Постанова № 31245938, 13.05.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

13 травня 2013 року Справа № 823/1356/13-а

15 год. 15 хв. м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» до Звенигородської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2007 р. до Господарського суду Черкаської області звернулося відкрите акціонерне товариство «Звенигородкаагрохім» до державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001921501/0 від 04.05.2007 р.

Позивач мотивує позов тим, що державною податковою інспекцією у Звенигородському районі Черкаської області, в порушення вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», було нараховано штрафні санкції в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Крім того, позивач зазначає, що штрафні санкції по акцизному збору помилково нараховані на суми податкових зобов’язань, яким надано розстрочення згідно зі ст. 14 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в момент дії договорів розстрочення податкового боргу.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 07.09.2007 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області від 04.05.2007 р. № 0019215001/0 в частині зобов’язання ВАТ «Звенигородкаагрохім» сплатити штраф за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 15785 грн. 78 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач, також не погоджуючись з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Господарського суду Черкаської області від 07.09.2007 р. в частині залишення в силі податкового повідомлення рішення № 0001921501/0 від 04.05.2007 р.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 р. залишено без змін постанову Господарського суду Черкаської області від 07.09.2007 р., а апеляційні скарги позивача та відповідача - без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням апеляційної інстанції, відкрите акціонерне товариство «Звенигородкаагрохім» подало касаційну скаргу, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.03.2013 р. задоволена частково. Постанову Господарського суду Черкаської області від 07.09.2007 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 р. скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.03.2013 р. допущено заміну відповідача (державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області) його правонаступником – Звенигородською міжрайонною державною податковою інспекцією Черкаської області Державної податкової служби.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надіславши на адресу суду факс, в якому повідомляє про підтримання позовних вимог та просить справу розглядати у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіславши на адресу суду клопотання про відмову в задоволенні позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАСУ особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі наявні докази у справі, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відкрите акціонерне товариство «Звенигородкаагрохім», згідно довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, зареєстроване як юридична особа Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 23.12.1997р., ідентифікаційний код 05491511.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.12.2006 р. відносно відкритого акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» було порушено справу про його банкрутство, введені процедура розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою вищезазначеного суду від 14.12.2006 р. була затверджена мирова угода від 07.12.2006 р., а провадження у справі про банкрутство припинено.

Державною податковою інспекцією у Звенигородському районі Черкаської області проведено перевірку своєчасності сплати податкових зобов’язань з податків, зборів та обов’язкових платежів по ВАТ «Звенигородкаагрохім».

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 26.04.2007 р. № 295/15-130 щодо сплати сум податкового зобов’язання протягом граничних строків сплати ВАТ «Звенигородкаагрохім».

На підставі вказаного акта, відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-111, за затримку на 1150 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в сумі 110995 грн. 68 коп., відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 04.05.2007 р. №00019215001/0, яким позивачу визначено суму основного платежу – 110995 грн. 68 коп.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. №2343-Х11 (надалі по тексту Закон №2343-Х11), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Статтею 12 Закону №2343-Х11 передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 23 Закону №2343-Х11 зазначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач банкрутом не визнаний, провадження у справі про його банкрутство припинено у зв’язку із затвердженням мирової угоди.

З наявного в матеріалах справи акту перевірки від 26.04.2007 р. № 295/15-130 вбачається, що відповідачем проводилась перевірка своєчасності сплати податкових платежів по позивачу за період з 01.01.2003 р. по 26.04.2007 р.

Строк виконання податкових зобов’язань з ПДВ настав у певній частині до 01.12.2004 р., тобто до порушення справи про банкрутство і до введення мораторію, а в певній частині після порушення справи про банкрутство та введення мораторію.

Наведені вище норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв’язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов’язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Враховуючи те, що строк виконання податкових зобов’язань по сплаті податку на додану вартість настав у позивача після 01.12.2006 р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих податкових зобов’язань не розповсюджувалась.

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків штрафних санкцій, визначених по оскаржуваному рішенню, встановлено, що штраф за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань з ПДВ, строк виконання яких настав до введення мораторію становить 15785 грн. 78 коп.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині протиправного визначення штрафу за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань з ПДВ, строк виконання яких настав до ведення мораторію, є обґрунтованими.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 86, 128, 159, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області від 04.05.2007 р. №00019215001/0 в частині зобов’язання відкритого акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» в частині сплати штрафу за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 15785 (п'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят п’ять) гривень 78 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш