Постанова № 31237179, 17.05.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.05.2013р. справа №5009/4452/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Марченко О.А., Татенка В.М.за участю представників: від позивача:Донець С.О. за довіреністю №01 від 03.01.2013р.від відповідача:Колесников А.В. за довіреністю б/н від 19.10.2012р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Стальстройінвест», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від11.02.2013р. у справі№5009/4452/12 (суддя Дьоміна А.В.)за позовомПриватного підприємства «Стальстройінвест», м. ДніпропетровськдоТовариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція», м. Мелітополь, Запорізька область простягнення основного боргу у розмірі 104210,19грн., 3% річних у розмірі 899,35грн.В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Стальстройінвест», м. Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція», м. Мелітополь, Запорізька область, про стягнення основного боргу у розмірі 104210,19грн., 3% річних у розмірі 625,26грн., пені у розмірі 3126,31грн., штрафу у розмірі 5210,51грн.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог б/н від 14.12.2012р. позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь основний борг у розмірі 104210,19грн., 3% річних у розмірі 899,35грн. Вказану заяву суд в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав зменшені позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.02.2013р. у справі №5009/4452/12 відмовлено в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що наданими доказами позивачем не доведено факт виконання обумовлених договором №1213 від 13.07.2012р. робіт на суму 126200,20грн., у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2013р. у справі №5009/4452/12, надіслати матеріали господарської справи до слідчих органів, а саме Мелітопольського МВ УМВС України в Запорізькій області, де вже розпочато досудове розслідування за зазначеними в апеляційній скарзі фактами, реєстраційний №12013080140000246, для здійснення перевірки дотримання сторонами по справі при здійсненні підприємницької діяльності вимог чинного законодавства України та зупинити провадження у справі. Після повернення матеріалів з правоохоронних органів - прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав позивача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

В апеляційній скарзі заявник зазначає, що відповідач включивши суми за спірним актом до податкового кредиту та отримавши від держави бюджетне відшкодування на суму ПДВ, зазначеної в податковій декларації від 20.08.2013р., підтвердив факти прийняття металопрокату та одержання первинних бухгалтерських документів від позивача, на підставі яких відбулась вищезазначена податкова проводка, а саме рахунку, податкової накладної та акту виконаних робіт. Тому, на думку скаржника, наявні в матеріалах справи пояснення та документи свідчать про наявність або шахрайства з боку посадових осіб відповідача з метою ухилитись від виконання законних цивільних зобов'язань перед позивачем, або підробку документів з боку позивача з метою незаконно стягнути з відповідача кошти за невиконані роботи, та, як наслідок, неможливість розгляду справи та необхідність направлення матеріалів справи до правоохоронних органів.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.03.2013р. прийнято апеляційну скаргу до провадження у справі №5009/4452/12.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що враховуючи те, що акт виконаних робіт №1213/4 від 20.08.2012р. ніколи не підписувався сторонами, а інші надані до справи документи не підтверджують факт виконання договірних зобов'язань з боку ПП «Стальстройінвест», то строк виконання договірного зобов'язання відповідача за ними не настав, оскільки в даному випадку сторони в добровільному порядку визначили саме такий порядок оформлення факту виконання робіт і розрахунку між сторонами.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2013р. відкладено судовий розгляд у справі №5009/4452/12 на 15.05.2013р. та зобов'язано відповідача надати належним чином засвідчену копію декларації з ПДВ за серпень 2012 року, уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за серпень 2012 року; докази подання уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за серпень 2012 року до органів державної податкової служби.

На виконання ухвали апеляційного суду позивач надав копії податкової накладної з податку на додану вартість за серпень 2012 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2013 року (період, за який виправляються помилки - серпень 2012 року), квитанцій про прийомку Центром обробки електронної звітності вказаних документів.

Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Представник скаржника у судовому засіданні 15.05.2013р. надав пояснення, що подана ПП «Стальстройінвест» заява про кримінальне правопорушення відносно підроблення акту №1213/4 здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 20.08.2012р. прийнята СВ Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області та 23.01.2013р. зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України за фактом підроблення акту №1213/4 здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 20.08.2012р. на загальну суму 126200,20грн., та розпочато досудове розслідування. В зв'язку з чим позивач просить апеляційний суд зупинити провадження у даній справі до закінчення кримінального провадження.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.05.2013р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заперечення на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

13 липня 2012 року між ТОВ «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція» (замовник) та ПП «Стальстройінвест» (виробник) був укладений договір №1213, згідно пункту 1.1. якого виробник зобов'язався виготовити із металопрокату замовника металоконструкції, доставити їх замовнику, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи ц відповідності з умовами даного договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що роботи виконуються з металопрокату замовника, який надається виробнику згідно специфікації за актом прийому-передачі матеріалів. Інші матеріалі, необхідні для виготовлення металоконструкцій, поставляються виробником та є його власністю.

Виробник надає замовнику рахунок на оплату металопрокату з відміткою «Наявність та якість підтверджую». Замовник в день отримання рахунку узгоджує рахунок та здійснює його оплату, та надає замовнику обмінну довіреність. У разі якщо замовник не згоден з цінами по рахунку, наданому виробником, він має право визначити постачальника металопрокату. Виробник за свій рахунок отримує металопрокат у постачальника, контролює його кількість, якість та наявність сертифікатів (пункт 3.2. договору).

Відповідно до пункту 3.4. договору доставка продукції на об'єкт здійснюється транспортом виробника. Продукція передається замовнику/вантажоотримувачу по товарно-транспортній накладній. Вантажоотримувач продукції вказується замовником.

Замовник здійснює вивантаження продукції своїми силами, засобами та за свій рахунок (пункт 3.5. договору).

Об'єм поставки, ціна та загальна вартість продукції визначена сторонами у розділі 4 договору. Так, згідно пункту 4.1. договору номенклатура, якість та вартість виготовлення продукції визначається специфікаціями (додаток до договору). Загальна орієнтовна сума договору складає: 517931,86грн., у т.ч. ПДВ 20% - 86321,98грн. та деталізується специфікаціями, які є невід'ємними частинами даного договору. Остаточна сума договору визначається фактом поставки за кресленнями КМД (пункт 4.2. договору).

У пункті 5.1. договору визначено, що базовими умовами, у відповідності з міжнародними правилами з тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС-2000», є DDP (доставка: склад замовника - будівельний майданчик оптового ринку сільгосппродукції вул. Купріна в м. Маріуполі Донецької області), з урахуванням внутрішньодержавного характеру даного договору.

Відповідно до пункту 5.7. договору при поставці кожної партії продукції (або її частини), в день поставки, виробник складає замовнику товарно-транспорту накладну та сертифікат якості.

Взаєморозрахунки за роботу, виконані виконавцем, здійснюються сторонами на підставі акту виконаних робіт та рахунку, оформленого виконавцем (пункт 6.1. договору). Акт прийомки виконаних робіт та рахунок оформляються виробником на підставі товарно-транспортних після збірки металоконструкцій та її прийомки технаглядом (пункт 6.2. договору). Оплата рахунку виробника здійснюється замовником протягом 10 днів від дати підписання акту виконаних робіт та передачі податкової накладної. Датою розрахунку вважається дата зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок виробника (пункт 6.3. договору).

Згідно пункту 12.1. договору даний догові вступає в силу з моменту його підсипання та діє до 31.12.2012р.

В специфікації №1 до договору визначено номенклатуру, кількість та ціну металоконструкцій, графіки передачі креслень КМД та поставки та оплати продукції, строк оплати металопрокату, а також місце поставки/передачі продукції.

Додатковою угодою №1 від 01.08.2012р. до договору внесено зміни у пункт 4.2. договору, згідно якого сума договору складає 479263,04грн., у т.ч. ПДВ 20% - 79877,17грн. та деталізується специфікацією №2, що є невід'ємною частиною договору.

В специфікації №2 до договору визначено номенклатуру, кількість та ціну металоконструкцій, графіки передачі креслень КМД та поставки та оплати продукції, строк оплати металопрокату, а також місце поставки/передачі продукції: склад замовника - будівельний майданчик оптового ринку сільгосппродукції вул. Купріна в м. Маріуполі Донецької області.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-886 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно акту прийому-передачі матеріалів від 24.07.2012р. відповідач передав позивачу металопрокат для виготовлення металоконструкцій за договором №1213 від 13.07.2012р. загальною вартістю 915429,21грн.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору №1213 від 13.07.2012р. ним було здійснено роботи з виготовлення металоконструкцій на загальну суму 479263,04грн. та поставку продукції відповідачу, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №1213/1 від 01.08.2012р. у сумі 101034,59грн., №1213/2 від 06.08.2012р. у сумі 125828,05грн., №1213/3 від 10.08.2012р. у сумі 126200,20грн., №1213/4 від 20.08.2012р. у сумі 126200,20грн. та актами прийомки-передачі виготовлених металевих конструкцій №1 від 01.08.2012р., №2 від 06.08.2012р., №3 від 10.08.2012р.

Вказані роботи були частково оплачені відповідачем у розмірі 375052,85грн., про що свідчать банківські виписки №431 від 17.07.2012р. у сумі 50000грн., №501 від 03.08.2012р. у сумі 90000грн., №521 від 07.08.2012р. у сумі 11034,59грн., №543 від 13.08.2012р. у сумі 50000грн., №541 від 14.08.2012р. у сумі 40000грн., №553 від 16.08.2012р. у сумі 50000грн., №615 від 25.09.2012р. у сумі 48000грн., у зв'язку з чим позивач звернувся із позовом про стягнення з відповідача боргу у розмірі 104210,19грн. та 3% річних у розмірі 899,35грн.

Таким чином, причиною даного спору є питання про правомірність стягнення з відповідача боргу у сумі 104210,19грн., який виник внаслідок несплати відповідачем виконаних позивачем робіт з виготовлення металевих ферм за актом №1213/4 від 20.08.2012р., зважаючи на те, що в призначеннях платежів, згідно вказаних вище банківських виписок, відповідач визначив рахунки №120 від 06.07.2012р., №147 від 02.08.2012р., №153 від 08.08.2012р., №154 від 08.08.2012р. В свою чергу, як вбачається з наведених рахунків, вони виставлені на сплату авансу та актів №№1213/1, 1213/2.

Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як вбачається з умов договору, акти виконаних робіт складаються для визначення вартості та обсягів виконаних підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки відповідач заперечив проти позову, посилаючись на те, що результат робіт, відображених в акті №1213/4 від 20.08.2012р., позивачем відповідачу не передавався, акт виконаних робіт для перевірки та підпису не був представлений та виходячи із копії акту, яка додана до позову, на його думку, вбачається, що цей акт підроблений, а також зважаючи на те, що позивач на вимогу суду першої інстанції не надав оригінал спірного акту, посилаючись на те, що акт був надісланий відповідачем на електронну адресу позивача, судова колегія вважає необхідним оцінити акт №1213/4 від 20.08.2012р., подорожні листи вантажного автомобіля від 17.08.2012р., товарно-транспортні накладні №01АА від 17.08.2012р., накладні №№7, 8 від 17.08.2012р., накладну ТОВ «КСД-Дніпр», в якості допустимих доказів на підтвердження виготовлення металопрокату, його поставки відповідачеві та надання останньому акту виконаних робіт, рахунку на сплату.

Умовами договору не передбачено, що надіслані за допомогою електронної пошти акти виконаних робіт з електронним підписом, переведеним у цифрову форму зображення власноручного підпису, можуть бути юридичним підтвердженням виконання позивачем та прийняття відповідачем підрядних робіт у визначеному в них об`ємі та вартістю, тому копія акту №1213/4 від 20.08.2012р. (арк.. спр. 28) не є належним доказом виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт у визначеному в ньому обсязі та вартістю.

В свою чергу, копія квитанції ТОВ «КСД-Дніпр» не містить опису документів, які направлялись кур'єрською поштою на адресу відповідача, як наслідок не підтверджує доводи позивача про те, що акт №1213/4 від 20.08.2012р., податкова накладна №13 від 20.08.2012р., рахунок №162 були відправлені та отримані відповідачем.

Як вбачається з копій товарно-транспортних накладних №01АА від 17.08.2012р. (арк. спр. 67, 70) в графі «Вантаж одержав представник за дорученням» відсутні підписи вантажоодержувача та відбитки печатки юридичної особи, якій передано металопродукцію. В накладних №№7, 8 від 17.08.2012р. (копії, арк. спр.68, 71) не визначено особи, яка прийняла металоконструкції, а також відсутні реквізити довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та відбитки печатки вантажоодержувача. Подорожні листи вантажного автомобіля від 17.08.2012р., копії яких наявні в матеріалах справи (арк. спр. 66, 69), містять лише інформацію щодо роботи автомобіля і причепів, складену працівниками позивача.

Податкова накладна №13 від 20.08.2012р., яка була отримана відповідачем, та включення відповідачем до складу податкового кредиту за серпень 2012 року суми нарахованого податку у розмірі 21033,37грн. у зв'язку з придбанням послуг з виготовлення металоконструкцій (ферм) на суму 105166,83грн., що підтверджена цією податковою накладною, також не вказують на фактичне прийняття відповідачем робіт, оскільки згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2013 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) відповідачем зменшено суму податкового кредиту за серпень 2012 року на 21033,37грн.

Надані уточнюючий розрахунок та розшифровка не є додатковими доказами в розумінні ст.101 ГПК України, оскільки відповідач під час судового розгляду в судах обох інстанцій посилався на помилковість включення суми ПДВ до податкового кредиту, тому на вимогу апеляційного суду надав докази в підтвердження своїх заперечень.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність. За змістом ст.ст.4-3, 33 ГПК України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. При цьому, принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

З урахуванням викладеного, при зверненні до суду з відповідними вимогами згідно норм ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України позивач має довести такі вимоги певними доказами. Тобто, саме позивач, заявляючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за виготовлений та відвантажений металопрокат, має довести факт виконання робіт та прийняття його результату відповідачем.

Відповідно до ст.79 ГПК України передбачено два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів. Крім того, виходячи зі змісту норми ст.79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що наведені в скарзі доводи щодо необхідності зупинення провадження у справі не є переконливими та спір може бути розглянутий за наявними у справі документами. У разі ж встановлення у вироку з кримінальної справи, що внаслідок вчинення дій певною особою мав місце злочин, позивач не обмежений у праві звернутись до суду з вимогами, у тому числі про стягнення збитків, серед яких збільшення суми податкових зобов'язань. Отже, розгляд даного спору до закінчення проведення перевірки правоохоронними органами не обмежує прав позивача, а з прийняттям рішень у цій справі не вичерпано всі способи захисту, передбачені законодавством.

З огляду на вищевикладене, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 ГПК України позивачем не доведено факту належного виконання своїх зобов'язань перед відповідачем з виготовлення та відвантаження металопрокату в обсязі та вартістю, вказаними в акті здачі-прийомки виконаних робіт (наданих послуг) №1213/4 від 20.08.2012р. Враховуючи недоведеність позивачем факту з виготовлення та відвантаження металопрокату, недоведеним є й наявність у останнього обов'язку з його оплати, внаслідок чого судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в позовних вимогах в частині про стягнення основного боргу у сумі 104210,19грн.

Недоведеність з боку позивача факту порушення відповідачем своїх обов'язків за договором №1213 від 13.07.2012р., тобто, за відсутністю доказів невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, які тягнуть за собою можливість застосування певного виду відповідальності, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 899,35грн. також обґрунтовано залишені без задоволення.

З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2013р. у справі №5009/4452/12 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Оскільки оскаржується рішення про відмову у стягненні основного боргу у розмірі 104210,19грн., 3% річних у розмірі 899,35грн., то відповідно до ст.ст.4, 7 Закону України «Про судовий збір» та ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у сумі 1051,10грн., а судовий збір у розмірі 84,23грн. підлягає поверненню заявникові як надмірно сплачений.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Стальстройінвест», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2013р. у справі №5009/4452/12 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2013р. у справі №5009/4452/12 - залишити без змін.

Повернути з державного бюджету України Приватному підприємству «Стальстройінвест» (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 40-Б, код ЄДРПОУ 31685174) надмірно сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 84,23грн., про що винести відповідну ухвалу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 5 прим.: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС