Постанова № 31245840, 13.05.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 р. Справа № 821/1675/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої: судді Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона про захист порушених прав,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції місті Херсоні (далі - відповідач, ВДВС), в якому просить захистити порушені права шляхом визнання протиправними дій щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 37230123 на підставі вимоги УПФУ у м. Херсоні від 09.11.2010 р. № 0546 та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.03.2013 р. ВП № 37230123.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 19.04.2013 р. позивачу було надіслано постанову відповідача від 29.03.2013 р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні від 09.11.2010 р. № 0546.

Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною в зв'язку з тим, що відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання. Частиною 2 ст. 22 ЗУ "Про виконавче провадження" строк пред'явлення виконавчого документа, в даному випадку - вимоги УПФУ у м. Херсоні, становить один рік, а тому позивач стверджує, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.03.2013 р. щодо примусового виконання вимоги від 09.11.2010 р. прийнята після закінчення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У позовній заяві позивач просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 23 ЗУ "Про виконавче провадження" після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин розгляд справи слід здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03.12.2010 р. на підставі вимоги УПФУ у місті Херсоні про сплату боргу від 09.11.2010 р. № 0546 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ боргу у сумі 857,46 грн., а 23.01.2013 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення вказаного виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

27.03.2013 р. УПФУ у місті Херсоні подано відповідачу заяву про примусове виконання вимоги УПФУ про сплату боргу від 09.11.2010 р. № 0546, тобто виконавчий документ повторно пред'явлено до виконання.

29.03.2013 р. відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги УПФУ в Херсоні про сплату боргу від 09.11.2010 р. № 0546.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХІV із змінами та доповненнями (далі - Закон № 606-ХІV).

Відповідно до статті 19 Закону № 606-ХІV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, у тому числі на підставі рішення органу державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу, тобто на підставі вимоги УПФУ.

Статтею 25 Закону № 606-ХІV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як зазначено вище, виконавчий документ - вимога УПФУ від 09.11.2010 р. № 0546 був повернутий стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-ХІV, а саме: у зв'язку із відсутністю у боржника (ОСОБА_1) майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Між тим, ч. 5 ст. 47 Закону № 606-ХІV передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

27.03.2013 р. стягувачем (УПФУ у місті Херсоні) повторно пред'явлено до виконання виконавчий документ - вимогу УПФУ просплату боргу від 09.11.2010 р. № 0546.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону № 606-ХІV після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (ч. 3 ст. 23 Закону № 606-ХІV).

Із аналізу наведених норм Закону № 606-ХІV слідує, що стягувач має право повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання у разі його повернення з підстав, передбачених ст. 47 Закону № 606-ХІV, зокрема, за відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу, строк його пред'явлення до виконання переривається та у випадку повторного звернення стягувача із заявою про примусове виконання, знову поновлюється на строк, встановлений ст. 22 Закону № 606-ХІV, тобто на один рік.

Таким чином суд вважає, що державний виконавець, приймаючи рішення про відкриття виконавчого провадження щодо виконання вимоги УПФУ, не порушив вимоги ст.ст. 22 та 25 Закону № 606-ХІV, оскільки строк пред'явлення до виконання вказаного виконавчого документа становить один рік з дня його повернення.

За таких обставин суд приходить до висновку про законність оскаржуваних дій та постанови, а відтак - про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона про захист порушених прав.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 11.5