Постанова № 31221519, 25.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2013 р. 14:51 Справа №801/4036/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., суддів - Яковлєва С.В. та Тоскіної Г.Л.

при секретарі Захаровій М.В.,

за участю прокурора - Рибкіна О.Ю., позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Григорчука О.А.,

за позовом Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах особи ОСОБА_1

до Міністерства оборони України, Міністерства інфраструктури України

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах громадянина ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Міністерства оборони України та Міністерства інфраструктури України з вимогами про визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 138953,50 грн. та стягнення з МО України грошової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що при звільненні позивача з військової служби, в порушення вимог ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII, відповідачами допущено бездіяльність - не виплачено одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Зазначена сума підлягає стягненню у судовому порядку з МО України.

У судовому засіданні прокурор та позивач підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Представник МО України проти позову заперечував, з підстав промірної поведінки відносно прав позивача.

Представник Міністерства інфраструктури України до суду не прибув, направив заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечував проти позову з підстав відсутності повноважень виплачувати одноразову грошову допомогу при звільненні особи з військової служби, оскільки є унітарним державним комерційним підприємством та не отримує кошти на зазначені цілі. Тому такі витрати має нести саме Міністерство оборони України.

За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи без участі представника Міністерства інфраструктури України, на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, що діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, наказом №125/о від 06.03.13 Державним підприємством обслуговування повітряного руху України на підставі Наказу Міністерства оборони України від 10.01.13 №5, звільнено ОСОБА_1 з військової служби у запас.

Як вбачається з витягу з наказу 10.01.13, копія якого наявна в матеріалах справи, вислуга років позивача у Збройних силах України становить 29 років 04 місяці.

18.03.13 позивачем подано заяви до відповідачів про виплату йому одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, які залишенні без задоволення.

28.03.13 позивач звернувся до прокурора за заявою про захист інтересів, що враховуюче зазначене вище і стало підставою для звернення до суду.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів; до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно із частиною другою ст. 15 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до п. 1.10 розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 р. N 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за N 638/15329, виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання.

Як вбачається з довідки форми №21 від 06.03.13, копія якої наявна в матеріалах справи, місячне грошове забезпечення позивача становить 9583 грн., у зв'язку з чим, одноразова грошова допомога підлягає виплаті у сумі 138953,50 грн. (9583 грн.\2 х 29 років).

Згідно із частинами четвертою, п'ятою та сьомою ст. 9 Закону №2011-ХІІ, виплата допомоги за рахунок коштів органів, у яких працювали особи начальницького складу органів внутрішніх справ, можлива лише за умови їх звільнення із залишенням на службі в органах внутрішніх справ; виплата одноразової грошової допомоги здійснюється Міністерством внутрішніх справ України, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання; за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ, організацій, а також Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 91 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями у цих державних органах, установах, організаціях, а також Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, затверджується Президентом України.

Відповідно до абз. 5 частини другої ст. 15 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

В зв'язку з тим, що позивач працював в Міністерстві оборони України, за Наказом якого його було звільнено, а як вбачається з послужного списку позивача, до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України його було відряджено, суд дійшов висновку, що нарахування та виплата одноразової грошової допомоги позивачу при звільненні його з військової служби має здійснюватися саме за рахунок коштів Міністерства оборони України.

Щодо заявленої вимоги про бездіяльність відповідачів по невиплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, суд не знаходить підстав для задоволення позову у цій частині, у зв'язку з тим, що належних доказів з боку прокурора та позивача, які вказували на такі факти у ході розгляду справи не надано.

Отже, заявлений позов прокурора в інтересах ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, стягненню з МО України на його користь одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 138953,50 грн.

Відповідно до ст. 167 КАСУ постанову складено повністю і підписано 26.04.13.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Міністерстві оборони України на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 138953,50 грн. (сто тридцять вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят три грн. п'ятдесят коп.)

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Латинін Ю.А.

Суддя Тоскіна Г.Л.

Суддя Яковлєв С.В.