Справа № 286/1616/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2013 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Якухно О. М.
з секретарем Турбал В. І.,
з участю
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Халімончука Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ігнатпільський кар'єр» про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач просить стягнути на його користь з відповідача (по уточнюючій заяві) середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 46864,23 грн. мотивуючи тим, що він працював у відповідача і при звільненні 24.09.2007 року з ним не розрахувалися. В порушення вимог законодавства відповідач не проводив під час роботи індексацію заробітної плати, з якої і виникла заборгованість. Борг виплачено частками : 5.01.2012 року - 192 грн., 12.03.2013 року - 326,34 грн.. За час затримки у розрахунку повинна бути стягнута середня заробітна плата.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав і пояснив, що він працював у відповідача з 2005 року і при звільненні з ним не розрахувалися. Про те, що йому не було проведено нарахування індексації заробітної плати під час роботи він дізнався в 2011 році. Перед звільненням він у відпустці не був і чому в табелі зазначена відпустка він не знає. При звільненні йому не повідомили про наявність боргу і він вважав, що все виплачено.
Представник відповідача вимоги визнав частково і пояснив, що з вимогами про стягнення середнього заробітку вони погоджуються з 5.01.2012 року по 12.03.2013 року, тобто з часу коли позивач дізнався про її наявність і заявив вимогу про виплату. На день звільнення позивач не працював, а тому середній заробіток не може стягуватися з цього часу. Крім того, індексація була нарахована після припису управління праці та соціального захисту в серпні 2011 року і позивач не міг заявити вимогу про її виплату в момент звільнення.
Дослідивши докази в справі суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Позивач працював у Відкритому акціонерному товаристві «Ігнгатпільський кар'єр» (яке надалі було перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Ігнатпільський кар'єр») і був звільнений з 24.09.2007 року за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються записами трудової книжки позивача.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
В розрахунковому листі за вересень 2007 року зазначено, що борг підприємства був відсутній, а тому позивач не міг знати про наявну заборгованість та заявити вимогу про її виплату.
З пояснень сторін та листа Територіальної державної інспекції з питань праці у Житомирській області від 22.03.2013 року вбачається, що у період з 7.07.2006 року по 31.10.2007 року відповідач не проводив нарахування та виплату індексації заробітної плати, яка нарахована лише в серпні 2011 року і виплачена позивачу 5.01.2012 року в сумі 192 грн. та 12.03.2013 року в сумі 326,34 грн..
Згідно з частиною шостою статті 95 КЗпП заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про оплату праці» у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078).
Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (частина друга статті 2 Закону України «Про оплату праці»).
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.
Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У зв'язку із викладеним, суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на те, що середній заробіток повинен бути стягнутий з 5.01.2012 року, тобто дня, коли позивач дізнався про наявну заборгованість по індексації заробітної плати, оскільки остання не була нарахована та не виплачена позивачу на день звільнення з вини відповідача, який не повідомив письмово позивача в день звільнення про наявну заборгованість.
З цих підстав, суд вважає, що при вирішенні спору не має правового значення перебування позивача у відпустці перед звільненням та відсутність його заяви наступного дня після звільнення про виплату заборгованості, а тому суд виходить з того, що заборгованість повинна була бути виплачена позивачу в день звільнення.
Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
З пояснень представника відповідача виплата додаткової заробітної плати не була здійснена навіть в серпні 2011 року (в місяць нарахування) у зв'язку із скрутним становищем підприємства, що не виключає відповідальності останнього.
У відповідності до листів Міністерства соціальної політики України та Міністерства праці та соціальної політики України від 9.10.2006 року №6540/0/14-06/13, від 18.09.2007 року №6884/0/14-07/13, від 30.09.2008 року №10338/0/14-08/13, від 25.08.2009 року №9681/0/14-07/13, від 25.08.2010 року №9111/0/14-10/13, від 23.08.2011 року №8515/0/14-11/13, від 21.08.2012 року №9050/0/14-12/13 кількість робочих днів становила :
з 25.09.2007 року по 31.12.2007 року - 70 ;
у 2008 році - 252 ;
у 2009 році - 251 ;
у 2010 році - 251 ;
у 2011 році - 250 ;
у 2012 році - 251 ;
з 1 січня по 11.03.2013 року - 47, а всього 1372 робочих дні.
На підставі викладеного, розрахунок середнього заробітку за час затримки у розрахунку слід проводити за весь час затримки з 25.09.2007 року по 12.03.2013 року, який складає на час розгляду справи у суді : 755,05 грн. + 759,30 грн. (заробітна плата за липень-серпень 2007 року) : 44 (кількість робочих днів у липні-серпні 2007 року) = 34,41 грн. (середній заробіток за 1 робочий день) х 1372 (робочі дні з наступного дня після звільнення з 25.09.2007 року до дня погашення заборгованості 12.03.2013 року) = 47210 грн. 52 коп. (середній заробіток за весь час затримки при п'ятиденному робочому тижні).
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає позов в межах позовних вимог, а тому до стягнення підлягає 46864,23 грн..
Від сплати судового збору позивач звільнений згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст.88 ЦПК коли сторона, на користь якої постановлено рішення, звільнена від судових витрат, то судові витрати стягуються з другої сторони у дохід держави, а тому з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 468,64 грн. (1% від суми задоволених вимог).
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 196, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ігнатпільський кар'єр" (код ЄДРПОУ 01374547) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 46864 грн. 23 коп..
Стягнути з Публічного акціонерного товариства " Ігнатпільський кар'єр" (код ЄДРПОУ 01374547) на користь держави судовий збір в сумі 468,64 грн.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О. М. Якухно
Судове рішення № 31243504, Овруцький районний суд Житомирської області було прийнято 18.05.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 286/1616/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: