Рішення № 31237417, 17.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2013 р. Справа № 911/894/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Черевко А. С. (доручення б/н від 18.02.2013 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Новель", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гарт-С", м. Обухів

про стягнення 74 137, 84 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Новель" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Гарт-С" про стягнення 74 137, 84 грн. основної заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки № 01/01/12 від 01.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2013 р. порушено провадження у справі № 911/894/13 за позовом ТОВ „Новель" до ТОВ „Гарт-С" про стягнення 74 137, 84 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 03.04.2013 р.

03.04.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 17.04.2013 р.

17.04.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 01/01/12, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в зумовлені цим договором строки передати товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Згідно п. 1.3. договору поставки предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у Специфікації (додаток № 1), які є власністю постачальника.

Відповідно до п. 1.4. договору поставки загальний асортимент та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у Специфікації. Специфікація погоджується сторонами і підписується разом з цим договором. Специфікація, а також додатки до неї, після узгодження та підписання сторонами є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.2. договору поставки передбачено, що датою поставки товару вважається дата поставки товару на склад покупця.

Пунктом 2.3. договору поставки визначено, що право власності на поставлені товари, а також ризик випадкової втрати чи випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Згідно п. 3.8. договору поставки повернення товару проводиться сторонами у передбаченому законодавством порядку та оформляється відповідними документами.

Відповідно до п. 5.3. договору поставки ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у Специфікації та видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару. Зміна остаточно узгодженої ціни в односторонньому порядку не допускається. Узгоджена ціна на товари може бути змінена винятково по попередньому узгодженню з покупцем не менш ніж за 14 календарних днів до зміни. Нова Специфікація набирає чинності з дня її підписання обома сторонами, при цьому попередня втрачає силу в частині, що суперечить новій Специфікації.

Пунктом 6.1. договору поставки передбачено, що сторони дійшли згоди, що оплата по цьому договору здійснюється шляхом розстрочення платежу в наступному порядку:

1) оплата за поставлений товар здійснюється через 30 календарних днів від факту реалізації товару;

2) на письмову вимогу постачальника покупець надає останньому письмовий звіт про реалізацію, в якому покупець обов'язково повинен вказати номер та дату цього договору, суму до сплати, кінцеву дату оплати. Такий звіт підписується уповноваженою особою покупця та звіряється печаткою товариства;

3) оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору.

Пунктом 8.1. договору поставки визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з моменту укладення та діє до 31.12.2012 р.

Згідно п. 8.3. договору поставки дія договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії договору на протязі 14 календарних днів до закінчення терміну дії договору, вказаного в п. 8.1. цього договору.

01.01.2012 р. між сторонами було підписано протокол розбіжностей до договору поставки № 01/01/12 від 01.01.2012 р., прийнятого в редакції постачальника.

Пунктом 3.10. протоколу розбіжностей передбачено, що, якщо після закінчення терміну дії даного договору, або ж дострокового розірвання договору покупець на протязі 30 календарних днів не скористається своїм правом на повернення нереалізованого товару, передбаченим п. 3.7. договору, постачальник набуває права вимагати від покупця сплатити повну вартість поставленого товару незалежно від його реалізації, а покупець зобов'язаний сплатити таку суму.

Згідно п. 6.1. протоколу розбіжностей сторони дійшли згоди, що оплата по цьому договору здійснюється наступним шляхом - покупець зобов'язаний здійснювати оплату за реалізований товар через кожні 30 календарних днів за фактично реалізований товар.

Відповідно до п. 8.3. протоколу розбіжностей дія договору автоматично продовжується на один календарний рік, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії договору не пізніше ніж за 14 календарних днів до закінчення терміну дії договору, вказаного в п. 8.1. цього договору.

13.12.2012 р. позивач звернувся до відповідача з заявою б/н від 03.12.2012 р. про відмову від автоматичного продовження дії договору поставки № 01/01/2012 р. на 2013 р. та припинення дії договору після закінчення строку, на який він укладений, що підтверджується описом вкладення № 0103014993260 від 05.12.2012 р. та фіскальним чеком № 2069 від 05.12.2012 р. про відправлення цінного листа і повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.03.2013 р.

На виконання умов договору позивачем протягом лютого-травня 2012 р. було передано у власність (поставлено) відповідачу товар на загальну суму 164 629, 56 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, перелік яких зазначений у позовній заяві, наявними в матеріалах справи.

15.06.2012 р. та 26.02.2013 р. відповідачем було здійснено повернення позивачу товару на суму 1 196, 76 грн. та 89 295, 30 грн. відповідно, що підтверджується видатковою накладною на повернення товару № 2383095 від 15.06.2012 р. на суму 1 196, 76 грн. та видатковою накладною на повернення товару № 2484897 від 26.02.2013 р. на суму 89 295, 30 грн. наявними в матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 74 137, 50 грн., що підтверджується договором поставки № 01/01/12 від 01.01.2012 р., видатковими накладними, перелік яких зазначений у позовній заяві, видатковою накладною на повернення товару № 2383095 від 15.06.2012 р. на суму 1 196, 76 грн. та видатковою накладною на повернення товару № 2484897 від 26.02.2013 р. на суму 89 295, 30 грн., наявними в матеріалах справи.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 74 137, 50 грн. за договором поставки № 01/01/12 від 01.01.2012 р.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гарт-С" (ідентифікаційний код 24654657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Новель" (ідентифікаційний код 37588032) 74 137 (сімдесят чотири тисячі сто тридцять сім) грн. 50 (п'ятдесят) коп. основної заборгованості та судові витрати 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 49 (сорок дев'ять) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

13 травня 2013 р.