Постанова № 31234591, 14.05.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8336/13-а

Провадження № 2а/522/1037/13

ПОСТАНОВА

14 травня 2013 року суддя Приморського районного суду міста Одеси Ільченко Н.А.. розглянувши одноособово в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа - Одеський обласний військовий комісаріат про відшкодування шкоди, яка завдана позивачу незаконними діями чи бездіяльністю органів державної влади чи їх посадовими особами, та зобов'язання відповідачів вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати неправомірними дію та бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до наказів Міністра оборони України № 50 від 28.01.2011 року «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2011 рік», а потім від 25.06.2011 року № 355 «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 28.01.2011 року № 50», які видані у відповідності та на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», з урахуванням зміни розміру щомісячної премії у складі загального грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців станом на 01 квітня 2012 р.. Просить зобов'язати відповідача - Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, провести перерахунок пенсії відповідно до довідки форми № 2 постанови КМУ № 45-2008 року, яку Одеський обласний військовий комісаріат надав відповідачу у травні 2012 року, в якої врахований збільшений розмір щомісячної премії з 01 квітня 2012 у розмірі 90% посадового окладу у складі грошового забезпечення. Просить нарахувати компенсацію втрати частини доходів по час фактичного розрахунку.

Постанову просить звернути до негайного виконання у повному розмірі заборгованої суми.

10.04.2013 року ухвалою суду відкрито скорочене провадження у справі про визнання неправомірними дій та бездіяльності Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії із грошового забезпечення відповідної позивачу категорії військовослужбовців, відповідно до наказу Міністра оборони України від 28.01.2011 року № 50», який виданий у відповідності та на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», з урахуванням зміни розміру щомісячної премії у складі загального грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та зобов'язанням відповідача - Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, провести перерахунок пенсії, враховуючи збільшений розмір щомісячної премії у розмірі 90% від грошового забезпечення. Відповідачу та третій особі було запропоновано подати до канцелярії суду письмові заперечення проти позову та необхідні документи, які можуть бути використані як докази у справі, чи заяву про визнання позову.

Ухвала суду та копія адміністративного позову отримана відповідачем та третьою особою 12.04.2013 року, про що відбиток штампів на супроводньому листі.

13.05.2013 року надійшло заперечення відповідача проти позову, в якому він просить відмовити позивачу у задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки справа розглядається в порядку скороченого провадження без присутності сторін відповідно до ст. 183-2 КАС України.

Розглянувши справу в порядку скороченого провадження одноособово, дослідивши повідомлені позивачем у матеріалах справи письмові докази та оцінивши заперечення відповідачів в сукупності, проаналізувавши приписи чинного законодавства України у відповідний період, зазначений в позові, та враховуючи преюдиціальність судової практики Верховного Суду України та судову практику Європейського Суду з прав людини, за внутрішнім переконанням та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, суд, з покликанням на чинне національне законодавство, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав

Правовідносини між сторонами є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України.

Відповідно до ст. 46 ч.1 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що військовий пенсіонер ОСОБА_1 29.01.1991 року звільнений з посади у запас із Збройних Сил за станом здоров'я , перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», розмір якої станом на березень 2012 року становить 3 375,00 грн. без соціальних надбавок, при тому, що в складі грошового забезпечення, з якого нарахована пенсія, розмір щомісячної пенсії складає 10 відсотків посадового окладу.

Відповідач цього факту не заперечує.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, та іншими керівниками державних органів.

Згідно із п. 5 цієї Постанови, керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Відповідно до п. 9 Наказу Міністра оборони України № 380 від 22.07.2010 року «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2010 рік», витрати на грошове забезпечення військовослужбовцям здійснюються в межах виділених асигнувань та починаючи з 01 січня 2010 року, таким чином: премія іншим військовослужбовцям складає 10 відсотків.

Наказом Міністра оборони України № 576 від 05.11.2010 року внесені зміни до п. 9 Наказу Міністра оборони України № 380 від 22.07.2010 року - в абзаці першому слова «та, починаючи з 1 травня 2010 року» виключено, абзац п'ятий викладений в новій редакції «премія особам рядового, сержантського та старшинського складу - 70 відсотків посадового окладу; науково-педагогічним працівникам з числа військовослужбовців науково-педагогічного складу вищих військових навчальних закладів, які мають статус національних, та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають статус національних - 70 відсотків посадового окладу; іншим військовослужбовцям - 55 відсотків посадового окладу».

Такий же розмір премії встановлений в пункті 8 наказу Міністра оборони України № 50 від 28.01.2011 року «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2011 рік».

А наказом Міністра оборони України № 355 від 25.06.2011 року внесені зміни до п.8 Наказу Міністра оборони України № 50 від 28.01.2011 року - абзац п'ятий викладений в новій редакції «премія особам рядового, сержантського та старшинського складу - 125 відсотків посадового окладу; науково-педагогічним працівникам з числа військовослужбовців науково-педагогічного складу вищих військових навчальних закладів, які мають статус національних, та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають статус національних --- 105 відсотків посадового окладу; іншим військовослужбовцям* - 90 відсотків посадового окладу». Цей наказ застосовується з 01 червня 2011 року.

Крім того, позивач надав до суду листа з Одеського обласного військового комісаріату в якому повідомлено, що у травні 2012 року Одеський обласний військовий комісаріат надав до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, на його запит, довідку форми № 2 постанови КМУ № 45-2008 року про склад грошового забезпечення позивача з урахуванням вимог наказу МОУ № 355 від 25.06.2011 року про підвищення розміру щомісячної премії до 90 відсотків посадового окладу.

Відповідно до вимоги частини 3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошовою забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною 2 ст. 51 цього Закону. Ця норма Закону України є нормою прямої дії. Тому суд вважає, що виконання цієї правової норми, є обов'язком відповідача, а не його правом.

Відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 року, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів; грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Оскільки в підпункті 2 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року встановлено, що Міністр оборони України має право у межах асигнувань, що виділяються на утримання військовослужбовців, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення, тому суд вважає законним та обґрунтованим вимогу позивача на перерахунок його пенсії у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення відповідних військовослужбовців.

Наказом Міністра оборони України від 25.06.2011 № 355 «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 28.01.2011 № 50», розмір премії відповідної категорії військовослужбовців підвищений до 90%.

Тобто, як свідчить зміст нормативно-правових актів з питань пенсійного забезпечення військовослужбовців, у випадку настання обставин, що тягнуть за собою зміну розміру грошового забезпечення, позивач має право на перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням встановленої наказом Міністра оборони України від 25.06.2011 № 355 - премії у розмірі 90% посадового окладу з 08.08.2011 року.

В преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначається, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за ним Законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ч.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй.

Суд застосовує до вимог адміністративного позову положення ст. 99,100 КАС України, на яку звертає увагу відповідач в запереченнях. Правова норма ст. 99 КАС України встановлює строк звернення до суду протягом шести місяців.

Тому суд вважає, що строк звернення позивача до адміністративного суду, слід встановити з 03 жовтня 2012 року, як зазначене у статті 99 КАС України. Вимоги адміністративного позову з 01 квітня 2012 року по 02 жовтня 2012 року залишити без розгляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», встановлено, що грошове забезпечення складається з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім місячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років, згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Тобто, щомісячна премія являється основним видом грошового забезпечення військовослужбовців з якого нараховується пенсія.

Відповідно до частини 3,4 підпункту 9 п.6 Указу Президента України від 06.04.2011 року № 406/11 «Про затвердження Положення про Міністерство оборони України та Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України», Міністерство оборони України є головним у системі органів виконавчої влади, видає з питань, що належать до його компетенції, нормативно-правові акти, які є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і громадянами.

Пенсійний фонд України, функціонуючий на підставі Указу Президента України від 01 03 2001 року № 121 «Про Положення про Пенсійний фонд України», є центральним органом виконавчої влади і, як і всі його підрозділи, повинний виконувати вимоги чинного законодавства, до складу якого входять і накази Міністра оборони України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Міністру оборони України надано право установлювати грошове забезпечення військовослужбовців, в тому числі і премії військовослужбовцям у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, а отже відповідно із зміною розміру грошового забезпечення, усі раніше призначені пенсії відповідним категоріям військовослужбовців підлягають перерахунку.

Відповідно до п.1 Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року передбачено, що з 01.01.1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншим органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян, або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Наказ Міністра оборони України в Міністерстві юстиції України реєстрацію не проходив, оскільки не потребує державної реєстрації.

Так, відповідно до п. 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731, на державну реєстрацію не подаються акти, спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не містять нових правових норм.

У разі впровадження нового порядку призначення премій або нової винагороди, наказ підлягав би державній реєстрації. Таким чином, премія входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців і не є новим додатковим щомісячним видом грошового забезпечення.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на пенсійне забезпечення (в даному випадку це стосується можливості реалізації встановленої державою гарантії для військовослужбовців та деяких інших осіб на отримання пенсійного забезпечення, розмір якого визначається у певному порядку, відмінному від пенсій для решти категорій громадян) будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Затверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ст. 6 ч.2, ст. 19 ч.2, ст. 68 ч.І Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Така ж правова позиція визначена у Постанові Верховного Суду України, який за заявою сторін переглянув постанову Вищого адміністративного суду України 24 квітня 2012 року за адміністративною справою № 21-84а12 з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та ухвалив судове рішення, яке є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень.

В рішенні Верховний Суд України зазначив:

«...Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.

Як убачається з наведеної норми права, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, яка проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, при вирішенні цієї справи судам слід було встановити, чи відбулася фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення і чи проводилася така зміна на підставі належного рішення суб'єкта владних повноважень

Зважаючи на те, що частина третя статті 63 Закону № 2262-ХІІ не вказує на рішення суб'єкта владних повноважень про зміну видів грошового забезпечення військовослужбовців як на підставу для перерахунку пенсії, а пов'язує її перерахунок з фактичною зміною видів грошового забезпечення, рішення касаційного суду у цій справі не відповідає вимогам закону».

Як зазначено у частині 1 статті 244-2 КАС України, що є нормою права, Рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішеня з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно ст. 19 ч.2, ст. 22 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, при цьому права громадян не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.

Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави, ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави.

Керуючись статтею 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, і не може виходити за межи позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно зробити для повного захисту прав,свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Наряду з цим, в силу ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню - у встановленому судом обсязі.

Разом з тим суд вважає, що задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованої частини пенсії у визначеній позивачем конкретній сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладені таки повноваження.

Керуючись статтями 3,6,8,21,22,24,48,55,56,124,147,152. Конституції України (254к/96-ВР), ч.2 ст.51,52,55; ч.3ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» ст.ст. 9-11, 70, 159-163, 167, 183-2, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області та зобов'язання провести перерахунок і виплату недоплаченої частини пенсії за період з 01 квітня 2012 року по 02 жовтня 2012 року залишити без розгляду.

Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у своєчасному перерахунку пенсії позивачу відповідно до довідки форми № 2 з Одеського обласного військового комісаріату, яка видана у травні 2012 року на запит Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідно до вимог наказів Міністра Оборони України № 377 від 28.07.2008 року та № 355 від 25.06.2011 року, які видані у відповідності та на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294..

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ - № 20987385) провести перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 (П.І.Н. - № НОМЕР_1) з 03 жовтня 2012 року відповідно до довідки Одеського обласного військового комісаріату, яка надана у травні 2012 року до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області на його запит, відповідно до вимог наказів Міністра Оборони України № 377 від 28.07.2008 року та № 355 від 25.06.2011 року, які видані у відповідності та на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», з урахуванням зміни посадового окладу та щомісячної премії у складі грошового забезпечення відповідної позивачу категорії військовослужбовців керівного, наукового та науково-педагогічного складу навчальних закладів та зобов'язати виплатити заборговану частину пенсії за цей період.

Звернути до негайного виконання постанову суду в повному об'ємі резолютивної частини постанови суду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.163 КАС України встановити Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області місячний строк, з моменту набрання постанови законної сили, для подачі до суду звіту про виконання даної постанови.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.А. Ільченко

14.05.2013