Ухвала суду № 31242107, 18.05.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"18" травня 2013 р. Справа № 922/1987/13

Суддя господарського суду Калініченко Н.В. розглянувши матеріали по позовній заяві (вх.№ 1987/13 від 17.05.13) Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ", м. Харків;

до Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", м. Харків;

про стягнення 46024204,07грн.

ВСТАНОВИВ:

Іноземне підприємство "Торговий дім "ХЗШВ" звернулося до господарського суду Харківської області Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" про стягнення грошових коштів за майнову шкоду у розмірі 39839790,87грн. та про стягнення грошових коштів у формі упущеної вигоди у розмірі 6184413,20грн. Судові витрати заявник (позивач) просить суд покласти на відповідача. Заявник (позивач) судові витрати зі сплати судового збору за даний позов не сплатив, але надав заяву про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, надавши при цьому правову оцінку заяві про відстрочення сплати судового збору, суд вважає неможливим порушення провадження у справі за даним позовом, з підстав визначених у п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Справляння судового збору в Україні регулюється Законом України "Про судовий збір” від 08.07.2011 р. № 3674-VI, який набрав законної сили з 01.11.2011 р.

При цьому судом враховується, що згідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач не підпадає під перелік осіб, що звільняються від сплати судового збору.

Недодержання вищевказаних вимог є підставою для повернення позову на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, в заяві про відстрочення сплати судового збору, наданій разом з позовною заявою, заявник просить суд відстрочити сплату судового збору, який для даного позову становить 68820,00 грн. (ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), вказуючи при цьому в обґрунтування своєї заяви на те, що 07 травня 2012 року ухвалою господарського суду Харківської області у справі № 5023/2005/12 порушено справу про банкрутство Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ" (код 34861034), на скрутний фінансовий стан Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ" та на те, що при належному виконанні ДП "ХЗШВ" грошових зобов'язань за договором оренди обладнання № 1-32/10/08 від 31 жовтня 2008 року заявник отримав би грошові кошти у розмірі 6184413,20 грн., та на те, що ДП "ХЗШВ" завдало навмисними діями майнової шкоди заявнику у розмірі 39839790,87 грн.

За приписами статті 8 Закону України „Про судовий збір” суд, враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз правового змісту зазначених норм свідчить про те, що відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виняткових обставин. Обґрунтування пов’язаних з цим обставин, які свідчать у даному випадку про неможливість здійснення оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Цієї ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у Інформаційному листі від 25.08.2011 р. № 01-061175/2011.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012 р. N 01-06/869/2012 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Натомість обставини вказані заявником в обґрунтування своєї заяви про відстрочення сплати судового збору не можуть бути розцінені судом як виняткові, оскільки самі лише обставини, пов'язані з банкрутством заявника не свідчать, і те, що Іноземне підприємство "Торговий дім "ХЗШВ" тривалий час знаходиться у процедурі банкрутства, не доводять повну суцільну збитковість підприємства, відсутність активів підприємства, достатніх для оплати судовим збором позовної заяви до ДП "ХЗШВ".

Крім того, обґрунтовуючи свою заяву про відстрочення сплати судового збору тим, що при належному виконанні ДП "ХЗШВ" грошових зобов'язань за договором оренди обладнання №1-32/10/08 від 31 жовтня 2008 року заявник отримав би грошові кошти у розмірі 6184413,20грн., та на те, що ДП "ХЗШВ" завдало навмисними діями майнової шкоди заявнику у розмірі 39839790,87грн., заявник просить суд, на стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі, фактично вирішити спір по суті та прийняттям позовної заяви до розгляду, в порушення процесуальних норм, встановити, що дійсно наявність грошових зобов'язань відповідача перед позивачем є безспірною.

Вказане випливає з того, що у разі відмови в задоволенні даного позову судовий збір до Державного бюджету України має бути сплачений заявником - Іноземним підприємством "Торговий дім "ХЗШВ", який ще на стадії звернення із позовом до суду вказує на те, що судовий збір він сплатити не може і єдиним аргументом на користь задоволення його заяви, фактично, є тільки безспірність позовних вимог.

В зв’язку з вищевказаним, суд відмовляє в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору, як необґрунтованої, не доведеної належними та допустимими доказами та заявленої безпідставно.

Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).

Остання з зазначених засад судочинства кореспондується з положеннями ст. 33 ГПК України, якою встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень, відтак вбачається не справедливим у відношенні до особи, визначеної відповідачем у даному позові, прийняття до розгляду позовної заяви, яка не відповідає вимогам законодавства.

Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду позовної заяви, поданої без дотримання п. 3 ч. 2 ст. 54 ГПК України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.

В контексті вищевказаного, господарський суд повертає позовну заяву та додані до неї документи на 129-ти аркушах Іноземному підприємству "Торговий дім "ХЗШВ", на підставі п. 6 ч.1 ст. 63 ГПК України, без розгляду.

Керуючись п. 3 ст. 57, п. 6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї документи на 129-ти аркушах Іноземному підприємству "Торговий дім "ХЗШВ" без розгляду.

Суддя Калініченко Н.В.

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).