Рішення № 31222062, 29.04.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 812/2094/12

№ пр. 2/812/1662/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Наумової І.Й.,

при секретарі Кунець В.В.,

за участю представника позивача адвоката ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, 3% річних та інфляції, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, 3% річних та інфляції на загальну суму 58 774 грн. 26 коп. В позові зазначив, що рішенням апеляційного суду Запорізької області від 14.12.2010 р. з ОСОБА_3 було стягнуто 262 507 грн. 40 коп. на підставі ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, тобто як безпідставно набуті. Відповідач стягнуту суму не виплачує. Тому з посиланням на ст. 536, 1212 та 1214 ЦК України, рішення Європейського суду з прав людини від 11.01.2005 р. у справі «Дубенко проти України», ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_3 проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 23 787 грн. 54 коп., проценти згідно ст. 625 ЦК України у сумі 25 725 грн. 72 коп., 3% річних згідно ст. 625 ЦК України у сумі 9 261,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що відповідач безпідставно набув грошові кошти, які належали ОСОБА_2 Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 14.12.2010 р. з ОСОБА_3 було стягнуто 262 507 грн. 40коп. як безпідставно набутих коштів. За період з моменту ухвалення судового рішення і до теперішнього часу відповідач продовжує користуватися зазначеними коштами. Наявність заборгованості підтверджується листами Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ. Так як відповідач продовжує користуватися грошовими коштами позивача, то повинен сплатити останньому проценти за користування чужими грошовими коштами, 3% річних та втрати від інфляції згідно розрахунків, наведених у позові.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце і дату слухання справи повідомлявся за місцем реєстрації. На підставі ч. 5 ст. 74 ЦПК України, суд вважає, що судовий виклик вручений відповідачу належним чином.

Згідно зі статтею 157 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку.

Враховуючи вимоги ст.157 ЦПК України та тривалий час розгляду справи, дії відповідача на протязі розгляду справи, керуючись ст. 224 ЦПК України, суд, за згодою представника позивача, ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наданих доказів.

Вивчивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 надав відповідачу 04.03.2007 р. грошові кошти у сумі 26 630 доларів США. 13.04.2007 р. він надав відповідачу 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. Це підтверджується розписками. Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 14.12.2010р. у справі №22-11316/10 з ОСОБА_3 було стягнуто 262 507 грн. 40 коп. як безпідставно набутих на підставі ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.

Згідно листа №935/5 від 06.04.2012 р. Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ відповідачем не сплачено кошти, стягнуті з нього рішенням апеляційного суду Запорізької області від 14.12.2010 р. на користь позивача.

Отже, після ухвалення рішення апеляційним судом Запорізької області, ОСОБА_3 продовжує користуватися безпідставно набутими грошовим коштами.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 11.01.2005 р. у справі «Дубенко проти України» («Dubenko v. Ukraine») визначено, що невиконання судового рішення на користь заявника понад три роки було втручанням у право заявника на мирне володіння своїм майном, яке закріплене у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Отже, відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини користування боржником грошовими коштами стягувача в період виконавчого провадження порушує право стягувача на мирне володіння своїм майном у світлі вимог статті 1 Першого протоколу до зазначеної Конвенції

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

За рішенням Європейського суду з прав людини від 11.01.2005 р. у справі «Дубенко проти України» («Dubenko v. Ukraine») та згідно ч. 1 ст. 536 ЦК України, сплата боржником процентів за користування чужими грошовими коштами є обов'язковою.

Оскільки розмір таких процентів прямо не встановлений, то необхідно керуватися ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України, якою передбачено, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, іншими актами цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У період, за який просить провести стягнення позивач - з 14.12.10 р. по 27.02.2012 р. включно, розмір облікової ставки НБУ складав 7,5% річних (Постанова НБУ № 377 від 09.08.2010 р.) Позивачем розрахований розмір процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 23 787 грн. 54 коп. за період з 14.12.10 р. по 27.02.2012 р. включно. З даним розрахунком суд погоджується та приймає його до уваги.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначену норму, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_3 процентів згідно ст. 625 ЦК України у сумі 25 725 грн. 72 коп.; 3% річних у сумі 9 261,00 грн. також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати на сплату судового збору в розмірі 587,74 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України, ч. 1 ст. 8, ст. ст. 536, 625, ч.1 ст.1048, 1212, 1214 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, 3% річних та інфляції, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 23 787 грн. 54 коп., проценти у сумі 25 725 грн. 72 коп., 3% річних у сумі 9 261,00 грн., що разом становить 58 774,26 (п'ятдесят вісім тисяч сімсот сімдесят чотири грн. 26 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 витрати на сплату судового збору у розмірі 587,74 (п'ятсот вісімдесят сім грн. 74 коп.) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й. Наумова