Постанова № 31237020, 15.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 5008/946/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,суддівМачульського Г.М. (доповідач), Полянського А.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргузаступника Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону Українина постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід19.02.2013р.у справі№5008/946/2012Господарського судуЗакарпатської областіза позовомзаступника Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі: 1. Державної екологічної інспекції у Закарпатській області 2. Бадалівської сільської ради Берегівського району Закарпатської областідоВійськової частини 2142 Мукачівського прикордонного загонутретя особаГоловне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській областіпровідшкодування майнової шкоди

за участю представників

- відповідача:1) Пітков І.М. (довіреність від 22.04.2013р.) 2) Васильєв О.С. (довіреність від 11.04.2013р.)- прокурора:1) Яговдік С.М. (довіреність від 000730) 2) Шекшеєва В.С. (довіреність від 015375), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (далі - позивач-1) та Бадалівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області (далі - позивач-2), заступник Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України просив з урахуванням уточнення позовних вимог стягнути з Військової частини 2142 Мукачівського прикордонного загону (далі - відповідач) на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету Бадалівської сільської ради та місцевого бюджету Закарпатської обласної ради 220145,62 грн. шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснив незаконну рубку дерев.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.12.2012р. (суддя Мокану В.В.), позов задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя: Юрченко Я.О., судді Давид Л.Л., Данко Л.С.) це рішення господарського суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у позові відмовлено.

У касаційній скарзі заступник Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування і порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Від прокурора надійшла заява про долучення до матеріалів справи заяви заступника Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України про зміну касаційної скарги. Разом з тим, до вказаної заяви додано незасвідчену фотокопію заяви про зміну касаційної скарги, яка за приписами 111 Господарського процесуального кодексу України не є касаційною скаргою, оскільки не відповідає вимогам цієї норми як така, що подана не в оригіналі, а тому не може бути прийнята до розгляду.

Відповідач, вказуючи у своєму відзиві на касаційну скаргу на законність і обґрунтованість постанови апеляційного суду, просить залишити її без змін.

Постанову прийнято 15.05.2013р. у зв'язку з оголошеними в судових засіданнях 24.04.2013р., та 26. 04.2013р., перервами відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Закарпатською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері із залученням фахівця - провідного спеціаліста з охорони і захисту лісу Державного підприємства "Берегівське лісове господарство" проведена перевірка додержання службовими особами Мукачівського прикордонного загону (Військової частини № 2142) вимог лісового законодавства.

23.03.2012р. складено протокол огляду, в якому зазначено зокрема, що оглядом лісових насаджень, які розташовані на земельній ділянці між контрольно-слідовою смугою та державним кордоном в межах прикордонних знаків № 147-144, виявлено пні різаних дерев в кількості 220 штук різних діаметрів. На виявлених пнях відсутнє спеціальне маркування. Порубані дерева приблизно восени 2011 року. При огляді використовувалась рулетка довжиною 2м марки "Johney". Огляд проводився у світлу пору доби природного освітлення. Зазначений протокол підписаний понятими Біровим І.К. та Галаєм В.В., учасниками Балишиним М.М. (начальник прикордонного поста "Бадалово", ст. лейтенант) та Заходчуком О.В. (І-й заступник начальника ВПС "Лужанка", капітан), старшим помічником військового прокурора Ужгородського гарнізону Хитриком Б.В., провідним спеціалістом з охорони і захисту лісу Державного підприємства "Берегівське лісове господарство" Сурановичем О.Д.

З метою з'ясування обставин, встановлених 23.03.2012р. при огляді лісових насаджень, які розташовані на земельній ділянці між контрольно-слідовою смугою та державним кордоном в межах прикордонних знаків №147-144 щодо порубки 220 дерев, прокурором в порядку статті 20 Закону України "Про прокуратуру", відібрано пояснення у посадових осіб Мукачівського прикордонного загону, а саме: начальника прикордонного поста "Бадалово" Балишина М.М., начальника відділення логістики прикордонного поста "Бадалово" Качура І.І., згідно яких в період з кінця вересня 2011 року по листопад 2011 року начальник прикордонного поста "Бадалово" Балишин М.М. за відсутності дозволів на рубку дерев, домовився з групою цивільних осіб, щоб вони порізали сухостійні дерева, які знаходились на контрольно-слідовій смузі в межах прикордонних знаків №147-144, оскільки дерева ускладнювали підтримання належного слідового режиму та виявлення можливих ознак підготовки до порушення державного кордону. Балишин М.М. пояснив, що він особисто визначив, які дерева необхідно зрізати, попросив різати повалені дерева, що лежали на контрольно-слідовій смузі.

30.03.2012р. Державним підприємством "Брегівське лісове господарство" здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев в сумі 220145,62 грн., яка є предметом стягнення у даній справі.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, своє рішення мотивував тим, що, оскільки дозвільні документи на право порубки зелених насаджень у відповідача відсутні, він має нести відповідальність за збитки, заподіяні порушенням природоохоронного законодавства.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутні підстави стверджувати, що відповідач у даній справі є постійним та/або тимчасовим лісокористувачем, який повинен виконувати обов'язки, передбачені статтями 19,20 Лісового кодексу України; відсутні докази, що рулетка, якою здійснювались заміри, пройшла метрологічну атестацію; в матеріалах справи відсутні докази, що вказують на припинення чи неприпинення росту пошкоджених дерев; дії були вчинені працівниками відповідача, які не були спрямовані на виконання службових обов'язків; докази про притягнення посадових осіб відповідача до адміністративної відповідальності відсутні.

Між тим, судом апеляційної інстанції висновки місцевого господарського суду не спростовані, а постанова цього суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, відповідно до приписів статі 3 Закону України "Про використання земель оборони" уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.

Згідно статті 5 вказаного Закону розміщення, проектування, будівництво, реконструкція, введення в експлуатацію, експлуатація, консервація і ліквідація будівель, споруд та інших оборонних об'єктів, які можуть справляти прямий або опосередкований негативний вплив на земельні ресурси, здійснюються в порядку, визначеному законом. На землях оборони встановлюються природоохоронні та інші обмеження щодо використання земель.

Статтею 65 Лісового кодексу України (далі - кодекс) визначено, що використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

У порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт (ст.67 кодексу).

Відповідно до ст.69 кодексу спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Згідно п.1 ч.2 ст.105 кодексу особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників несуть відповідальність за порушення лісового законодавства.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами цієї норми необхідно довести, зокрема, неправомірність поведінки особи.

Неправомірною вважається будь-яка поведінка, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

Апеляційним судом не спростовані встановлені місцевим господарським судом обставини щодо незаконної рубки дерев та неправомірної, при цьому, поведінки відповідача, який не довів відповідно до приписів статті 1166 Цивільного кодексу України, що шкоду завдано не з його вини. Тому правових підстав для звільнення його від такої відповідальності, нема.

Між тим, наявність чи відсутність у відповідача статусу постійного чи тимчасового лісокористувача в даному випадку не має значення для вирішення питання про притягнення його до цивільної відповідальності.

Ступінь припинення росту вирубаних дерев підтверджено протоколом огляду, відповідно до якого виявлені пні різаних дерев в кількості 220 штук різних діаметрів, та поясненнями посадових осіб відповідача, що відповідачем та судом апеляційної інстанції в порядку, передбаченому статтями 33, 38, 101 Господарського процесуального кодексу України, не спростовано.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію; засоби вимірювальної техніки, на які не поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється випускати з виробництва та ремонту лише за умови, якщо вони пройшли калібрування або метрологічну атестацію. Згідно ст.19 вказаного Закону об'єктами державного метрологічного контролю і нагляду є, зокрема, засоби вимірювальної техніки.

Відтак, у апеляційного суду, не встановивши, що рулетка застосована з порушенням приписів ч.2 ст.11 вказаного вище Закону, були відсутні підстави вважати, що результати її вимірювання недостовірні.

При цьому відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доводити обставини справи покладається на сторін, а суд, з урахуванням приписів статей 38, 43 цього кодексу, має дати доказам належну оцінку, а не обґрунтовувати свої висновки припущеннями.

Щодо здійсненого розрахунку шкоди Державним підприємством "Берегівське лісове господарство", то відповідно до положень статті 91 Лісового кодексу України у нього були повноваження визначати за затвердженими таксами і методиками розмір збитків, завданих лісовому господарству.

Посилання апеляційного суду на те, що Бадалівська сільська рада є неналежним позивачем також є необґрунтованими, оскільки відповідно до приписів статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.2), тому сільська рада фактично є одним з отримувачів стягуваних коштів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд невірно застосував норми права та прийняв незаконне рішення, яке не може бути залишене в силі, і встановлених судом першої інстанції обставин справи не спростував.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд касаційної скарги належить стягнути з відповідача, оскільки позов до нього задоволений.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.6, ст.11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника Закарпатського прокурора з нагляду а додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2013р. у справі №5008/946/2012 скасувати, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.12.2012р.- залишити в силі.

Стягнути з Військової частини 2142 Мукачівського прикордонного загону на користь спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач УДКСУ у Печерському районі м. Києва ЄДРПОУ 38004897 банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві МФО 820019 рахунок 31211254700007, код платежу за бюджетною класифікацією 22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)", символ звітності 254), 2201 (дві тисячі двісті одна) грн. 46 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу наказу покласти на Господарський суд Закарпатської області.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський