Вирок № 31236924, 16.05.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/2492/13-ц

Номер провадження 2/243/108/2013

В И Р О К

Іменем України

"16" травня 2013 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якуші Н.В.

при секретарі Бондаренко О.В., Денисенко Ю.О.

за участю:

прокурорів Вінніков В.Н., Геєнко Д.М.

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, уродженця м. Н.- Ілімськ Н. Ілімського району Іркутської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12.08.2007 року приблизно о 03 годині 30 хвилин водій ОСОБА_2, який керував на праві договору оренди автомобілем «DAEWOO LANOS TF 69Y» державний реєстраційний номер НОМЕР_6, який належить ОСОБА_4 і рухаючись по автодорозі вул. Іскри м. Слов'янська з боку вул. Ю. Комунарів у напрямі вул. Фрунзе м. Слов'янськ, не реагуючи на вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», розташованому по ходу його руху, ОСОБА_2 не переконавшись у безпеці своїх дій, виїхав на перехрестя нерівнозначних доріг вул. Іскри і вул. К. Маркса м. Слов'янська, де через свою злочинну недбалість скоїв зіткнення з автомобілем «NISSAN-PRIMERA», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що рухався по головній автодорозі вул. К. Маркса під управлінням водія ОСОБА_1 в напрямку центру м. Слов'янськ.

Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, в яких сказано:

- п.16.11 На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

В результаті зіткнення були заподіяні тілесні ушкодження водію автомобіля «NISSAN-PRIMERA», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1, а саме внутрішньоскладений перелом верхнього суглобового відростка сьомого шийного хребця, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості і вимагає для свого загоєння термін понад 21 день.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у висунутому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому розкаявся, та суду пояснив, що дійсно 12.08.2007 року приблизно о 03 годині 30 хвилин він керував автомобілем «DAEWOO LANOS TF 69Y» державний реєстраційний номер НОМЕР_6, який належить ОСОБА_4 і рухаючись по автодорозі вул. Іскри м. Слов'янська з боку вул. Ю.

Комунарів у напрямі вул. Фрунзе м. Слов'янськ разом із пасажиром, не звернувши увагу на дорожній знак «Дати дорогу», розташованому по ходу його руху, та не переконавшись у безпеці своїх дій, виїхав на перехрестя нерівнозначних доріг вул. Іскри і вул. К. Маркса м. Слов'янська, де скоїв зіткнення з автомобілем «NISSAN-PRIMERA», що рухався по головній автодорозі вул. К. Маркса під управлінням водія ОСОБА_1. Після зіткнення автомобілем була викликана карета швидкої допомоги та працівники ДАІ. Щиро розкається в скоєному. Позов, заявлений Слов'янським міжрайонним прокурором в інтересах Слов'янської міської лікарні визнає повністю. Позов, заявлений потерпілим не визнає, оскільки вважає, що суми вказані в ньому нічим не доведені.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що дійсно 12.08.2007 року приблизно о 3 годині 30 хвилин він їхав на своєму автомобілі «NISSAN-PRIMERA», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 по головній автодорозі вул. К. Маркса в напрямку центру м. Слов'янськ та проїхавши 1,5 метра перехрестя з вул. Іскри в нього врізався автомобіль «DAEWOO LANOS TF 69Y», яким керував ОСОБА_2 Суду пояснив, що не знає чи був у нього застрахований автомобіль, та наголосив, що на сьогодні збитки за ремонт автомобіля обвинувачений йому не відшкодував. Просив задовольнити його цивільний позов в повному обсязі.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним виклик свідків та їх допит.

Згідно Акту №0180 від 05.09.2007, висновку судово автотоварозначної експертизи №0162 від 10.09.2007 року, висновку №0172 від 11.09.2007 року, року було встановлено пошкодження автомобіля«NISSAN-PRIMERA», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та визначений розмір заподіяних збитків.

Відповідно до Висновку експерта від 20.08.2007 року у ОСОБА_1 було виявлено внутрішньоскладений перелом верхнього суглобового відростка сьомого шийного хребця, що виникли від дії тупого предмету незадовго до звернення за медичною допомогою, можливо при дорожньо - транспортній пригоді у вказаний час та відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості і вимагає для свого загоєння термін понад 21 день.

Відповідно до схеми дорожньо - транспортної пригоди від 12.08.2007 року, протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди (додатковий) від 18.03.2009 року було зафіксовано місце дорожньо - транспортної пригоди за участю автомобіля «NISSAN-PRIMERA», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобіля «DAEWOO LANOS TF 69Y» державний реєстраційний номер НОМЕР_6, яке мало місце 12.08.2007 року, що узгоджується зі свідченнями потерпілого та обвинуваченого.

Відповідно до висновку експерта від 12.05.2009 року будь -яких неполадок ходової частини автомобіля експлуатаційної характеру, які до моменту події могли сприяти мимовільної втрати курсової стійкості автомобіля автомобіля «DAEWOO LANOS TF 69Y» державний реєстраційний номер НОМЕР_6 не виявлено. З технічної точки зору факт виїзду автомобіля автомобіля «DAEWOO LANOS TF 69Y» державний реєстраційний номер НОМЕР_6 на перехрестя вул. Іскри та вул. К. Маркса м. Слов'янськ визначався не якимись зовнішніми силами, а людським фактором, тобто односторонніми діями самого водія ОСОБА_2, як особи, безпосередньо керуючого.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_2 винний у порушенні правил безпеки дорожнього руху, як особа, яка керувала транспортним засобом, дії якого спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження і його дії правильно кваліфіковані за ст. 286 ч. 1 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочину невеликої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, одружений, має двох дітей, посередньо характеризується по місцю проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, потерпілий не наполягає на суворій мірі покарання, та враховує обставини, що пом'якшують покарання, до яких відносить його щире каяття у вчиненому, не знаходячи обставин обтяжуючих покарання.

З урахуванням вищезазначених обставин суд вважає, що по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно обрати покарання за ст. 286 ч. 1 КК України у вигляді обмеження волі,

оскільки вважає, що саме таке покарання буде сприяти його виправленню і бути необхідним і достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів.

Але при цьому суд вважає, що його виправлення можливе без реального відбуття призначеного покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім того, суд не вважає за необхідне призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення ОСОБА_2 права керувати транспортними засобами, що санкцією ч. 1 ст. 286 України, оскільки жодних обтяжуючих обставин по справі судом встановлено не було, тяжкі наслідки від злочину не настали та крім того ні прокурор ні потерпілий на застосуванні до нього додаткового покарання не наполягали.

Щодо клопотання прокурора, заявленного в судових дебатах, щодо застосування до ОСОБА_2 положення Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року, оскільки злочин, який вчинив обвинувачений відноситься до злочинів невеликої тяжкості та на час набрання чинності цим Законом у ОСОБА_2 була дитина, якій не виповнилося 18 років, суд повідомляє наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось як обвинуваченим, так і потерпілим на сьогодні ОСОБА_2 не відшкодував завдані ним збитки ОСОБА_1 та не сплатив витрати на його лікування КЛПЗ «Міська лікарня ім. Леніна м. Слов'янськ».

Відповідно до п. є ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні»амністія не може бути застосована до осіб, які не відшкодували завдані ними збитки або не усунули заподіяну злочином шкоду.

Таким чином підстав для застосування до ОСОБА_2 п. в ст.1 Закону України «Про амністію» у суду не має.

Заявлений позов Слов'янським міжрайонним прокурором в інтересах КЛПЗ «Міська лікарня ім. Леніна м. Слов'янськ» про стягнення з ОСОБА_2 понесених витрат на лікування ОСОБА_1 в розмірі 1585,35 грн. в судовому засіданні повністю доведений та підлягає задоволенню.

В заявленому потерпілим ОСОБА_1 цивільному позові про стягнення з ОСОБА_2 на свою користь 60741 грн. 30 коп. матеріальної шкоди суд відмовляє, оскільки не було надано підтверджень того, що ОСОБА_7 звертався до страхової компанії ЗАТ «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ», в якій був застрахований автомобіль «DAEWOO LANOS TF 69Y» державний реєстраційний номер НОМЕР_6 та йому було відмовлено у відшкодуванні шкоди, клопотань про залучення їх в якості відповідачів потерпілий не заявляв, а суд самостійно позбавлений права долучати відповідачів по справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Крім того, суд роз'яснює потерпілому, що він вправі звернутися до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди в порядку цивільного судочинства, визначивши при цьому круг відповідальних осіб.

Щодо вимог потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 10000 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до п.5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про

відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в повному обсязі в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки ОСОБА_1 не надано суду доказів, які підтверджують факт заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру саме на суму заявлену в позові та виходячи з засад розумності та справедливості, враховуючи те, що дійсно ОСОБА_1 зазнав тілесних ушкоджень від дій саме обвинуваченого, задовольняє позовні вимоги в сумі 2000 грн.

Судових витрат по справі не має.

Речові докази по справі:

- автомобіль «DAEWOO LANOS TF 69Y» державний реєстраційний номер НОМЕР_6, який знаходиться на підставі Постанови від 20.08.2007 року та схоронної розписки у ОСОБА_8 після набуття вироком законної чинності - залишити у власника.

- автомобіль «NISSAN-PRIMERA», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який знаходиться на підставі Постанови від 18.03.2009 року та схоронної розписки у ОСОБА_1 після набуття вироком законної чинності - залишити у власника.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком один рік без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Застосувати ст. ст. 75, 76 КК України та у відповідності з цими статтями кримінального закону звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді обмеження волі, призначеного за цим вироком з випробуванням на строк 1 (один) рік, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з'являтися до органів кримінально - виконавчої інспекції для реєстрації.

Речові докази по справі:

- автомобіль «DAEWOO LANOS TF 69Y» державний реєстраційний номер НОМЕР_6- залишити у власника.

- автомобіль «NISSAN-PRIMERA», державний реєстраційний номер НОМЕР_5- залишити у власника.

Позовну заяву Слов'янського міжрайонного прокурора в інтересах КЛПЗ «Міська лікарня ім. Леніна м. Слов'янськ» до ОСОБА_2 про стягнення понесених витрат на лікування ОСОБА_1 в розмірі 1585,35 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь КЛПЗ «Міська лікарня ім. Леніна м. Слов'янськ» МФО 834016 ГУДКУ в Донецькій області, ОКПО 01991197 розрахунковий рахунок НОМЕР_7 за лікування ОСОБА_1 1585 (тисяча п'ятсот вісімдесят п'ять ) грн. 35 коп.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн. В іншій частині позову відмовити.

Захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя Якуша Н.В.