Ухвала суду № 31241948, 30.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/299/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

30 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Безименної Н.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12 грудня 2007 року №0000412201/2/60431,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12 грудня 2007 року №0000412201/2/60431.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2008 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2012 року зазначені судові рішення скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2013 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12 грудня 2007 року №0000412201/2/60431.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено позапланову перевірку позивача щодо здійснення імпортної операції по контракту від 01.02.2007 року №01/02 з фірмою «Shawoom! & Co. Ltd» Китай за період з 15.03.2007 року по 27.06.2007 року; за наслідками перевірки складено акт від 08.08.2007 року №3024-22/00-30722204.

Актом перевірки встановлено, що між ТОВ «Укравтозапчастина» (Покупец) та фірмою «Shawoom! & Co.Ltd» (Китай) (Продавець) був укладений контракт від 01.02.2007 року №01/02 щодо поставки продукції виробництва Китай (скутерів, квадроциклів, мотоциклів, автомобілів, вантажівок, запасних частин та аксесуарів до такої техніки). Поставка продукції здійснюється згідно специфікацій, які являються невід'ємною частиною контракту. Умови поставки - СІР Одеса Україна (Інкотермс 2000).

На виконання умов цього імпортного контракту ТОВ «Укравтозапчастина» здійснено попередню оплату на замовлену продукцію на суму 55654,45 дол. США., що підтверджується випискою АКБ «Мрія» (п/д №1098 від 15.03.2007р.). Граничний термін надходження продукції на Україну - 13 червня 2007 років (тобто 90-ий день).

Також, згідно акту перевірки, продукція надійшла згідно ВМД від 26.06.2007 року №236432 (код продукції 8711100000) на суму 31222,14 дол. США; згідно ВМД від 27.06.2006 pоку №236437 (код продукції 8711100000) надійшла на суму 17459,52 дол. США; згідно ВМД від 27.06.2006 року №236441 (код продукції 8703211000) надійшла на суму 4801,53 дол. США; згідно ВМД від 27.06.2006 року №236442 продукція (код продукції 8703211000) надійшла на суму 10943,06 дол. США.

На думку органу державної податкової служби, позивачем порушено норми ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки продукція надійшла на Україну пізніше 90 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати (тобто на суму 55654,45 дол. США термін прострочення складає 13 днів; на суму 24432,31 дол. США термін прострочення - 1 день).

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що датою поставки товару на територію України є дата оформлення вантажно митної - декларації.

10 серпня 2007 року відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000412201/35165, яким на підставі акту перевірки за порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11331,29 грн.

Позивачем зазначене рішення було оскаржено в адміністративному порядку до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, ДПА України, за наслідками чого відповідачем були винесені аналогічного змісту рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.10.2007 року №0000412201/1/51395, від 12.12.2007 року №0000412201/12/60431.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що датою поставки товару за імпортною операцією є саме дата фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, ані дата оформлення ВМД.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в редакції, яка була чинна на момент винесення оскаржуваного рішення, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Частиною першої статті 4 зазначеного Закону передбачено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Момент здійснення експорту (імпорту) у розмінні абзацу 38 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно статті 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

Відповідно до частини другої статті 43 зазначеного Кодексу у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до статті 92 Митного кодексу України якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, вирішальним є перетин митного кордону України, як умова здійснення імпорту. Митне оформлення товарів, як наступна подія після перетину митного кордону, має інше правове значення.

Поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними, і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки за змістом частини 1 статті 27 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

Відповідно до пунктів 2 і 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574 (яка діяла до 21 травня 2012 року), вантажна митна декларація (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Таким чином, перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа (CMR), проставлення на якому відбитка штампа «під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Як вбачається з пункту 2.1 зовнішньоекономічного контракту поставки від 01.02.2007 року №01/02, нерезидент зобов'язаний поставити продукцію на умовах CIF Одеса, Україна (згідно Інкотермс 2000) (а.с. 28 - 37).

Відповідно до Інкотермс (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) (редакція 2000 року) (введені в дію з 01 січня 2000 року) термін СIF (вартість, страхування та фрахт) (... назва порту призначення) означає, що продавець здійснив поставку, тоді коли товар перейшов через поруччя судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати и фрахт, необхідні для поставки товару в вказаний порт призначення, але ризик втрати чи пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після відвантаження товару, переходять з Продавця до Покупця. Разом з тим, за умовами терміну CIF на Продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь Покупця проти ризиків втрати та пошкодження товару під час перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання контракту від 01.02.2007 року №01/02 попередня оплата в сумі 55654,45 долара США здійснена 15 березня 2007 року, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 14.03.2007 року № 1098 та не заперечується відповідачем (а.с. 38); граничний термін надходження товару по імпорту 13 червня 2007 року.

Продукція (мотоцикли, запчастини-двигуни) надійшла на територію України 21 та 30 травня 2007 року, що підтверджується відтисками штампу «Під митним контролем» Південної регіональної митниці на міжнародних товарно-транспортних накладних CMR №1089/1 і №1090/2 та на інвойсах від 16.04.2007 року за №SW20070023-001 і № SW20070023-002. (а.с. 39 - 42).

Оформлення вантажних митних декларацій № 100000011/7/236432, № 100000011/7/236437, № 100000011/7/236441 та № 100000011/7/236442 завершено 26 та 27 червня 2007 року (а.с. 43 - 46).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надходження товару на територію України за міжнародними договорами купівлі-продажу відбулося раніше ніж закінчилося митне оформлення вантажних митних декларацій, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR за №1089/1 і №1090/2, інвойсами від 16.04.2007 року за №SW20070023-001 і №SW20070023-002 (21 та 30 травня 2007 року).

Таким чином, враховуючи те, що датою поставки товару за імпортною операцією є саме дата фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України (а не дата оформлення вантажної митної декларації), колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, про протиправне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням від 12 грудня 2007 року № 0000412201/2/60431.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 07.05.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Н.В. Безименна

Суддя: І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Безименна Н.В.

Федотов І.В.