Ухвала суду № 31246215, 15.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/1376/13-а

15.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кондрак Н.Й.,

суддів Горошко Н.П. ,

Щепанської О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І.) від 22.02.13 у справі №801/1376/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим (вул. Шосе Героїв Сталінграду, 60/1, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98329)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АР Крим (вул. Фурманова, 10, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98312)

про стягнення 13750,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.13 у справі № 801/1376/13-а адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АР Крим про стягнення 13750,08 грн. - задоволено частково. Стягнено з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АР Крим на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АРК суми не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за жовтень - листопад 2012 року у розмірі 2391,14 грн. В інший частині позовних вимог - відмовлено (арк. с. 77-79).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АР Крим відсутній обов'язок відшкодовувати Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АРК витрати, що понесені ним у зв'язку з виплатою щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", однак, витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії по інвалідності та цільової допомоги на прожиття підлягають відшкодуванню, оскільки належним страховиком є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (арк.с.109-110).

Також не погодившись з постановою суду, відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (арк.с.86-88).

Доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

У судове засідання 15.05.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку (арк. с. 129-131). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

01.02.2013 Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до ВВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АР Крим про стягнення невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з жовтня по листопад 2012 у розмірі 11358,94 грн. (арк.с.2-6).

Судом встановлено, що з жовтня по листопад 2012 року позивач та відповідач підписали Акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

На правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-ХVІ від 23.09.1999 із змінами та доповненнями (далі - Закон № 1105-ХVІ), Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №2272-ІІІ від 22.02.2001 із змінами та доповненнями (далі - Закон №2272-ІІІ), Постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (далі - Постанова №265), Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійному захворюванні і пенсій у випадку втрати годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за №376/7697 (далі - Порядок).

Суд першої інстанції проаналізував зазначене діюче законодавство України та дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01 квітня 2001 року з наступними змінами та доповненнями, цей закон визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку). Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01 квітня 2001 року, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми основного розміру пенсії, витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії по інвалідності за період з жовтня по листопад 2012 року в розмірі 2391,14 грн. - відшкодування виплат пенсії щодо восьми застрахованих осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Доводи апеляції відповідача про відсутність обов'язку відшкодовувати дані витрати, оскільки ці особи не мають статусу застрахованих, оскільки є потерпілими внаслідок нещасного випадку на підприємствах держав СНГ (на території Узбекської РСР) колегія суддів не приймає, оскільки Фонд як належний страховик від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в силу положень статей 1, 4, 25, 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР та статей 21, 24 Закону №1105-XIV зобов'язаний відшкодовувати витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання (у тому числі й пенсій по інвалідності особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР). Такий висновок Верховного Суду України щодо правильного застосування норм матеріального права при вирішенні спорів цієї категорії міститься, зокрема, у постановах від 20 березня 2007 року № 21-1087во06 та від 12 червня 2012 року № 21-165а12.

Відносно витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги, судова колегія зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", встановлено що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів (пункт 1), у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму (пункт 2), виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога (пункт 4), щомісячна державна адресна допомога встановлюється з 1 квітня 2008 р. і переглядається у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність (пункт 5).

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування він нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у п. 2 ст. 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі - Порядок), який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4, та зареєстровано у Міністерстві Юстиції України 16.05.2003 за №376/7697.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1094 від 21.01.2001р. "Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві".

Пунктом 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

При цьому слід зазначити, що перелік сум, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів та підлягають відшкодуванню відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі - Порядок), який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4, та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за №376/7697, встановлений п. 4 цього Порядку, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає і серед видів пенсійного забезпечення що підлягають відшкодуванню відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відсутній такий вид пенсійного забезпечення як державна адресна допомога та витрати на її виплату та доставку.

Тобто, наведені вище норми чинного законодавства дають можливість зробити висновок про відсутність правових підстав та визначеного чинним законодавством порядку (механізму) відшкодування відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України понесених Управленнями Пенсійного фонду України витрат на виплату державної адресної допомоги та витрат на її виплату та доставку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 20.11.2012 у справі №21-361а-12 та ухвалах Вищого адміністративного суду України №К-29858/09, №К-44245/09, №К-13799/09, №К-37786/09.

За наведених вище обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач у справі, не прийнявши до заліку виплати державної адресної допомоги та витрати на її виплату та доставку, понесені позивачем у справі за жовтень - листопад 2012 року, діяв у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.

Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційних скарг щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.13 у справі №801/1376/13-а залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.13 у справі №801/1376/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій ухвали сторонам по справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис Н.Й. Кондрак

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.Й. Кондрак