Рішення № 31241750, 23.04.2013, Великолепетиський районний суд Херсонської області

Справа № 649/83/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Гапоненко Р.В.

секретаря Філімоненко Т.С.

за участю: прокурора Кара Р.А.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Лепетиха цивільну справу за позовом Великолепетиської міжрайонної прокуратури в інтересах ОСОБА_3 до МПП «Сіма» в особі голови ОСОБА_1 про стягнення орендної плати за землю,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення орендної плати за землю, мотивуючи свої вимоги тим, що між ОСОБА_4 та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки від 20.01.2004 року щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Малолепетиської сільської ради Великолепетиського району площею 9,44 га, право на яку позивач набув на підставі державного акту на право приватної власності на землю ХС №052017, та який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, договір оренди землі за № 7 від 18,09.2003 № 2003. Вказаний договір укладався терміном на 4 роки і 11 місяців, до 20.12.2008. Нові та додаткові договори між ОСОБА_4 та МПП «Сіма» не укладалися до 15.12.2011. Позивач вважає що, МПП «Сіма» фактично продовжувало використовувати вказану земельну ділянку у своїх цілях та посилається на інформацію Великолепетиського відділення Каховського ОДПІ про наявність земельних ділянок громадян с. Мала Лепетиха, які здали свої земельні ділянки в оренду МПП «Сіма» (код ЄДРПОУ 22734257) у 2012 році. Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, п.4 ст. 284 Господарського кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. За умовами договору від 15.12.2012 ( п. 9. розд. 5) орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній, відробітковій формі, що складає 3,0% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Розрахунок проводиться один раз у рік до 20 числа останнього за звітний рік місяця, якщо інше не буде передбачено законодавством України. Станом на 2011 рік грошова оцінка земельної ділянки, наданої ОСОБА_4 у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Малолепетиської сільської ради Великолепетиського району, з урахуванням коефіцієнту індексації, площею 9,44 га становить 100060 грн. 80 коп. Відповідно, 3% від грошової оцінки земельної ділянки складає 3001 грн. 82 коп. Вважає що, ОСОБА_4 відповідачем повинна бути внесена орендна плата за період починаючи від моменту підписання договору з 15.12.2011 до 20.12.2012 років, - останній строк сплати орендної плати за землю за договором у розмірі 3001 грн. 82 коп. за земельну ділянку. Станом на 25.01.2012 року відповідач безпідставно заборгував позивачу 3001 грн. 82 коп. орендної плати за 2012 рік, хоча термін внесення орендної плати закінчився. Розрахунок плати за орендовану земельну ділянку: 100060,8 х 3% 3001,82. Згідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Відповідно до вимог ст. 525,526,530,629 ЦК України просить суд стягнути з МПП «Сіма» на користь ОСОБА_4 грошову суму заборгованості по внесенню орендної плати за 2012 рік у розмірі 3001 гривен 82 копійки.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлений позов в повному обсязі та пояснив, що згідно до договору оренди землі від 17 серпня 2012 року звітній рік закінчився 20.12.2012 року, відповідач заборгував ОСОБА_4 орендну плату. Просить суд стягнути з МПП «Сіма» на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі заборгованості з орендної плати за 2012 рік на загальну суму 3001 грн. 82 копійки.

У судове засідання позивач ОСОБА_4 не з'явилася надала на адресу суду заяву в якій просить суд слухати справу без її участі, позов підтримує в повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, на дав суду заперечення та пояснив, що дійсно МПП «СІМА» 19 травня 2004 року укладено договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_4 на 9,44 га землі, власником якої вона є на підставі Державного акту на землю серії ХС № 052017. Договір укладено на 4 роки та 11 місяців, до 19.04.2009 року. Сторонами договір оренди землі у подальшому не переукладався, доповнення до нього не вносилось. Тому Вважає що, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку оренди, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається подовженим на строк, який був раніше встановлений договором. Тому вважає, що договір оренди землі від 19.05.2004 року повинен бути чинним до 19.03.2014 року. Пунктом 3.1 договору оренди від 19.05.2004 року орендну плату встановлено у розмірі 1156 грн. на рік, з розрахунку 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідає вимогам «Закону України про плату за землю», Указу Президента України від 02 лютого 2002 року. Відповідач зазначив, що ОСОБА_4 отримувала орендну плату згідно договору з урахуванням індексації грошової оцінки землі. У 2007 році вона успадкувала від свого померлого чоловіка ОСОБА_5 ще одну земельну ділянку 7,36 га., яка також знаходилась в оренді МПП «СІМА» і почала отримувати орендну плату за два земельні паї. При цьому постійно зверталась до нього з проханням видати більше коштів, ніж це передбачалось договором від 19.05.2004 року. За період 2007-2011 років ОСОБА_4 отримала від МПП «СІМА» - 17174 грн. із них 11637 грн. в рахунок орендної плати згідно договору, а 5537 грн. - у борг. Як уже зазначалося, договір від 19.05.2004 року сторонами не переглядався, змін до нього не вносилось і він був чинним до 17 серпня 2012 року. 17.08.2012 р. між МПП «СІМА» та ОСОБА_4 зареєстровано новий договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендна плата становить 3 % від нормативної грошової оцінки землі. Вважає посилання позивача на невиконання умов договору оренди від 15.12.2011 року безпідставним, так, як згідно ст. 18 Закону України « Про оренду землі» договір набирає чинності після його державної реєстрації. Оскільки сільськогосподарський рік обчислюється з вересня по вересень, у 2012 році правовідносини по оренді землі між МПП «СІМА» і ОСОБА_4 відбувались згідно договору від 19.05.2004 року. У розділі 12 цього договору прописано форс мажорні обставини, а саме: Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по договору, якщо це невиконання відбулося за обставин, які виникли після укладання договору внаслідок нездоланної сили та невідворотних дій надзвичайного характеру, які сторона не могла ні передбачити , ні попередити прийнятими заходами (повінь, засуха, пожежа, вимерзання посівів, осідання ґрунту, вітрова і водна ерозія та інші явища природи, а також війна або військові дії), які призвели до невиконання даного договору. На території Малолепетиської сільської ради, де МПП «СІМА» орендує земельні ділянки взимку 2011 р. та весною-літом 2012 р. виникли форс-мажорні обставини, що підтверджено висновком Торгово-промислової палати України № 1093/05-4 від 01.06.2012 р. В результаті аномальних морозів у лютому і високих температурних режимів у квітні-серпні у МПП «СІМА» загинуло від 70% до 90% озимих і ярових культур. Повна відсутність вологи у родючому шарі ґрунту призвели до значного погіршення стану і пошкодження орендованих земельних ділянок, в тому числі ОСОБА_4 Використовувати земельну ділянку ОСОБА_4 по прямому її призначенню згідно договору( для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) було неможливо. Підприємству нанесено прямих збитків на загальну суму 3264000 грн., воно є неплатоспроможним і розраховуватись за оренду земельних паїв не має можливості. Договором оренди землі між МПП «СІМА» та ОСОБА_4 від 19.05.2004 року передбачено: п.9.1 - ризик випадкового пошкодження, або знищення орендованих земельних ділянок покладається на орендодавців; п.3.2 - розмір орендної плати переглядається у випадках зміни коефіцієнта індексації грошової оцінки земель, підвищення цін, тарифів, тощо, погіршення стану орендованих земельних ділянок не з вини орендаря, збільшення розміру ставки земельного податку, в інших випадках передбачених законодавчими актами України, та за згодою сторін. Згідно ст. 23 «Закону України про оренду землі» орендар має право вимагати зниження орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини; згідно ст.. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає; згідно ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. З урахуванням форс мажорних обставин і неможливістю виконання підприємством договірних зобов'язань по виплаті орендної плати, керуючись вищевказаними пунктами договору оренди землі від 19.05.2004 р. та статтями законодавчих актів України, ним -директором ММП «СІМА» було прийнято рішення орендну плату ОСОБА_4 за 2012 рік не нараховувати, зарахувати її борг, що виник у 2007-2011 роках, перед МПП «СІМА» в сумі 2552 грн. в рахунок виплати орендної плати за 2012 рік. Вважає, що станом на 30.12.2012 року МПП «СІМА» заборгованості перед ОСОБА_4 по виплаті орендної плати не має. Договір оренди від 19.05.2004 року укладений за згодою сторін, МПП «СІМА» виконало, а друга сторона також повинна його виконувати в повному обсязі.. Окрім того підприємство надалі виконує договірні зобов'язання по новому договору оренди землі між МПП «СІМА» і ОСОБА_4 від 17.08.2012 р. В рахунок орендної плати за 2013 рік ОСОБА_4 надано послуг на суму 717 грн. Вважає вимоги позивача безпідставними. Просить суд відмовити у задоволенні позову Великолепетиській міжрайонній прокуратурі у Херсонській області, що виступає в інтересах ОСОБА_4.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що у зв'язку з перевиплатою орендної плати ОСОБА_4 та форс-мажорними обставинами, що передбачені договором оренди землі від 20 січня 2004 року, вважає позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши письмові матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки дійсно згідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ХС №052017 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 9.44 га., що розташована на території Малолепетиської сільської ради, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, договір оренди землі за № 7 від 18.09.2003 року №2003.

Згідно колективного договору оренди землі від 20 січня 2004 року укладеного між МПП «СІМА» в особі директора ОСОБА_1 та власниками земельних ділянок, у тому числі ОСОБА_4 Строк дії договору - до 20 грудня 2008 року. ОСОБА_4 передала в користування земельну ділянку загальною площею 9.44 га.. Згідно п.3.1 умов договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1156.00 грн., що виплачується у грошовій, натуральній або відробітковій формі, згідно ринкових цін існуючих на момент розрахунку, щорічно до 30 грудня.

Згідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач (орендар) продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Тому договір оренди землі від 20 січня 2004 року діяв до укладення нового договору оренди земельної ділянки. 17.08.2012 р. між МПП «СІМА» та ОСОБА_4 зареєстровано новий договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендна плата становить 3 % від нормативної грошової оцінки землі, що згідно витягу з технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, б/н Відділу Держкомзему у Великолепетиському районі Херсонської області нормативна вартість земельної ділянки загальною площею 9.44 га., що належить ОСОБА_4 та розташована на території Малолепетиської сільської ради становить 100060.80 грн. Зазначена земельна ділянка згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 17.08.2012 року, загальною площею 9.44 га. було передано МПП «СІМА» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно п.43 договору оренди землі, договір набирає чинності з моменту його реєстрації, що відповідає вимогам ст. 18 Закону України « Про оренду землі». Тому суд вважає безпідставним посилання позивача на невиконання умов договору оренди від 15.12.2011 року - дати підписання договору, оскільки договір набирає чинності з моменту реєстрації з 21 серпня 2012 року.

Згідно до розрахунків МПП «СІМА» ОСОБА_4 за 2008-2012 роки здійснено наступні нарахування орендної плати та фактичні виплати: у 2008 році - нараховано 2091 грн., фактично виплачено 3212.00 грн., перевиплата ОСОБА_4 складає 1121.00 грн.; у 2009 році -нараховано 2408.00 грн., фактично виплачено 3213.00 грн., перевиплата ОСОБА_4 складає 805.00 гри.; у 2010 році - нараховано 2552.00 грн., фактично виплачено 3702.00 грн., перевиплата ОСОБА_4 складає 1150.00 грн.; у 2011 році - нараховано 2552.00 грн., фактично виплачено 5103.00 грн., перевиплата ОСОБА_4 складає 2551.00 грн.; у 2012 році - нараховано 2552.00 грн., при здійснення перерахунку МПП «СІМА» перевиплата ОСОБА_4 складає 3075.00 грн.; у 2013 році фактично виплачено за обробіток землі - 116,6 грн., за виготовлення технічної документації - 600 грн., всього на суму - 716.6 грн. ( залишок згідно розрахунку 1312 грн.) На підставі даного розрахунку МПП «СІМА» здійснило перевиплату ОСОБА_4 - на З 792 грн. Тому МПП «СІМА» зарахувало перевиплату за попередні 5 років, як орендну плату за 2012 рік, що також підтверджується випискою з наказу № 466 від 02.11.2012 року. У судовому засіванні встановлено, що договір оренди землі від 20 січня 2004 року після закінчення строку не переукладався, однак сторони продовжили виконувати умови договору в подальшому, орендар обробляв земельну ділянку та сплачував орендну плату в більшому розмірі та в свою чергу орендодавець отримував орендну плату, а тому вказані обставини не підлягають доказуванню відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Крім того, згідно п.12 колективного договору оренди землі від 20 січня 2004 року Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по договору, якщо це невиконання відбулося за обставин, які виникли після укладання договору внаслідок нездоланної сили та невідворотних дій надзвичайного характеру, які сторона не могла ні передбачити, ні попередити прийнятими заходами (повінь, засуха, пожежа, вимерзання посівів, осідання ґрунту, вітрова і водна ерозія та інші явища природи, а також війна або військові дії), які призвели до невиконання даного договору. На території Малолепетиської сільської ради, де МПП «СІМА» орендує земельні ділянки взимку 2011 року та весною-літом 2012 року виникли форс-мажорні обставини, що підтверджено висновком Торгово-промислової палати України №1093/05-4 від 01 червня 2012 року внаслідок несприятливих умов перезимівлі 2011-2012 років на площах малого приватного підприємства "СІМА" загинули посіви озимої пшениці на площі 530.00 га на 72-75%, озимого ячменю на площі 224.00 га на 80-83%, озимого ячменю на площі 276.00 га на 100%, озимого ріпаку на площі 60 га на 70-73%, що підтверджується актом від 06.04.2012 року, затвердженим управлінням агропромислового розвитку Великолепетиської районної державної адміністрації Херсонської області.

Згідно до копії довідки центру гідрометереології №37-03/1-04/1214 від 01.08.2012 року «Про агрометеоумови росту та розвитку соняшнику в 2012 році в Херсонській області» вкрай несприятливі агрометеорологічні умови для росту та розвитку соняшнику, що спостерігалися на території Херсонської області у весняно-літній період 2012 року призвели до повної загибелі соняшнику на полях МПП «СІМА».

Згідно до довідки центру гідрометереології №37-03/1-4/1215 від 01.08.2012 року «Про агрометеоумови росту та розвитку ярих культур у весняно-літній період 2012 року» суха та жарка погода у весняно-літній період 2012 року, що спостерігалася на території Херсонської області призвела до втрати врожаю ярого ячменю, ярого ріпаку та сорго на полях МПП «СІМА».

Згідно до виписки з наказу №466 від 02.11.2012 року у результаті форс-мажорних обставин, що виникли у 2012 році МПП «СІМА» нанесено збитків на суму 326400 грн. та воно є неплатоспроможним.

Згідно п. 11 договору оренди землі від 17 серпня 2012 року, орендна плата вноситься один раз у рік, до 20 числа останнього за звітній рік місяця. Суд не може прийняти до уваги суперечності сторін, щодо строків виплати орендної плати, оскільки позивач ототожнює «звітний рік» з поняттям «календарний рік», тобто з 17 серпня 2012 року по 31.12.2012 року, а на думку відповідача «звітний рік» - це рік з часу укладення договору оренди, 17 серпня 2012 року по 17 серпня 2013 року. Вказані суперечності відповідно до норм цивільного законодавства підлягають усуненню шляхом тлумачення умов договору або змісту правочину, питання щодо яких в судовому порядку сторони в своїх вимогах та запереченнях не порушували.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, у межах заявлених ними позовних вимог, на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За вказаних обставин, суд вважає вимогу позивача необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки в порушення ст. 60 ЦПК України позивачем не доведено, що відповідач має заборгованість по виплаті орендної плати перед ОСОБА_4

Керуючись ст. 23 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року із змінами та доповненнями ст.ст. 93, 152 ЗК України, ст.ст. 607, 617, 764 ЦК України, ст.ст. 11, 60, 61, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Великолепетиської міжрайонної прокуратури в інтересах ОСОБА_3 до МПП «Сіма» в особі голови ОСОБА_1 про стягнення орендної плати за землю - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене через Великолепетиський районний суд до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

КОПІЯ ВІРНА

Голова суду В.А. Мамаєв