Постанова № 312448, 13.12.2006, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"13" грудня 2006 р. Справа №15/6450-А

за позовом Прокурора м. Нетішин в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств м. Київ

до селянського (фермерського) господарства "Сенькова В.В." с. НемиренціГородоцького району

про стягнення 6470,89 грн.

Суддя Муха М.Є.

Секретар судового засідання Капустян А.В.

Представники сторін:

від позивача Рохов О.В. –за довіреністю б/н від 28.11.2006р.

від відповідача не з’явився

за участю Ільчука Ю.Ф. –прокурора відділу прокуратури Хмельницької області

В судовому засіданні згідно ч.3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою суду від 06.11.2006року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 28.11.2006року, у зв’язку з неявкою відповідача, судове засіданні по справі відкладено.

Суть спору

Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог. Просять суд стягнути з відповідача 6470грн. 89коп. заборгованості, з якої 5000грн. боргу по поверненню зворотної фінансової допомоги, наданої згідно договору від 30.07.2002р., 1171грн. 02коп. інфляційних втрат, 299грн. 87коп. трьох процентів річних.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі від 06.11.2006р. та повістка про виклик в судове засідання на 11год. 10хв. 28.11.2006р., ухвала про відкладення судового засідання від 28.11.2006року та повістка про виклик в судове засідання на 10год. 13.12.2006р. направлені на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та у договорі укладеному між позивачем та СФГ „Сенькова В.В.” - с. Немиринці Городоцького району.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема письмової позиції з приводу поданого позову не подав, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, причини неявки суду не повідомив.

У зв’язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.

Розглядом наявних в справі матеріалів судом встановлено наступне:

30.07.2002р. між Хмельницьким обласним відділенням Українського державного фонду підтримки селянських фермерських господарств та Селянським (фермерським) господарством „Сенькова В.В.” укладено договір б/н про надання фінансової допомоги.

Відповідно до п.1.1 договору Відділення фонду зобов’язалось надати селянському (фермерському) господарству фінансову допомогу у розмірі 5тис.грн.

Фермерське господарство зобов’язалось повернути отримані кошти до 10.09.2004р. (п.1.2 договору).

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

Згідно видаткового касового ордеру №32 від 30.07.2002р. позивач видав, а відповідач одержав фінансову допомогу в розмірі 5тис. грн.

Відповідач своїх зобов’язань по договору в частині повернення отриманої фінансової допомоги в строк до 01.12.2004р. в розмірі 5тис. грн. не виконав, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про примусове стягнення зазначеної суми.

На момент прийняття постанови в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо повернення отриманих коштів позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України також просить суд стягнути з відповідача 1171грн. 02коп. інфляційних втрат, 299грн. 87коп. трьох процентів річних.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши матеріали справи в їх сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Згідно п.4 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів віднесено вирішення спорів за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках встановлених законом.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України до господарських та цивільних відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями цих кодексів, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Оскільки зобов’язання щодо повернення отриманих коштів, які виникли на підставі договору про надання фінансової допомоги продовжують існувати на час прийняття постанови суд керується нормами Господарського та Цивільного кодексів України.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 7 вказаної статті передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зважає на те, що позивачем з врахуванням вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення надано докази, які підтверджують заборгованість відповідача перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств по поверненню фінансової допомоги у розмірі 5000грн. Натомість відповідачем доказів сплати зазначеної суми заборгованості не надано.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги про стягнення 6470грн. 89коп. заборгованості, з якої 5000грн. боргу по поверненню зворотної фінансової допомоги, наданої згідно договору від 30.07.2002р., 1171грн. 02коп. інфляційних втрат, 299грн. 87коп. трьох процентів річних обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора м. Нетішин в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств м. Київ до Селянського (фермерського) господарства „Сенькова В.В.” с. Немиринці Городоцького району про стягнення 6470грн. 89коп. задовольнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Сенькова В.В.” (с. Немиринці Городоцького району, код 02766812) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Київ, вул.. Суворова, 9, п/с 26 код 20029342) 6470грн. 89коп. (шість тисяч чотириста сімдесят гривень 89коп.) заборгованості.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя М.Є. Муха

Постанова складена в повному обсязі і підписана 18.12.2006р.

Віддруковано 5 примірників:

1 –до справи;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –прокуратурі Хмельницької області;

5 –прокуратурі м. Нетішин.