Ухвала суду № 31241214, 15.05.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

15.05.13 Справа№ 5015/3627/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши

заяву Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м.Львів

про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2012р.

у справі №5015/3627/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м.Львів

про стягнення 9 668,37 грн.

За участю представників сторін:

від заявника (ЛМКП «Львівтеплоенерго») - Грицак Г.І. - юрисконсульт (довіреність б/н від 23.01.2013р.);

від стягувача (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") - Станішевський І.С. - представник (довіреність №14-69 від 22.03.2013р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2012р. у справі №5015/3627/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" про стягнення 9 668,37 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2013р. прийнято заяву до розгляду та призначено її до судового розгляду на 17.04.2013р. В судовому засіданні від 17.04.2013р. оголошено перерву до 15.05.2013р.

Представник заявника в судовому засіданні заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2012р. підтримав повністю та просив суд її задоволити, розстрочити виконання рішення у справі на 15 років та затвердити графік виконання рішення, а саме: з травня 2013р. по квітень 2028р. шляхом стягнення заборгованості рівними частинами щомісячно по 62,58 грн. В обґрунтування підстав для розстрочки представник заявника зазначив, що показники балансів та звітів про фінансовий стан підприємства за три останні роки свідчать про збільшення витрат та збитків. Наголосив на відсутності вини заявника у виникненні спору, посилаючись на збільшення ціни на газ, заборгованість бюджету перед підприємствами, різницю у тарифах, збитковість тарифів, заборону нарахування пені населенню, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можна було б звернути стягнення, наявну загрозу банкрутства.

Представник стягувача просив відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення з підстав наведених у письмовому запереченні (вх. №16807/13 від 15.05.2013р.). Зокрема зазначив про її безпідставність та необґрунтованість, відсутність належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, які б підтвердили наявність обставин на які посилається заявник. Зазначив, що скрутне матеріальне становище не є підставою для відстрочки виконання рішення та не є тою винятковою обставиною, яка може бути підставою для задоволення заяви. Представник стягувача звернув увагу суду на матеріальне становище Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яке в свою чергу залежить від виконання заявником своїх грошових зобов"язань. Крім того, стягувач наголосив на тому, що боржник є підприємством, яке здійснює підприємницьку діяльність та володіє обіговими коштами та активами, крім того, він має право взяти кредит на погашення існуючого боргу або вчинити інші дії для погашення заборгованості ним особисто чи іншими способами.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення, заслухавши представників сторін, судом встановлено:

03.10.2012р. господарський суд Львівської області прийняв рішення у справі №5015/3627/12, яким позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено повністю та стягнуто з Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" 3 477,60 грн. пені, 673,14 грн. три проценти річних, 5 506,61 грн. інфляційних втрат та 1 607,66 грн. судового збору.

Зважаючи на те, що дане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось 19.10.2012р. господарським судом Львівської області по справі №5015/3627/12 видано наказ про його примусове виконання.

Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" користуючись своїм процесуальним правом просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2012р. на 15 (п'ятнадцять) років та затвердити графік виконання рішення, а саме: з травня 2013р. по квітень 2028р. шляхом стягнення заборгованості рівними частинами щомісячно по 62,58 грн.

В підтвердження обставин якими заявник обґрунтовує підставу для надання йому розстрочки виконання рішення до матеріалів справи долучено копії балансів за 2010-2012р.р., копії звітів про фінансові результати за 2010-2012р.р., аналіз витрат в тарифі на теплову енергію та по факту за 2012р., службова записка від 25.03.2013р., оборотно-сальдова відомість, довідка щодо потреби в обігових коштах в 2011-2012р.р.

Розглянувши заяву, заслухавши представників заявника та стягувача, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви повністю. При цьому суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Під розстрочкою виконання рішення суду слід розуміти виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Слід зазначити, що стаття 121 ГПК України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити, відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки, відстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Отже, виходячи з приписів процесуального закону, відстрочка чи розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише у виняткових випадках, тобто за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" не обґрунтувало належними та допустимими доказами винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду від 03.10.2012р.

Та обставина, що фінансовий стан підприємства схильний з кожним роком до збільшення витрат та збитків, а також заборона нараховувати пеню населенню з несвоєчасну оплату послуг теплопостачання, відсутність коштів на банківських рахунках і майна на яке можна було б звернути стягнення, різниця в тарифах, збитковість затверджених тарифів (баланс за 2010-2012р.р., звіт про фінансові результати за 2010-2012р.р., аналіз витрат в тарифі на теплову енергію та по факту за 2012р.), які долучені до заяви про розстрочку виконання рішення суду від 03.10.2012р., не можуть слугувати належним доказом наявності виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача виникла ще з грудня 2011р., має тривалий характер, більше року відповідачем не виконуються грошові зобов'язання, у боржника було достатньо часу на погашення заборгованості частинами.

Слід зазначити, що заборгованість відповідача в сумі 9 668,37 грн. не є значною, її стягнення не може призвести до негативних наслідків для заявника, а також довести його до банкрутства.

Суд звертає увагу на ту обставину, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду порушує також і матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для нього. Слід зазначити, що фінансове становище стягувача, у свою чергу залежить і від ступеня виконання заявником рішення у даній справі.

Із матеріалів справи, зокрема звіту про фінансові результати за 2012р. ПАТ "НАК "Нафтогаз України", слідує, що сума збитків складає 10 271 185 000,00 грн. Також слід зазначити, що фінансовим планом компанії, який затверджений Кабінетом Міністрів України не передбачені фінансові можливості для кредитування споживачів природного газу.

Відповідно до ст.45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, ст.ст.115,116 ГПК України, ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", згідно з яких судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а відповідно до статті 34 ГПК України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2012р. у справі №5015/3627/12.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 86, 121 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2012р. у справі №5015/3627/12, відмовити повністю.

2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані у ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.