Ухвала суду № 31232242, 16.05.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/4458/13-ц

Провадження у справі № 2/243/1865/2013

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2013 року м. Слов'янськ

Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Гладун В.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

16.05.2013 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь у відшкодування майнової шкоди - 52,84 грн., у відшкодування моральної шкоди - 20000,00 грн. та понесені позивачем витрати за надання юридичної допомоги в сумі 150,00 грн.

Разом з позовною заявою від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої відповідачу на праві приватної власності належить ? частка квартири під номером АДРЕСА_1, та позивач вважає, що невжиття заходів із забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду. Позивач просить суд накласти арешт на ? частку квартири під номером АДРЕСА_1 Донецької області, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 17.12.2002 року Слов'янською міською радою, та заборонити відповідачу ОСОБА_2 здійснювати будь-які дії з даним майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із частиною третьої статті 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до абз. 1 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Позивачем надано суду відомості про зареєстроване за нею та ОСОБА_2 право власності в рівних долях на квартиру АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17.12.2002 року, виданого Слов'янською міською радою згідно з розпорядженням (наказом) від 19.11.2002 року № 923.

Та з наданих позивачем матеріалів, доданих до позовної заяви, суду не зрозуміло, чи дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Окрім того, позивачем не обґрунтована необхідність заявленого виду забезпечення позову, а саме - арешту частки квартири, яка належить відповідачу, не зазначено, які саме дії може здійснити відповідач з належною йому часткою нерухомого майна, та як його дії можуть зробити неможливим або утруднити виконання рішення суду.

Таким чином, заявлені вимоги позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову не свідчать про те, що існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зазначений нею вид забезпечення позову не є співмірним заявленим позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», -

У Х В А Л И В :

Заявлені вимоги ОСОБА_1 про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду В.Р. Гладун