Постанова № 31226759, 22.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2013 року 16:00 № 826/2993/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтеграл-Буд» доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києвіпровизнання протиправною та скасування постанови,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтеграл-Буд» (далі по тексту - позивач, ТОВ «БК «Інтеграл-Буд») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі по тексту - відповідач, Інспекція) про визнання протиправними та скасування постанови від 21 лютого 2013 року №38/13 і припису від 11 лютого 12013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 08 квітня 2013 року.

У судовому засіданні 08 квітня 2013 року представником позивача надано заяву про залишення позовної заяви без розгляду в частині визнання протиправним та скасування припису від 11 лютого 12013 року у зв'язку з його фактичним виконанням. В іншій частині представник позивача позов підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Представник відповідача до суду не з'явився, надав письмові заперечення проти позову, в яких проти задоволення позову заперечував та просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 08 квітня 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2013 року позовну заяву в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування припису від 11 лютого 12013 року залишено без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до указу Президента України від 08 квітня 2011 року №439 «Про Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» та на підставі наказу Інспекції №52 «з» від 23 липня 2012 року, звернення Київської міської державної адміністрації, яке надійшло листом з прокуратури міста Києва, і направлення б/н від 11 лютого 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за наслідками якої складено Акт перевірки від 11 лютого 2013 року (далі - Акт перевірки).

За результатами проведеної перевірки, встановлено, зокрема, що на об'єкті будівництва за адресою: вул. Мельникова, 51-Б в Шевченківському районі м. Києва відсутні загальний журнал робіт, спеціальний журнал зварювальних робіт та журнал авторського нагляду, чим порушено пункту 1.17. ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва».

Виявлення зазначеного порушення стало підставою для складення припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 10 лютого 2013 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 лютого 2013 року та винесення постанови №38/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21 лютого 2013 року, якою на позивача накладено стягнення за вчинене правопорушення у вигляд штрафу у розмірі 20646,00 грн.

Саме не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, ТОВ «БК «Інтеграл» звернулось з відповідним позовом до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, суд звертає увагу на таке.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Відповідно приписів Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 08 квітня 2011 року №439, остання відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, елементів упорядження територій для задоволення потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Для виконання покладених на неї завдань Інспекція має право в установленому порядку:

- видавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

- складати акти перевірок у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства;

- складати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства, накладати штрафи відповідно до законодавства.

Враховуючи викладене, наведеними правовими нормами закріплено право відповідача проводити перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та, за їх наслідками, виносити обов'язкові для виконання приписи, а також постанови про накладення стягнень за допущені правопорушення.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю врегульований положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі по тексту - Порядок №553).

Так, відповідно до пункту 1 названого Порядку він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Посилання позивача на те, що відповідач безпідставно керувався зазначеним Порядком під час проведення перевірки ТОВ «БК «Інтеграл-Буд», оскільки ним визначено порядок проведення перевірок дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час здійснення будівництва об'єктів архітектури, які за складністю архітектурно-будівельних рішень та (або) інженерного обладнання належать до IV і V категорії складності, у той час як будівництво об'єкта, яке проводить позивач, належить до ІІІ категорії складності, суд вважає помилковим.

Так, пунктом 1 Порядку №553 закріплено, що він визначає здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері:

- містобудівної діяльності;

- будівельних норм;

- державних стандартів і правил;

- ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Зі змісту наведеної правової норми, а також враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року №1396, якою затверджений Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, суд приходить до висновку, що віднесення об'єкта архітектури до визначених категорій складності є визначальним для здійснення перевірки саме дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом названих категорій об'єктів архітектури.

З огляду на те, що відповідачем проводилась перевірка позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних норм, державних стандартів і правил, суд приходить до висновку про правомірність її проведення контролюючим суб'єктом на підставі норм Порядку №553.

Так, пунктом 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;

перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

У повній відповідності до наведених правових приписів відповідачем у межах 5 робочих днів було проведено позапланову перевірку позивача на підставі звернення Київської міської державної адміністрації, яке надійшло листом з прокуратури міста Києва №07/1/5-р-13 від 22 січня 2013 року.

Надання державним інспектором направлення на проведення зазначеної перевірки перед початком її проведення, позивачем під час розгляду справи не заперечувалось.

При цьому суд критично ставиться до тверджень позивача, викладених у позовній заяві, про проведення відповідачем заходів контролю за відсутності повноважного представника ТОВ «БК «Інтеграл», оскільки факт допуску інспектора на територію будівельного майданчика керівником дільниці Шаповалом В.В., відповідальним за виконання робіт на об'єкті, під час судового розгляду справи підтверджений повноваженим представником позивача.

Посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення позапланової перевірки, яке полягало у неповідомленні останнім про проведення заходів контролю, суд вважає безпідставним, оскільки зі змісту наведених вище норм Порядку №553 вчинення таких дій з боку контролюючого суб'єкта не передбачено.

Щодо допущення позивачем порушення, виявленого під час його перевірки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з Акту перевірки контролюючим суб'єктом виявлено, що на об'єкті будівництва «Будівництво адміністративної будівлі з приміщеннями Резиденції Посла і Торгово-економічної місії Республіки Казахстан в Україні з підземним паркінгом» за адресою: вул. Мельникова, 51-Б в Шевченківському районі м. Києва відсутні загальний журнал робіт, спеціальний журнал зварювальних робіт та журнал авторського нагляду, чим порушено пункту 1.17. ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва».

Також за наслідками виявлення зазначеного порушення, 11 лютого 2013 року головним державним інспектором складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 21 лютого 2013 року о 10 годині у приміщенні Інспекції.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 21 лютого 2013 року заступником начальника Інспекції винесено постанову №38/18, якою за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» на позивача накладено штраф у розмірі 20646,00 грн.

Зі змісту названої правової норми вбачається, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Загальні вимоги до організації будівельного виробництва при будівництві, а також розширенні, реконструкції і технічному переозброєнні об'єктів (підприємство, будівель, споруд і їх комплексів) будь-якого призначення визначені у Державних будівельних нормах А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва», затверджених наказом Держбуду України від 22 серпня 2005 року №150.

Проте, пунктом 1.17. ДБН А.3.1-5-2009, на порушення якого посилається відповідач в оскаржуваній постанові, питання ведення спеціальних журналів не регулюється. Натомість у зазначеному пункті встановлено, що приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) здійснюється відповідно до вимог «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243, а також «Форм актів з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», «Переліку виконавчої та іншої документації, що надається державній приймальній, робочій комісіям при прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», «Переліку внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом житлових будинків, у яких квартири та інші приміщення побудовані за кошти фізичних та юридичних осіб», затверджених наказом Держбуду України від 27 січня 2005 року № 21. Приймання-передача об'єкта оформляється актом, підписання якого визначає момент його передачі у власність замовника.

Порушення з боку позивача наведеним положень ані матеріалами перевірки, ані матеріалами справи не підтверджується.

У той же час, порядок ведення виробничої документації, до якої зокрема відносяться загальний журнал робіт, спеціальний журнал зварювальних робіт та журнал авторського нагляду, врегульований пунктом 1.15. ДБН А.3.1-5-2009.

Зазначеним пунктом закріплено, що на кожному об'єкті будівництва належить:

- вести загальний журнал робіт за формою, наведеною в додатку 1, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється генпідрядчиком за погодженням із замовником і субпідрядними організаціями за формами, наведеними в додатку 2, а при наявності авторського нагляду проектних організацій - також і журнал авторського нагляду - у відповідності до положення про авторський нагляд проектних організацій за будівництвом підприємств, будівель та споруд;

- складати акти обстеження прихованих робіт, проміжного прийняття відповідальних конструкцій, індивідуального та комплексного випробування устаткування, систем, мереж та пристроїв;

- оформляти іншу виробничу документацію, передбачену іншими ДБН, і виконавчу документацію - комплект робочих креслень з написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних в натурі робіт цим кресленням або внесеним в них за погодженням із замовником та проектною організацією змінам.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що положеннями пункту 1.15. ДБН А.3.1-5-2009 закріплено обов'язок ведення відповідних журналів, які у свою чергу віднесені до виробничої документації.

Однак, під час накладення стягнення у вигляді штрафу відповідач не врахував зміст наведеної правової норми та притягнув позивача до відповідальності за відсутність на об'єкті будівництва загального журналу робіт, спеціального журналу зварювальних робіт та журналу авторського нагляду, у той час як будівельними нормами закріплено обов'язок щодо їх ведення.

За таких обставин, а також враховуючи, що під час розгляду справи, позивачем надано копії для приєднання до матеріалів справи та оригінали для огляду в судовому засіданні загального журналу робіт, спеціального журналу зварювальних робіт та журналу авторського нагляду, з яких вбачається їх оформлення та ведення з початку будівельних робіт, а саме з 25 грудня 2012 року, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення.

Окрім того, суд зважає на ту обставину, що пунктом 6 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено відповідальність за допущення порушення порядку ведення виконавчої документації. Проте, під час розгляду справи віднесення зазначених журналів до такої документації відповідач не підтвердив.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідачем під час розгляду справи не було доведено допущення позивачем порушення, за яке оскаржуваної постановою на нього накладено стягнення у вигляді штрафу, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №38/13 від 21 лютого 2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтеграл-Буд» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 204 (двісті чотири) грн. 64 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко