Рішення № 31231579, 07.05.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2013 р. Справа № 917/303/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", 01601, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 18, в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", 36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 33

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5

про визнання договору укладеним

Суддя Гетя Н.Г.

Представники до перерви:

від позивача: Личагіна С.П.

від відповідача: Блищук В.Т.

Представники після перерви:

від позивача: Карась Л.В.

від відповідача: Остроушко О.Л.

Розгляд справи продовжується після перерви, оголошеної відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 23.04.2013 року.

В судовому засіданні 07.05.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява з вимогою вважати договір на компенсацію витрат за використання опор ПЛ-04кВ із сумісним підвішенням проводів електропередачі і проводового мовлення за № 3-02 від 10.01.2013 року укладеним з урахуванням положень протоколу розбіжностей Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком".

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях та наданому суду відзиві на позов № 01-11/2723 від 13.03.2013 року (а.с. 35-37) з урахуванням письмових пояснень № 01-11/4012 від 07.05.2013 року (а.с. 65), надавши згоду на розгляд в суді переддоговірного спору з приводу розбіжностей по спірному договору, зазначає про те, що даний договір має бути укладений в редакції товариства як такій, що в повній мірі відповідає правовим, технічним та технологічним вимогам і особливостям розміщення дротів проводового мовлення на опорах повітряних ліній електропередач. Також відповідач вважає, що розмір плати за користування місцями на опорах повітряних ліній електропередач має бути встановлений з урахуванням інфляційних процесів у державі та складати 69,14 грн. за 1 км.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

У грудні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (відповідач) звернулось до Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (позивач) з пропозицією про укладення договору на компенсацію витрат за використання опор ПЛ-04кВ із сумісним підвішенням проводів електропередачі і проводового мовлення № 3-02, надіславши проект відповідного договору (а.с. 8-9), який був отриманий останньою 25.12.2012 року.

11.01.2013 року позивачем відповідачеві були повернуті підписаний 10.01.2013 року примірник вказаного договору, а також протокол розбіжностей до нього (а.с. 10-12), що підтверджується копіями листа № 02/Р-03-44 від 11.01.2013 року, фіскального чеку та опису вкладення (а.с. 13-15).

Листом № 05-26/85 від 23.01.2013 року (а.с. 18) відповідач направив позивачеві для підписання протокол узгодження розбіжностей до спірного договору, у відповідь на який позивач листом № 01-131юр від 05.02.2013 року (а.с. 20) повідомив відповідача про порушення вимог ст. 181 ГК України та попрохав повернути підписаний примірник протоколу розбіжностей до договору.

Враховуючи, що станом на 15.02.2013 року протокол розбіжностей до договору відповідачем не підписано і на адресу позивача не повернуто, позивач вважає викладені у цьому протоколі пропозиції прийнятими відповідачем. Водночас оскільки договірні відносини між сторонами на думку позивача мають обов'язковий характер, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить вважати договір на компенсацію витрат за використання опор ПЛ-04кВ із сумісним підвішенням проводів електропередачі і проводового мовлення за № 3-02 від 10.01.2013 року укладеним з урахуванням пропозицій, викладеним ним у протоколі розбіжностей.

Згідно приписів ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

За змістом ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей із підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. Якщо сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у двадцятиденний строк розбіжності, що залишилися неврегульованими, до суду, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

В обгрунтування своїх вимог в частині обов'язковості укладення договору позивач посилається на такі нормативні акти як: Закон України "Про телекомунікації" (№ 1280-IV від 18.11.2003 року); Закон України "Про цивільну оборону" (№ 2974-XII від 03.02.1993 року); Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 192 від 15.02.1999 року; Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 395 від 11.04.2012 року. Однак, як справедливо зазначає відповідач, у жодному з наведених нормативних актів прямо не вказується про обов'язкове укладення договору на компенсацію витрат за використання опор ПЛ-04кВ із сумісним підвішенням проводів електропередачі і проводового мовлення власником таких опор (підприємством електроенергетики) з підприємством зв'язку. Втім, дані нормативні акти, хоча прямо і не передбачають обов'язку укладення такого договору виконавцем, але містять посилання на те, що ці правовідносини регулюються шляхом укладення відповідних договорів.

На необхідність компенсації витрат за використання повітряних ліній електропередач напругою 0,4 кВ (ПЛ-04кВ) з проводами електропостачання та проводового мовлення вказується у спільному листі Держкомзв'язку України та Міністерства енергетики України за № 300 від 06.11.1997 року та № 02/22-466 від 23.10.1997 року, виданим на виконання п. 25 Положення про взаємовідносини підприємств електроенергетики і зв'язку при проектуванні, будівництві, реконструкції та експлуатації електромереж 0,4 кВ із сумісним підвішенням проводів проводового мовлення, затвердженого наказами Міністерства енергетики та електрифікації України та Міністерства зв'язку України № 28 від 07.03.1997 року і № 27 від 20.03.1997 року.

Відповідно до ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

З урахуванням наведеного, а також приймаючи до уваги, що відповідач у письмових поясненнях № 01-11/4012 від 07.05.2013 року надав згоду на розгляд в судовому порядку переддоговірного спору з приводу розбіжностей по спірному договору, позовні вимоги є правомірними та належним чином обгрунтованими. Разом із тим, суд вважає підставними доводи відповідача стосовно розміру плати за користування місцями на опорах повітряних ліній електропередач, що має складати 69,14 грн. за 1 км (інфляційне збільшення розраховане за період з січня 1998 року по грудень 2010 рік), внаслідок чого враховує заперечення відповідача в цій частині.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 07.09.2011 року по справі № 14/230.

Доводи відповідача в іншій частині, зокрема щодо укладення договору в редакції товариства, судом відхиляються за необгрунтованістю. Крім того, як пояснив представник відповідача в судовому засіданні 07.05.2013 року, інші викладені позивачем у протоколі розбіжностей пропозиції в цілому не мають суттєвого значення для змісту спірного договору та можуть бути прийняті відповідачем.

Отже, заявлені позовні вимоги задовольняються судом частково - договір на компенсацію витрат за використання опор ПЛ-04кВ із сумісним підвішенням проводів електропередачі і проводового мовлення за № 3-02 від 10.01.2013 року вважається укладеним в редакції протоколу розбіжностей позивача за виключенням п. 3.1. договору, який викладається судом в наступній редакції: "3.1. Власник ПМ зобов'язується перераховувати Власнику ПЛ грошові кошти у вигляді компенсації витрат, пов'язаних з сумісним підвішенням проводів проводового мовлення на повітряних лініях електропередач напругою 0,4 кВ в розмірі 69 (шістдесят дев'ять) грн. 14 коп. (в т.ч. ПДВ 20%) в рік за один км. Розрахунок здійснюється Власником ПМ щомісячно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Власника ПЛ не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, в розмірі 1/12 частини плати за рік."

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Приймаючи до уваги відхилення частини пропозицій кожної зі сторін, а також враховуючи, що відповідач фактично не ухилявся від укладення договору, судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються судом порівну на обидві сторони.

У відповідності до положень п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" у рішенні про спонукання укласти договір господарські суди повинні зазначати умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині. Якщо умови (пункти) поданого позивачем проекту договору судом прийнято лише в певній частині, решта умов (пунктів), до яких вносяться зміни порівняно з проектом, викладається в резолютивній частині рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Вважати укладеним договір на компенсацію витрат за використання опор ПЛ-04кВ із сумісним підвішенням проводів електропередачі і проводового мовлення № 3-02 від 10.01.2013 року в редакції протоколу розбіжностей до даного договору Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" за виключенням п. 3.1. договору, який викласти в наступній редакції: "3.1. Власник ПМ зобов'язується перераховувати Власнику ПЛ грошові кошти у вигляді компенсації витрат, пов'язаних з сумісним підвішенням проводів проводового мовлення на повітряних лініях електропередач напругою 0,4 кВ в розмірі 69 (шістдесят дев'ять) грн. 14 коп. (в т.ч. ПДВ 20%) в рік за один км. Розрахунок здійснюється Власником ПМ щомісячно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Власника ПЛ не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, в розмірі 1/12 частини плати за рік."

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Ст. Поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 18) в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 33, код ЄДРПОУ 01186975) - 573,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 13.05.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.