Рішення № 31240749, 14.05.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1242/13-ц

Провадження № 2/591/1001/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Клімашевської І. В.,

з участю секретаря Гребенькової О.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Горяєвої А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Першої Сумської державної нотаріальної контори, Сумської міської ради, третя особа: КП «Сумське міське БТІ», про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивував тим, що з 11.10.1974 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 власницею 56/100 будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 була ОСОБА_4 Після її смерті 56/200 частин будинку успадкувала донька - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла. На день її смерті у вказаному будинку фактично проживала сестра ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та позивач (син ОСОБА_6). Після смерті ОСОБА_6 він залишився єдиним законним спадкоємцем як за матір»ю , так і за своєю тіткою. Оскільки він вважав, що фактичне прийняття спадщини є підставою для оформлення спадщини, то не звертався до нотаріальної контори з відповідною заявою. На даний час виникла необхідність юридичного оформлення спадщини. За таких обставин, просив визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та встановити йому додатковий строк для прийняття спадщини в два місяці.

В судовому засіданні представник позивача вищевказані вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні тим, що зазначені в позові.

Представник Першої Сумської нотаріальної контори в судове засідання не з»явився, надіслав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Представник Сумської міської ради в судовому засіданні та в письмових запереченнях просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не було надано жодних доказів щодо поважності пропуску строку для прийняття спадщини. Крім цього, ОСОБА_3 у позовній заяві постійно зазначає, що вступив в управління та володіння спадковим майном, а тому, на її думку, у нього немає необхідності встановлювати додатковий строк для прийняття спадщини.

Представник третьої особи - КП «Сумське МБТІ» - в судове засідання представника не направив. В письмовій заяві просив справу розглядати без їх участі.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 (а.с. 14) Після її смерті відкрилась спадщина та донька померлої - ОСОБА_5 - отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 56/200 частини житлового будинку та відповідної частини надвірних споруд за адресою:АДРЕСА_1 (а.с.15).

За таких обставин суд вважає необґрунтованою вимогу позивача про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 Його посилання на те, що свідоцтво про право на спадщину по закону було видано ОСОБА_5 не на все майно, що належало а життя ОСОБА_4 (а саме: видано на 56/200 частин будинку, а за життя ОСОБА_4 належала на праві власності 56/100 частини будинку) суд не може прийняти до уваги, оскільки згідно ст. 548 ЦК (1963р.) не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Тобто, спадкоємець приймає спадщину в повному обсязі. Він приймає все майно, яким би воно не було, з чого б воно не складалося. А за таких обставин не має підстав встановлювати додатковий строк для прийняття частини спадщини, на яку не було видано свідоцтво.

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 (а.с.20).

Згідно відомостей, що містяться у спадковій справі, яку відкрито після смерті ОСОБА_5, спадкоємцем на майно померлої був її брат - ОСОБА_7, який проживав в Російській Федерації та через стан здоров»я не міг приїхати для прийняття спадщини, у зв»язку з чим відмовився від її прийняття (а.с. 50-61).

Крім того, як вбачається з рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 26.09.2011 року: ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та бабуся позивача ОСОБА_3 по лінії його матері - ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, були рідними сестрами; а ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, та його матір - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, - були двоюрідними сестрами. Враховуючи такі обставини, судом було встановлено, що позивач ОСОБА_3 є рідним племінником за четвертою лінією споріднення із ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.60).

Як зазначалось вище, позивач заявив в позові вимогу про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

При цьому, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач, з одного боку, стверджує, що на момент смерті ОСОБА_5 він та його мати (ОСОБА_6) постійно та фактично проживали за адресою:ІНФОРМАЦІЯ_1, а після смерті своєї матері він залишився проживати за вказаною адресою та здійснює до цього часу утримання вказаного майна, доводячи вказану обставину квитанціями про сплату податку на землю та довідкою податкової інспекції, в якій зазначено, що ОСОБА_3 є користувачем земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 площею 30 кв.м. (а.с.22-24). Тобто, позивач наполягає на тому, що він та його мати прийняли спадщину після померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в порядку ст. 549 ЦК України 1963 року. Але за таких обставин виключається необхідність звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Крім того, ЦК 1963 року не передбачалася можливість при пропуску строку для прийняття спадщини визначення додаткового строку.

З іншого боку, позивач, як на підставу свого звернення до суду, посилається на ст.1299 ЦК 2004 року та просить встановити додатковий строк для прийняття спадщини

У відповідності до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила книги шостої ЦК України 2004 року застосовуються до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, т.б. до 1 січня 2004 року.

В даному випадку, якщо позивач вважає себе таким, що не прийняв спадщину в установлений законом строк (хоча, як зазначалось вище він наполягає саме на фактичному прийнятті ним спадщини), то згідно ч.3 ст.1272 ЦК України він повинен довести поважність причин пропуску такого строку. При цьому, як роз»яснив Верховний суд України в Постанові Пленуму № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В той же час, жодних доказів про наявність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви до нотаріуса у шестимісячний строк позивачем суду не надано.

Та обставина, на яку посилається позивач як на поважність причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме: що він постійно проживав з покійною ОСОБА_5 і вважав, що прийняв спадщину, судом не може взятись до уваги, оскільки: по-перше, така обставина не є поважною причиною, а, по-друге, будь-яких даних про те, чи проживав ОСОБА_3 та його мати постійно із ОСОБА_5 на час відкриття спадщини в матеріалах справи немає, тобто вказана обставина не знайшла підтвердження в суді, хоча, навіть, при підтвердженні цього факту, вона могла б бути підставою для вирішення іншого питання (наприклад, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини), а не того, з яким звернувся позивач до суду.

Разом з цим, як зазначено в Постанові Пленуму № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді справ про визначення особі додаткового строку слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

В даному випадку, дослідивши матеріали спадкової справи, що відкрилась після померлої ОСОБА_5, судом встановлено, що нотаріусом не ухвалювалась постанова про відмову позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину.

В силу ст.ст.3, 15, 16 ЦК України, ст.ст.10, 11, 27 ЦПК України позивач повинен довести, що саме відповідачем порушується, не визнається або оспорюється його право за судовим захистом якого він звернувся.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що вимога позивача про встановлення додаткового строку є безпідставною та необґрунтованою, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Першої Сумської державної нотаріальної контори, Сумської міської ради, третя особа: КП «Сумське міське БТІ», про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області через Зарічний районний суд м.Суми протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, можуть оскаржити його протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І. В. Клімашевська