Рішення № 31235491, 30.04.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 2/2205/52/13

Провадження № 22-ц/792/278/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого - судді Костенка А.М.,

суддів : Фанди В.П., Гринчука Р.С.,

при секретарі : Гриньовій А.М.

за участю: ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_2, представника податкової інспекції Шевчука В.О., представника податкової служби Мельника О.Г., прокурора Параскевича О.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Деражнянського районного суду від 11 грудня 2012 року та на додаткове рішення Деражнянського районного суду від 20 лютого 2013 року

у справі за позовом прокурора Деражнянського району в інтересах держави в особі Державної податкової адміністрації в Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів

та за позовом третьої особи з самостійними вимогами - Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької обласної Державної податкової служби до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної державі в наслідок ухилення від сплати податків.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія судді,

в с т а н о в и л а

У жовтні 2011 року прокурор Деражнянського району в інтересах держави в особі Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача завдані злочином збитки на суму в 374132 грн. Зазначав, що постановою Деражнянського районного суду від 24 листопада 2010 року відповідача визнано винним в ухиленні упродовж серпня-грудня 2008 року від сплати на прибуток у розмірі 207851 грн. та податку на додану вартість у розмірі 166281 грн., а всього - у розмірі 374132 грн. шляхом підробки відповідних документів.

У листопаді 2012 року Хмельницька міжрайонна державна податкова інспекція, як третя особа з самостійними вимогами, подала позов про стягнення з відповідача цієї ж суми, але на користь Хмельницької МДПІ.

Ухвалою суду позови об'єднано в одне провадження.

Рішенням Деражнянського районного суду від 11 грудня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції 374132 грн. шкоди заподіяної ухиленням від сплати податків, вирішено питання судових витрат.

_______________

Головуючий у першій інстанції - Коваль Ф.І.

Доповідач - Фанда В.П. Категорія : 57

Додатковим рішенням Деражнянського районного суду від 20 лютого 2013 року в задоволені позову прокурора Деражнянського району в інтересах держави в особі Державної податкової адміністрації в Хмельницькій області про стягнення коштів відмовлено.

Позов Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок ухилення від сплати податків задоволено.

В апеляційних скаргах апелянт з рішенням та додатковим рішенням суду не погоджується, посилається на порушення норм матеріального та процесуального законодавства, просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовів. Зазначає, що Податковим кодексом, іншими нормативно-правовими актами не передбачено права органів державної податкової служби на звернення до суду із позовом про стягнення невнесених податків. Крім того, позов було заявлено до неналежного відповідача, так як податковий борг має ТОВ ,,Динамо", а відповідач не є платником податку на прибуток підприємства і податку на додану вартість. З цієї причини у відповідача, як фізичної особи, відсутній податковий борг.

На апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції відповідач, його представник, підтримали вимоги апеляційних скарг, вважають, що їх слід задовольнити з підстав вказаних у апеляції. Представник звертає увагу суду на те, що відсутні повноваження у податкової на звернення до суду з таким позовом.

Представник прокуратури Деражнянської району заперечив проти апеляцій та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. Визнав, що прокурором району заявлено позов на підставі ст.1166 ЦК України.

Представник ДПА у Хмельницькій області та представник Хмельницької МДПІ заперечили щодо задоволення апеляційних скарг. Погодилися, що: позови заявлено ними щодо однієї і тієї ж суми, кінцевим надходженням коштів є Державний бюджет України; ТОВ «Динамо» не ліквідовано; наявний борг за товариством не дивлячись на направлення податкового повідомлення-рішення від 24.12.09 року.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є, в тому числі: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Дане рішення таким вимогам закону не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як керівник підприємства, має нести відповідальність за наявну заборгованість по податкам товариства «Динамо», так як внаслідок підробки ним відповідних документів товариство ухилялося від їх сплати.

Звертаючись до суду з даними позовами, прокурор Деражнянського району та міжрайонна Державна податкова інспекція, просили на підставі ст.1166 ЦК України стягнути з відповідача, керівника товариства «Динамо», не внесених внаслідок вчинення злочину (ч.1 ст.212, ч.2 ст.366 КК України) податку на прибуток та податку на додану вартість на загальну суму 374132 грн., оскільки провадження у кримінальній справі 24.11.10 року закрито з нереабілітуючих підстав за актом про амністію.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову інспекції та відмовляючи в задоволенні позову прокурора, суд першої інстанції, виходив із того, що сума податкового боргу є майновою шкодою у розумінні ст.1166 ЦК України, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Проте до такого висновку суд дійшов внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції правильно установлено, що відповідач, працюючи директором ТОВ «Динамо», шляхом підроблення відповідних документів, не включив до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість в податкових деклараціях з ПДВ - 166281грн. та податку на прибуток - 207851 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у сумі 374132 грн., тобто вчинив умисне ухилення від сплати податків, у значних розмірах, та складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки. Вина відповідача в скоєному злочині підтверджується актом планової документальної перевірки ТОВ «Динамо» від 16 грудня 2009 року за №933/2300/31974985.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Динамо» зареєстроване, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців віж 18.01.13 року та перебуває на податковому обліку в Деражнянському відділенні Хмельницької МДПІ. Відповідач у вказаний період був керівником даного товариства.

Для застосування положень ст. 1166 ЦК України, на яку послався суд, як на підставу для задоволення позову, необхідно довести, що шкоду позивачу завдано саме неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача, а саме необхідна наявність таких складових елементів як: а) протиправна їх поведінка; б) настання шкоди; в) прямий причинний звязок між першим та другим елементом та г) вина заподіювача шкоди.

Між тим, податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (арбітражним судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, за своєю природою податковий борг не є шкодою у розумінні ст.1166 ЦК України і тому не може бути стягнутий з відповідача з цих підстав.

Крім цього, ухвалюючи рішення про задоволення позову податкової інспекції, суд першої інстанції виходив із того, що факт та розмір завданої відповідачем державі шкоди під час закриття провадження по кримінальній справі відповідачем не оспорювався, провадження по кримінальній справі закрито з нереабілітуючих підстав.

Проте суд не врахував, що якщо мають місце спеціальні підстави, які надають можливість застосовувати до правовідносин положення інших статей параграфа 1 глави 82 ЦК України, потрібно застосовувати спеціальні норми.

Склад злочину, передбачений ст. 212 КК України, має спеціальний суб'єкт, яким можуть бути, зокрема, посадові особи підприємства, установи, організації. Тобто працівники юридичних осіб під час виконання ними своїх посадових обов'язків, пов'язаних з веденням бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно шкода державі у вигляді фактичного ненадходження коштів у бюджет внаслідок ухилення від сплати податків завдається посадовою особою підприємства під час виконання нею своїх службових обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при розгляді справ про відшкодування шкоди за ст. 441 ЦК УРСР суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 440 ЦК УРСР (аналогічна ст. 1166 ЦК України), відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у звязку з виконанням трудових (службових) обовязків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Також п. 58.4. ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Хмельницькою міжрайонною державною податковою інспекцією Хмельницької області товариству «Динамо» виставлено податкове повідомлення-рішення від 24.12.09 року щодо несплати податку, в тому числі і на суму 374 132 грн., яке було оскаржено до окружного адміністративного суду м.Києва. Вказаним судом 06.02.13 року дане повідомлення було залишене у силі, у іншій частині позовні вимоги задоволено. Будь-яких заходів примусового характеру до виконання податкового повідомлення-рішення від 24.12.09 року державна податкова інспекція не вживала, що не заперечив її представник при апеляційному перегляді даного рішення суду.

Таким чином, стягнення коштів, які не надійшли до бюджету в результаті скоєння злочину, передбаченого ст. 212 КК України, відбувається не з особи, винної у скоєнні цього злочину, а винятково з платника податків, податкові зобов'язання якого не були сплачені, а таким платником податків є юридична особа - ТОВ «Динамо».

Колегія суддів бере до уваги, що внаслідок виконання податкового повідомлення-рішення від 24.12.09 року та стягнення цієї ж суми за даними позовами - матиме місце настання подвійної відповідальності одного і того ж виду.

Не заслуговує на увагу посилання апелянта на відсутність правових підстав у позивачів щодо звернення до суду з таким позовом, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Крім цього, ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції фактично ухвалив інше рішення, оскільки зазначив у ньому лише висновок про задоволення позову міжрайонної державної податкової інспекції, без визначення конкретної суми, яка підлягала стягненню.

Вказані обставини судом першої інстанції не були враховані, таке порушення норм матеріального права потягнуло за собою ухвалення неправильного рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду слід скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовів.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Деражнянського районного суду від 11 грудня 2012 року та додаткове рішення цього ж суду від 20 лютого 2013 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволені позову прокурора Деражнянського району в інтересах держави в особі Державної податкової адміністрації в Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів

та позову третьої особи з самостійними вимогами - Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької обласної Державної податкової служби до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної державі в наслідок ухилення від сплати податків.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: підпис Судді: підписи

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду В.П. Фанда