Рішення № 31223866, 13.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7456/13 13.05.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ТРАНС"

до: Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві

про: 2.382.165,30 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Сидорова Ю.В. - представник за довіреністю від 27.12.2012 № 71;

відповідача: Глущенко О.М. - представник за довіреністю від 26.11.2012 № 1/5767.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між сторонами даного спору договору поставки від 09.02.2012 № 02127К, позивач передав відповідачеві товар загальною вартістю 10.781.826,30 грн. Однак, відповідач отриманий ним товар сплатив на користь позивача лише частково у розмірі 8.399.661,00 грн. Таким чином, позивач простить суд задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача 2.382.165,30 грн. за отриманий, але не оплачений у повному обсязі товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2013 порушено провадження у справі № 910/7456/13. Розгляд даної справи призначено на 13.05.2013, про що відповідач, в свою чергу, повідомлений судом належним чином, що підтверджується повідомленням поштового зв'язку про вручення останньому поштового відправлення, наявного у матеріалах даної справи.

Представник відповідача надав суду відзив, згідно з яким відповідач позов визнав у повному обсязі.

У судовому засіданні 13.05.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ТНК-ТРАНС» (далі - позивач) та Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі - відповідач) укладено договір поставки від 09.02.2012 № 02127К (далі - Договір).

Згідно предмету даного Договору позивач зобов'язався передавати у власність відповідача продукти нафтоперероблення рідкі (бензин марок А-92 (ДСТУ 4063-2001), А-95 (ДСТУ 4063-2001), у вигляді талонів (далі - товар) в кількості, асортименті та за ціною, що зазначені у специфікації (Додаток № 1), а відповідач, в свою чергу, приймає і сплачує їх вартість на умовах Договору (п. 2.1 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору партією товару вважається кількість товару, яка вказана в рахунках-фактурах, наданих позивачем на підставі письмового замовлення відповідача.

Абзацом 1 пункту 5.1 Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється відповідачем після отримання видаткової накладної на підставі належним чином оформлених документів на протязі 100 (ста) календарних днів.

Як вбачається з абзацу 2 пункту 5.1 Договору, на кожну партію товару позивачем виписується окремий рахунок-фактура. Фінансові зобов'язання у відповідача виникають за наявності рахунку-фактури на оплату отриманого товару.

Відповідно пункту 10.1, який змінено Додатковою угодою до Договору від 27.06.2012, Договір набирає чинності з моменту його підписання його сторонами, але не раніше дня його реєстрації в органах Державного казначейства України, і діє по 31.12.2012, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, виписав відповідачеві рахунки, загальна сума яких, за розрахунками суду, становить 10.996.348,20 грн., а саме: від 10.02.2012 № СФ-КВЦ000352, від 16.03.2012 № СФ-КВЦ000703, від 03.04.2012 № СФ-КВЦ000889, від 11.05.2012 № СФ-КВЦ001221, від 22.05.2012 № СФ-КВЦ001312, від 01.06.2012 № СФ-КВЦ001420, від 12.06.2012 № СФ-КВЦ001514, від 10.07.2012 № СФ-КВЦ001785, від 23.07.2012 № СФ-КВЦ001894, від 21.08.2012 № СФ-КВЦ002148, від 08.10.2012 № СФ-КВЦ002726. Також позивачем передано, а відповідачем отримано товар, за розрахунками суду, загальною вартістю 10.996.348,20 грн., що підтверджується підписами уповноважених відповідачем осіб на отримання товарно-матеріальних цінностей у наступних накладних: від 10.02.2012 № ОТ-КВЦ000271, від 16.03.2012 № ОТ-КВЦ000557, від 03.04.2012 № ОТ-КВЦ000688, від 11.05.2012 № ОТ-КВЦ000962, від 22.05.2012 № ОТ-КВЦ001046, від 01.06.2012 № ОТ-КВЦ001119, від 12.06.2012 № ОТ-КВЦ001198, від 10.07.2012 № ОТ-КВЦ001422, від 23.07.2012 № ОТ-КВЦ001527, від 21.08.2012 № ОТ-КВЦ001736, від 08.10.2012 № ОТ-КВЦ002197 (належним чином засвідчені копії зазначених накладних та копії довіреностей виданих відповідачем на отримання товарно-матеріальних цінностей містяться у матеріалах даної справи).

Згідно частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Даний спір виник внаслідок того, що відповідач у строк встановлений абзацом 1 пункту 5.1 Договору отриманий ним товар на користь позивача у повному обсязі не сплатив, відповідач, в порушення умов Договору та прав позивача, оплатив товар частково, а саме у розмірі 8.399.661,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах даної справи: від 23.03.2012 № 11146, від 07.05.2012 № 11598, від 24.05.2012 № 11766, від 24.05.2012 № 11767, від 01.06.2012 № 11904, від 13.06.2012 № 11981, від 22.06.2012 № 12175, від 19.07.2012 № 12376, від 28.08.2012 № 12882, від 12.10.2012 № 13392, від 15.10.2012 № 13393, від 15.10.2012 № 13394.

Таким чином, за розрахунками суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 2.596,687,20 грн.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Виходячи з відзиву відповідача, останній свою заборгованість перед позивачем визнав у повному обсязі.

Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом, у свою чергу, встановлено, що дії відповідача не суперечать законодавству, а також не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Отже, виходячи з наведеного вище, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально обґрунтований, крім того даний позов визнано відповідачем у повному обсязі. Враховуючи, що за розрахунками суду розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 2.596,687,20 грн. (10.996.348,20 грн. - 8.399.661,00 грн. = 2.596,687,20 грн.), тобто більше суми заявленої позивачем до стягнення - 2.382.165,30 грн., а заяв про вихід суду за межі позовних вимог від сторін не надходило, тому суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2.382.165,30 грн.

Таким чином, з огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15; код ЄДРПОУ: 08592201, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-ТРАНС» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 11; код ЄДРПОУ: 32489155, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 2.382.165,30 (два мільйона триста вісімдесят дві тисячі сто шістдесят п'ять) грн. 30 коп. - основного боргу; 47.643,31 (сорок сім тисяч шістсот сорок три) грн. 31 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.05.2013 року.

Суддя С.В. Балац