Рішення № 31239681, 17.05.2013, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/675/13-ц

Провадження № 2/226/356/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Клепка Л.І.,

при секретарі Тіссен О.В.,

за участю представника позивачів ОСОБА_1,

представника відповідача Лакізи Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про відшкодування моральної шкоди, отриманої у зв'язку зі смертю фізичної особи на виробництві, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про відшкодування моральної шкоди, отриманої у зв'язку зі смертю фізичної особи на виробництві.

В обґрунтування вимог зазначили, що 3 листопада 2012 року їх син ОСОБА_5, який перебував у трудових відносинах з ДП «Красноармійськвугілля», виконуючи обов'язки головного енергетика шахти, отримав травму на виробництві, внаслідок якої ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер. По даному факту на підприємстві складено акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку з тяжкими наслідками форми Н-5 від 11.12.2012 року та акт про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом форми Н-1 від 12.12.2012 року №12. Вказуючи на те, що трагічною смертю сина вони зазнали непоправного горя, що спричинило кожному з них великі моральні страждання, глибокий біль та значний розлад психічного здоров'я, що змушує їх щоденно докладати значних зусиль для організації свого життя, позивачі просять суд на відшкодування моральної шкоди, спричиненої їм смертю близької людини, стягнути з відповідача на користь кожного з них по 500000 гривень.

В судове засідання позивачі для дачі особистих пояснень не з'явилися, надавши повноваження на представництво інтересів своєму представнику, який просив суд вимоги позивачів задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, вважаючи його необґрунтованим та не підтвердженим доказами і, крім того, наголошував на відсутності вини підприємства в нещасному випадку.

Третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Димитров Донецької області, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у відсутність представника та прийняття рішення на розсуд суду.

Вислухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є батьками загиблого

ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про його народження (а.с.12).

Згідно акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку з тяжкими наслідками форми за формою Н-5 від 12.12.2012 року та акту №12 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 12.12.2012 року, 03.11.2012 року з ОСОБА_5 під час виконання трудових обов'язків на шахті стався нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий був травмований. Травмованого ОСОБА_5 було транспортовано в травматологічне відділення Димитровської ЦМЛ, де ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 10 годині 42 хвилини він помер (а.с.13-19, 20-23).

Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі непрвомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Частиною 2 зазначеної статті визначено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Тобто, даною нормою законодавчо передбачено право батьків на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого.

Досліджені судом докази підтверджують, що нещасний випадок з ОСОБА_5 стався під час виконання ним трудових обов'язків. Причинами його виникнення , згідно акту форми Н-1 від 12.12.2012року, є невідповідність технологічного процесу вимогам безпеки, невиконання посадових обов'язків в.о. головного енергетика шахти ОСОБА_5 в результаті зниження контролю за експлуатацією обладнання та його особиста необережність (арк.спр. 20-23).. Згідно медичного висновку потерпілим була отримана відкрита проникаюча черепно-мозкова травма з багаточисельними відкритими переломами кісток зведення і підстави черепа, осередками удару і розчавлення речовини мозку, масивними крововиливами над- та під тверду і м'які мозкові оболонки, в м'які тканини голови, забиті рани голови, правої вушної раковини, перебіг якої ускладнився вторинними крововиливами в ствол мозку з розвитком його набряку і набуханням, ущемленням у великому потиличному отворі, від чого він ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер (а.с.24).

Відповідно до ст.153 КЗпП України відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладено на власника або уповноваженого ним органу, тому необхідність доведення умови вини роботодавця і протиправності його поведінки відсутня, в зв'язку з чим суд не приймає доводи представника відповідача про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди через особисту необережність потерпілого у нещасному випадку і вважає, що моральна шкода позивачам підлягає відшкодуванню і має бути стягнута з ДП «Красноармійськвугілля», з яким потерпілий перебував в трудових відносинах.

Відповідно до частини 3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх ралізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної щкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Спосіб відшкодування шкоди встановлюється законом. За загальним правилом відшкодування моральної (немайнової) шкоди зазвичай здійснюється у формі одноразової виплати грошової суми, на чому і наполягають позивачі. Визначаючи її розмір, суд керується не лише тими критеріями, які обумовлюють суб'єктивне сприйняття звістки про смерть близької людини - гострі потрясіння, біль втрати, фізичне та душевне виснаження, порушення рівноваги, почуття відчаю та страху перед майбутнім, на які посилаються в позовній заяві позивачі та їх представник в судовому засіданні, але й тими, які характеризують їх зовнішній прояв - порушення звичайного способу життя, вимушеність докладання додаткових зусиль для його організації в зв'язку з передчасною та непоправною втратою близької людини. При цьому суд враховує характер стосунків, що існували на час життя потерпілого, ступінь їх близькості, неможливість їх відновлення, обсяг фізичних і душевних страждань, завданих батькам передчасною смертю дитини, з життям якої вони пов'язували своє майбутнє, тривалість душевних страждань, а також

істотність порушень їх життєвого укладу, викликаних втрато. дитини. Саме ці критерії є визначальними показниками настання моральної шкоди та її оцінки в грошовому вимірі.

Визначаючи розмір морального відшкодування позивачам, спричиненого смертю сина при виконанні ним трудових обов'язків, суд виходить з того, що людина, її життя та здоров'я відповідно до ст.3 Конституції України визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Безповоротність втрати близької людини та її наслідки дають суду підстави для визначення кожному з позивачів моральної шкоди в розмірі 50.000гривень. Суд вважає, що такий розмір моральної шкоди буде відповідати як принципам, закладеним в ч.3 ст.23 ЦК України, так і принципам поміркованості, виваженості, розумності і справедливості

Вирішуючи питання розподілу судових витрат у відповідності з нормами ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь УДК в м.Димиитров судовий збір в розмірі 229,40грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 23, 268, 1168 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про відшкодування моральної шкоди, отриманої у зв'язку зі смертю фізичної особи на виробництві, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля», код ЄДРПОУ 33839081, на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди, завданої йому смертю сина, 50.000 (п'ятдесят тисяч) грн.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля», код ЄДРПОУ 33839081, на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди, завданої їй смертю сина, 50.000 (п'ятдесят тисяч) грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля», код ЄДРПОУ 33839081 на користь держави судовий збір у розмірі 229,40грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його оголошення. В разі, якщо особи, які приймали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, вони можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 15 травня 2013 року.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 17 травня 2013 року.

Суддя