Вирок № 31224870, 16.05.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3677/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року . м. Павлоград

Дніпропетровської області

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - Щербини О.О.,

при секретарі - Булдаковій К.Є.,

за участю прокурора - Онуфрієнко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження від 15 березня 2013 року за № 120130400370001190 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешкає в АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за звинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 15.03.2013 року приблизно о 05.50 год. знаходячись на ділянці місцевості, розташованій між першим та другим майданчиком заводу ПМЗ ДП «ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова», що розташований по вул. Тельмана, 10 в м. Павлограді, де у нього з корисливих мотивів, з метою наживи, виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою наживи.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, з траншеї, за допомогою лопати та сокири, викопав кабель марки «ТБ 200х2х0,5» в кількості 1 шт., та кабель марки « 30х2х0,5» в кількості 3 шт. чим заподіяв би ПМЗ ДП «ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова».

Проте, зробивши всі дії, направлені на протиправне вилучення чужого майна і звернення його в свою користь, які ОСОБА_1 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не зміг довести до кінця свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна: чотирьох фрагментів кабелю, з причин, не залежних від його волі, оскільки був помічений помічником начальника штабу військової частини 3024 ОСОБА_2 та затриманий разом з викраденим майном, що унеможливило розпорядження викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, своїми діями, направленими на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 викрав би майно, яке належало ПМЗ ДП «ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова», а саме кабель марки «ТБ 200х2х0,5» в кількості 1 шт., та кабель марки « 30х2х0,5» в кількості 3 шт. чим заподіяв би ПМЗ ДП «ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова» матеріальний збиток на загальну суму 5026 грн. 60 коп., що з витратами на відновні роботи складає 23630 грн. 81 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст.185 КК України визнав повністю та дав покази про те, що 15.03.2013 року приблизно о 05.50 год. він знаходячись на ділянці місцевості, розташованій між першим та другим майданчиком заводу ПМЗ ДП «ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова», що розташований по вул. Тельмана, 10 в м. Павлограді, вирішив скоїти крадіжку. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, він таємно, з траншеї, за допомогою лопати та сокири, викопав кабель марки «ТБ 200х2х0,5» в кількості 1 шт., та кабель марки « 30х2х0,5» в кількості 3 шт. Однак його помітив помічник начальника штабу військової частини та затримав його.

Додав, що щиро розкаюється у вчиненому, повністю визнає заявлені позовні вимоги потерпілої сторони, в тому числі і з урахуванням поновлених робіт, та зобов'язується відшкодувати заподіяну шкоду.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду з проханням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки він повністю визнає свою провину в скоєнні зазначених кримінальних правопорушень, в повному обсязі визнає позовні вимоги потерпілої сторони, та вважає зібрані в справі докази його провини достовірними, допустимими та достатніми, в зв'язку з чим досліджувати їх а також допитувати осіб, які не з явилися в судове засідання немає ніякої необхідності.

З'ясувавши думку прокурора, який не заперечував проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_1 правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останній погодився, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та застосував при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України.

Аналізуючи покази обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи ці покази з обвинуваченням, що закидається ОСОБА_1, суд робить обґрунтований висновок про те, що покази обвинуваченого мають характер логічних, послідовних та об єктивних , а відтак, винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України - доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід правильно кваліфікувати за ч.2 ст. 15 - ч. 1 ст.185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні виду і розміру покарання суд, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує, що ОСОБА_1 підлягає покаранню за вчинене кримінальне правопорушення середньої тяжкості, в силу ст.. 89 КК України, раніше не судимий, завдану шкоду не відшкодував.

Пом'якшувальними обставинами суд визнає повне визнання своєї провини та позовних вимог потерпілої сторони, розкаяння та висловлений жаль з приводу вчиненого, співпрацю з досудовим та судовим слідством щодо встановлення істини у справі та її скорішого розгляду судом.

Обтяжливих обставин не встановлено.

Наведене свідчить, що виправити обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігти його злочинній діяльності можливо й без його ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим обвинувачений ОСОБА_1 має бути засудженим за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт, в межах санкції даної статті.

Позовні вимоги ПМЗ ДП «ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова» до ОСОБА_1 про відшкодування спричинених матеріальних збитків на суму 23630 грн. 81 коп. відповідно, мають бути задоволені в повному обсязі як законні, обґрунтовані, та такі, що визнані обвинуваченим.

Доля речових доказів має бути вирішена у відповідності до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 15 - ч. 1 ст.185 КК України.

ОСОБА_1 призначити покарання за ч.2 ст. 15 - ч. 1 ст.185 КК України - у вигляді громадських робіт строком сто шістдесят годин.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Позовні вимоги ПМЗ ДП «ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПМЗ ДП «ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова» р/р 26002050211088 КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ МФО 305299 ЗКПО 14310170 ІПН 143083604024 в рахунок відшкодування спричинених матеріальних збитків 23630 грн. 81 коп.

Речові докази:

- лопату та сокиру котрі зберігаються в камері схову Павлоградського МВ УМВС України /а.к.п. 23/ - знищити;

- один фрагмент кабелю марки «ТБ 200х2х0,5», довжиною 11,32 м., два фрагменти кабелю марки «ТБ 30х2х0,5», загальною довжиною 5,14 м., один фрагмент кабелю марки «ТБ 20х2х0,5», довжиною 3,9 м. залишити за належністю в ПМЗ ДП «ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова».

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення.

СУДДЯ О.О.ЩЕРБИНА.