зали судових засідань не прибули, що було зафіксовано у журналі судових засідань.

Позивачі вважають, що вони були протиправно не допущені до зали судового засідання працівниками спецбатьону «Грифон».

Відповідно до ст. 268 КАС України до осіб, які порушили встановлений порядок у суді під час розгляду адміністративної справи, а також до осіб, що перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства застосовуються заходи процесуального примусу.

До таких осіб суддя під час розгляду адміністративної справи може застосовувати такі заходи, як попередження, видалення із залу судового засідання та інші.

Попередження та видалення з залу судового засідання застосовуються до осіб, які порушують встановлений порядок під час судового засідання (виражають неповагу до суду) або не виконують розпорядження головуючого (перешкоджають вчиненню правосуддя).

Під попередженням слід розуміти зауваження, яке робиться головуючим особі, яка порушила встановлений у залі судового засідання порядок під час розгляду адміністративної справи у суді. При застосуванні попередження головуючий попереджує особу, що в разі повторного вчинення порушення порядку у залі до порушника буде застосоване - видалення із залу судового засідання.

Під видаленням з зали судового засідання слід розуміти примусове позбавлення особи можливості перебувати у залі судового засідання під час розгляду адміністративної справи у суді.

Застосування видалення із залу судового засідання можливе за умови, якщо особу до якої застосовується засіб процесуального примусу було належним чином раніше (під час розгляду адміністративної справи у залі судового засідання) попереджено головуючим про порушення ним порядку під час судового засідання та про можливість застосування до особи більш жорстких заходів примусу.

Обов'язок щодо вжиття необхідних заходів по забезпеченню в судовому засіданні належного порядку покладено на головуючого у судовому засіданні (ст. 123 КАС України).

Підтримання порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, охорони приміщень суду, виконання функцій щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу, покладено на спеціальний підрозділ судової міліції "Грифон", який діє відповідно до Положення, затвердженого наказом МВС України від 19.11.2003 р., №1390 "Про затвердження Положення про спеціальний підрозділ судової міліції "Грифон".

Таким чином, виконуючи розпорядження головуючого у судовому засіданні працівник судової міліції під час видалення з зали судового засідання осіб, які порушують встановлений у залі судового засідання порядок під час розгляду адміністративної справи у суді, діяв у відповідності зі ст.19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про міліцію" дії працівника міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку до органів внутрішніх справ, суду або прокурору.

Згідно ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи позивачі не надали до суду жодного належного і допустимого доказу щодо визнання дій працівника судової міліції неправомірними.

Працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

Позивачі не надали суду доказів щодо настання визначеної законом відповідальності працівника міліції.

Щодо позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, за необхідне вказати наступне.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Підставою відповідальності за завдану моральну шкоду є склад цивільного правопорушення з наявністю всіх його складових.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень відшкодовується за рахунок держави (ст. 56 Конституції України).

Відповідно до приписів ЦК України шкода завдана фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади їх посадової або службової особи, відшкодовується державою незалежно від їх вини.

Як було зазначено вище, суд не вбачає у діях працівників міліції протиправних дій щодо позивачів, за таких обставин вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 11, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В. Р.