Рішення № 31224231, 08.05.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2013 року Справа № 925/439/13

Господарський суд Черкаської області в складі судді Потапенко В.В., при секретарі судового засідання Петько Л.В., за участю представників сторін:

від позивача - Забудський О.Д. - за довіреністю;

від відповідача - Драченко В.С. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі структурного підрозділу Катеринопільський район електричних мереж

до дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

про стягнення 145 808 грн. 05 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 145808 грн. 05 коп. заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 112 від 04.08.2006 року, з яких: 113704 грн. 66 коп. боргу за спожиту активну електроенергію, 23759 грн. 15 коп. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 5604 грн. 15 коп. пені, 1521 грн. 86 коп. інфляційних та 1218 грн. 23 коп. 3 % річних.

Представник позивача позов підтримав повністю, дотримувався позиції, викладеної в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов, а саме: відповідач не отримував від позивача рахунків на оплату активної та реактивної електроенергії.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав:

04 серпня 2006 року між відкритим акціонерним товариством "Черкасиобленерго" Катеринопільський район електричних мереж (Постачальник) та філією Єрківський спецкар»єр» дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 112 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 2400 кВт, а Платник за Споживача оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно п. 7.1. Договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка «Порядок розрахунків».

Відповідно до п. 1 Додатку № 3 до Договору розрахунки за користування електричною енергією здійснюються за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ.

Розрахунковим періодом за активну і реактивну електричну енергію та інші платежі вважається період часу з 25 числа минулого місяця по 25 число поточного місяця, за який визначається обсяг спожитої електроенергії.

За спожиту електроенергію, згідно п. 5 Додатку № 3 до Договору, здійснюється щомісячно один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початок періоду, наступного за розрахунковим, протягом десяти операційних днів виключно облавтодором з дня отримання ним рахунку та Акта про використану активну електричну енергію (додаток 4), як територіально відокремлена головна організація.

Оплата за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії здійснюється щомісячно один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії протягом десяти операційних днів виключно облавтодором, з дня отримання ним рахунку, Акта про використану реактивну енергію (додаток 4) та розрахунку П, П1 та П2, згідно Порядку по додатку № 5.

Згідно п. 9.4 Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2009 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, письмових заяв від відповідача про припинення дії договору не надходило, а тому постачання електроенергії відповідачу здійснювалося з січня 2009 року по березень 2013 року.

Так, на виконання умов Договору відповідно до Актів про приймання-передавання товарної продукції відповідачу поставлено активну електроенергію в жовтні 2012 року - на 42 139,81 грн., в листопаді 2012 року - на 39 533,04 грн., в грудні 2012 року - на 30 161,35 грн., в січні 2013 року - на 90 979,58 грн., в лютому 2013 року - на 39 373,66 грн., а всього за вказаний період - на суму 242 187 грн. 44 коп. та реактивну електроенергію в жовтні 2012 року - на 6 046,68 грн., в листопаді 2012 року - на 6 306,47 грн., в грудні 2012 року - на 2 010,17 грн., в січні 2013 року - на 7 155,36 грн., в лютому 2013 року - на 2 240,47 грн., а всього за вказаний період - на суму 23 759 грн. 15 коп.

Відповідач свої зобов'язання перед позивачем по оплаті поставленої електроенергії не виконав, оплату за активну електроенергію здійснив частково, в сумі 128 482 грн. 78 коп. та взагалі не сплачував за спожиту реактивну електроенергію, а тому заборгованість відповідача перед позивачем на день подання позову складає 113 704 грн. 66 коп. за спожиту активну електроенергію та 23 759 грн. 15 коп. за перетікання реактивної електроенергії.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 6.11 Правил користування електричною енергією остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка.

На суму боргу за активну та реактивну електроенергію представник позивача вказав, що направляв на адресу відповідача рахунки-фактури: № 112 від 22.10.2012 року, № 112 від 20.11.2012 року, № 112 від 20.12.2012 року, № 112 від 21.01.2013 року, № 112 від 20.02.2013 року, які останній залишив без оплати.

Представник відповідача у судових засіданнях факт отримання рахунків від позивача заперечував.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту п. 4.2.1. Договору, згідно з яким за внесення платежів з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної величини облікової ставки Національного банку України від суми не виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення платежу за споживання електроенергії, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 5604 грн. 15 коп. на підставі п. 4.2.1. Договору.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3.-2.2.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним Додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної величини облікової ставки Національного банку України від суми не виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення платежу.

П. 2.2.4. відсутній у Договорі, а в п. 2.2.3. відсутні положення щодо сплати платежів.

Таким чином, Договором не регламентовано порядок стягнення пені, а тому підстав для її стягнення суд не вбачає.

Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просить стягнути з відповідача 1521 грн. 86 коп. інфляційних та 1 218 грн. 23 коп. 3 % річних.

Оскільки позивач не надав доказів отримання відповідачем рахунків на оплату наданих послуг, обрахувати час прострочення оплати немає можливості.

Сторони в додатках до Договору не визначили зміст акту про використану електроенергію, а доданий до додатку № 4 акт не передбачений у розділі 9 додаток до Договору.

Таким чином, позов підлягає до задоволення частково і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 113 704 грн. 66 коп. боргу за спожиту активну електроенергію та 23 759 грн. 15 коп. боргу за перетікання реактивної електроенергії. У частині стягнення пені, інфляційних та 3 % річних у позові необхідно відмовити.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме сплачений позивачем судовий збір в сумі 2 749 грн. 28 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 389, код ЄДРПОУ 31141625) на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі структурного підрозділу Катеринопільський район електричних мереж (20500, смт. Катеринопіль, вул. Черкаська, 1, код ЄДРПОУ 25204718, р/р 26033070108018 в ТВБВ № 10023/0107 Філія ЧОУ АТ Ощадбанк смт. Катеринопіль, МФО 354507) - 113 704 грн. 66 коп. боргу за спожиту активну електроенергію, 23 759 грн. 15 коп. боргу за перетікання реактивної електроенергії та 2 749 грн. 28 коп. судових витрат.

3. У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ В.В. Потапенко

Повне судове рішення складено 16.05.2013 р.

Суддя В.В. Потапенко