Рішення № 31223769, 15.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2013 р.Справа № 916/814/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА";

до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця"

про стягнення 12754,9грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача -не з'явився;

Від відповідача: Слюсар М.М.- представник по довіреності №13 від 02.01.2013 року;

СУТЬ СПОРУ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці 12754,9грн. завданих збитків за недостачу вантажу.

Відповідач, заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, надав суду відзив на позов від 24.04.2012р., відповідно до якого, в позові до Одеської залізниці просить відмовити з підстав викладених у відзиві.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

18.11.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА", відправило на адресу вантажоотримувача Ізмаїльський морський торговий порт відповідно залізничної накладної №49196132 напіввагон №66118969 з вантажем - антрацит в кількості 69000кг .

Як зазначає позивач та підтверджено матеріалами справи, 21.11.2012р. на станцію Знам"янка Одеської залізниці складено комерційний акт АА №022999/914/200 з ознаками відсутності маркировки та нестачі маси вантажу, в якому вказано, що при перевірці виявлено вантаж: навантажений нижче бортів 100 мм. На поверхні вантажу мається воронкоподібне заглиблення зліва за ходом поїзда над 1-2 люками довжиною 2000 мм, шириною 1700мм, глибиною 500мм. На поверхні вантажу мається маркування вапном, в місці заглиблення маркування відстнє. Просипання вантажу відсутнє. Маються старі сліди просипання вантажу. Щілина між: кришкою 1 люка зліва за ходом поїзда та поперечною балкою шириною 50 мм, довжиною на всю довжину кришки люка, закладена дошками і паклею. Каток не застосовувався. В вагоні двері та інші люка щільно закриті... Недостаючий вантаж: в вагоні вміститися міг.

Зі змісту комерційного акту АА №022999/914/200 вбачається, що на підставі актів загальної форми станції Знам"янка № 35852, 35866 від 21.11.2012р., вагон відчеплений на ваги перевірку. В документі зазначено вантаж навантажений навалом нижче бортів, розмір навантаження відносно висоти бортів не вказаний, маркований вапном жовтого кольору, вага : тара 22400кг, нетто 69000кг. При зважуванні виявилось брутто 80200кг, тара з документа 22400кг, нетто 57800кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 11200кг.

З огляду на викладене позивач вбачає, що Залізницею не збережено вантаж під час перевезення, а отже недостача вантажу у вагоні №66118969 сталася з вини Залізниці.

Кількість недостачі вантажу становить 11200 кг (комерційний акт АА №022999/914/200 від 21.11.2012р.). Вартість вантажу визначається довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА".

Враховуючи те, що вартість однієї тони Товару становить 1294,87 гривень, тому позивач вважає, що вартість вугілля вагою 11200 кг як нестачі у вагоні №66118969 складатиме 12715,62грн.

Позивачем здійснено розрахунок розміру понесених збитків внаслідок недостачі вантажу, відповідно до якого позивач просить суд сягнути з відповідачів 12715,62 грн.. Даний розрахунок не заперечується відповідачем.

Зазначені обставини спонукали Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської залізниці про стягнення 12715,62грн. вартості нестачі вантажу, переданого до відправлення залізничним транспортом згідно з накладною № 49196132

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

В силу вимог ч.3 ст. 909 ЦК України, ч.2 ст. 307 ГК України, ст. 6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" (вантажовідправник) і ДП „Одеська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт".

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у вагон №66118969 здійснювалося відправником (позивачем), який за приписами ч.3 ст. 308 ГК України, ч.1 ст. 918 ЦК України, ст. 31 Статуту залізниць України зобов'язаний визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні.

Пунктом 3.9 роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002р. № 04-5/601 (із змінами) передбачено, що відповідно до статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -продезінфіковані вагони та контейнери. Оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер).

Згідно з п.3.20 цього ж роз'яснення президії Вищого господарського суду України за змістом ст. 31 Статуту залізниць України та п.п. 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, -усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

Разом з тим, вимогами абз.2 ч.1 ст. 917 ЦК України передбачено, що відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

Відповідні відмітки вантажовідправника у залізничній накладній №49196132 свідчать, що у вагон №66118969 вантажовідправником завантажено вугілля у кількості 69 000 кг і вантажовідправником здійснено маркування вапном жовтого кольору, навантажений нижче бортів на 100мм .

Між тим, під час комісійної перевірки, 21.11.2012р. на станцію Знам"янка Одеської залізниці складено комерційний акт АА №022999/914/200 з ознаками відсутності маркировки та нестачі маси вантажу, в якому вказано, що при перевірці виявлено вантаж: навантажений нижче бортів 100 мм. На поверхні вантажу мається воронкоподібне заглиблення зліва за ходом поїзда над 1-2 люками довжиною 2000 мм, шириною 1700мм, глибиною 500мм. На поверхні вантажу мається маркування вапном, в місці заглиблення маркування відстнє. Просипання вантажу відсутнє. Маються старі сліди просипання вантажу. Щілина між: кришкою 1 люка зліва за ходом поїзда та поперечною балкою шириною 50 мм, довжиною на всю довжину кришки люка, закладена дошками і паклею. Каток не застосовувався. В вагоні двері та інші люка щільно закриті... Недостаючий вантаж: в вагоні вміститися міг Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України комерційними актами та актами загальної форми засвідчуються обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності як залізниці, так і вантажовідправника та вантажоодержувача.

Проаналізувавши ст.31 Статуту залізниць України, текст комерційного акту АА №022999/914/200, в якому за правилами ст. 129 Статуту залізниць України фіксуються підстави для притягнення до матеріальної відповідальності контрагентів за договором залізничного перевезення та на відомості якого (комерційного акту) не подавалась письмова скарга в порядку п.16 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855 (із змінами), господарський суд дійшов висновків про те, що навантаження відправником вантажу в даному випадку здійснювалось у не підготовлений для перевезення вугілля, тобто з ознаками непридатності в комерційному відношенні, вагон, та повинен був відмовитись від використання вагону, в якому існують зазори та який є непридатним для перевезення вантажу даного виду.

За таких обставин, ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" слід визнати частково винним у втраті вугілля.

Разом з тим, ч.1 ст.110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

В ст. 111 Статуту залізниць України перелічені підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Комерційний акт АА №022999/914/200 від 21.11.2012р. може підтверджувати те, що недостача у вагоні №56161250 є результатом втрати вантажу під час перевезення. При цьому ДП „Одеська залізниця" не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин, що свідчить про втрату вантажу в тому числі з вини перевізника вантажу.

Відтак, наявними матеріалами справи підтверджується обопільна вина у втраті вантажу як перевізника, так і вантажовідправника. Разом з тим, з огляду на встановлення судом обопільної вини у втраті вантажу та об'єктивну неможливість вирахування точної кількості втраченого товару внаслідок неправомірних дій кожного з відповідачів, перевізник - за втрату частини вантажу в процесі перевезення та вантажовідправник - за навантаження вугілля в комерційно несправний вагон мають нести відповідальність в рівній мірі.

За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, господарський суд дійшов висновків про часткове задоволення позовних вимог вантажовідправника у розмірі 50 відсотків шляхом стягнення з перевізника вартості недостачі вантажу в сумі 6377,45 грн. на користь позивача.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд, задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги частково, у зв'язку з чим з Одеської залізниці на користь ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" слід стягнути вартість нестачі вантажу в сумі 6377,45грн.

Судові витрати по судового збору в сумі 860,25 грн., згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, відшкодовуються позивачу за рахунок Одеської залізниці.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65012 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" (94638, Луганська область, м. Антрацит, по. Дубовський, вул.. Гагаріна, 51, код ЄДРПОУ 00179648) 6377,45грн. - вартості нестачі, 860,25 грн. -судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 17.05.13р.

Суддя Літвінов С.В.