Рішення № 31238912, 30.04.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9057/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2013 року Рівненський міський суд

під головуванням судді - Ковальова І.М.

при секретарі - Жижчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення,-

в с т а н о в и в:

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримали, з підстав, викладених у позовній заяві, просять суд їх задоволити та усунути перешкоди позивачу в користуванні та розпорядженні її власністю шляхом виселення відповідача ОСОБА_2 з житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Свої вимоги мотивують тим, що протягом останнього часу сумісне життя з відповідачем в будинку стало нестерпним, відповідач вчиняє сварки, конфліктні ситуації, погрожує застосуванням фізичної сили та вбивством, порушує правила співжиття в будинку. Оскільки позивач остерігається за своє життя та здоров'я, що в свою чергу позбавляє її вільно володіти, користуватися, розпоряджатися майном яке належить їй на праві власності, відповідач не є членом її сім'ї, в будинок вселився всупереч її волі, за вказаною адресою не зареєстрований з цих підстав просять позов задоволити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник заявлені позовні вимоги не визнали, просять суд відмовити у їх задоволенні посилаючись на ті обставини, що будь-яких неправомірних дій по відношенню до позивача відповідач не вчиняє. Навпаки, сама позивач провокує його та його дружину - доньку позивачки на конфлікти, у присутності їх неповнолітніх дітей позивач виражається нецензурною лайкою. Вважають, що оскільки постійним місцем проживання відповідача є житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, у позивача відсутні будь-які документи, які б підтверджували той факт, що він втратив право користування таким житловим будинком, тому і відсутні будь-які підстави для виселення його з спірного житлового будинку. З цих підстав просять суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши учасників судового процесу, свідка, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення.

Судом встановлено що позивач по справі є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.

Дана обставина стверджується дослідженим в судовому засіданні витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим 11 лютого 2009 року КП Рівненське міське бюро технічної інвентаризації за №21840297 з якого вбачається, що домоволодіння за адресою Рівненська область АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу р №2-11581 від 21 грудня 1972 року, посвідченого Першою Ровенською державною нотаріальною конторою належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

За вищевказаною адресою зареєстровані позивач ОСОБА_1, її донька ОСОБА_3 та внуки, що підтверджується дослідженою в судовому засіданні довідкою №2761 від 12 грудня 2011 року, виданою начальником ЖКП «Галицьке».

Протягом тривалого часу сумісне життя з відповідачем в будинку стало нестерпним. Відповідач вчиняє сварки з позивачем, створює конфліктні ситуації, погрожує застосуванням фізичної сили.

На прохання позивача виселитись відповідачу з спірного будинковолодіння, останній не реагує і вважає, що він на законних підставах проживає у спірному будинковолодінні, оскільки вже тривалий час співмешкає з донькою позивачки, і його постійним місцем проживання є житловий будинок, що належить на праві власності позивачу.

З дослідженої в судовому засіданні відповіді на запит адвоката Красносільського сільського голови Володимирецького району Рівненської області №48 від 15 січня 2013 року вбачається, що ОСОБА_5 дійсно 15 серпня 2002 року заповідала своє майно (в тому числі і житловий будинок) порівну обом онукам - ОСОБА_2 та ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_1 вона померла. Онуки правом на спадщину не скористалися. На господарстві після її смерті залишився чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_8, на якого був відкритий особовий рахунок в по господарській книзі і який був і є власником житлового будинку. 31 липня 2012 року ОСОБА_8 склав заповіт на все своє майно на онука ОСОБА_2, який матиме право на спадщину тільки після смерті діда ОСОБА_8. Будинок за адресою АДРЕСА_2 придатний для проживання. Його загальна площа становить 100 кв.м. і ОСОБА_2 зареєстрований за цією адресою.

18 квітня 2013 року відповідач по справі ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з донькою позивачки ОСОБА_3, що стверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 18 квітня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції.

Згідно наданого відповідачем лікарського свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ч.2 ст.156 ЖК України член сім'ї власника будинку (квартири) вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї за згодою власника. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 довела належними та допустимими доказами про те, що відповідач ОСОБА_2 систематично порушує правила співжиття, робить його неможливим для проживання з ним в одному будинку, вчиняючи сварки, конфліктні ситуації, погрожує застосуванням фізичною силою, чим самим позбавляє позивача, як власника, спірного будинковолодіння на власний розсуд володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном; позивач по справі згоди на вселення у спірне будинковолодіння відповідачу не давала, отже, відповідач вселений у будинок всупереч вимогам ст.156 ЖК України, відповідач в судовому засіданні належними та допустимими доказами пояснення позивача не спростував, тому з цих підстав позов підлягає до задоволення, а відповідач виселенню без надання іншого житлового приміщення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,88,212,213,215,294 ЦПК України, ст.ст.319,383,391 ЦК України, ст.ст.109,116,156 ЖК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення - задоволити.

Виселити ОСОБА_2 з житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий :