Рішення № 31221049, 08.05.2013, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа №545/479/13-ц

№2/545/465/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2013 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шелудякова Л.В.,

при секретарі Лабовкіній Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика», третя особа: Територіальна державна інспекція з питань праці в Полтавській області про стягнення заборгованості індексації по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика» про стягнення заборгованості індексації по заробітній платі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що працював в ПАТ «Полтавська птахофабрика» з 23 травня 1977 року по 23 січня 2009 року. Відповідно до діючого законодавства, індексація грошових доходів населення повинна нараховуватись та виплачуватися водночас з нарахуванням та виплатою заробітної плати за місяць. Грошовий дохід разом із сумою індексації підлягає оподаткуванню. Керівництво ПАТ «Полтавська птахофабрика» знехтувало вказаними вимогами законодавства і з 2003 по 2009 роки виплату індексації не здійснювало.

Враховуючи вказане, просив стягнути з відповідача на його користь заборговану індексацію по заробітній платі за час роботи на підприємстві.

Позивач направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки та їх поважність, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. У наданому до суду заперечені вказує, що позивач дійсно працював у ПАТ «Полтавська птахофабрика», при звільненні з займаної посади отримав повний розрахунок, включаючи індексацію заробітної плати. Разом з тим представник позивача просить суд у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності, визначеної ч.1 ст.233 КЗпП України, відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи Територіальної державної інспекції з питань праці в Полтавській в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, зазначає, що проведеними перевірками стану дотримання вимог законодавства про працю у ПАТ "Полтавській птахофабриці» виявлено факт порушення адміністрацією товариства вимог законодавства про працю в частині проведення індексації грошових доходів працівників, що стало підставою до притягнення керівника та бухгалтера до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається із записів у трудовій книжці, копій наказів (розпоряджень) про прийом та звільнення з роботи позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ПАТ «Полтавська птахофабрика» з 23 травня 1977 року по 23 січня 2009 року, звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно ст.2 Закону України «Про оплату праці» структуру зарплати становить основна та додаткова зарплата, яка включає в себе доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, тощо. З приписів п. 1.3 Розділу 1, п. 2.2.7 Розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики №5 від 13 січня 2004 року, вбачається, що суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, входять до структури заробітної плати.

Таким чином, індексаційні нарахування на грошові доходи позивача є складовою частиною його заробітної плати.

Згідно ст. 33 вищевказаного Закону в періоди між переглядами розміру заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 2003 року та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи населення (заробітна плата) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення, і проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні листа Територіальної державної інспекції праці Полтавської області, вказаним відомством було проведено перевірки стану дотримання вимог законодавства про працю на ПАТ «Полтавська птахофабрика», в ході яких встановлено численні порушення трудового законодавства щодо оплати праці, в тому числі і в частині невиплати працівникам цього підприємства протягом значного проміжку часу індексації заробітної плати, за що на керівника цього підприємства та головного бухгалтера складено відповідні протоколи і їх притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

На вимогу суду відповідачем надано до суду розрахунок індексації грошових сум доходів населення позивачу з січня 2003 року по день його звільнення із підприємства.

Згідно із даним розрахунком розмір не нарахованих та не виплачених сум індексації грошових доходів населення позивачу за вказаний період часу становить 383 грн. 31 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сума невиплаченої індексації зарплати позивача виникла з вини відповідача через порушення ним законодавства про оплату праці, вимога про звернення до суду за стягненням якої у позивача відповідно до ч. 2 ст.233 КЗпП України будь-яким строком не обмежена.

Не можуть бути взято до уваги доводи відповідача про те, що у даному спорі строк звернення до суду повинен обраховуватись з моменту початку здійснення нарахування відповідачем працівникам індексації заробітної плати та позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, встановлений ст.233 КЗпП України.

Згідно ч. 2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно ст.238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року за № 4-рп/2012, на яке відповідач посилається як підставу заперечення позову, дано тлумачення щодо можливості стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди. Таким чином, дане рішення не може бути застосовано, оскільки предметом даного спору є стягнення невиплаченої індексації заробітної плати, що є складової частиною заробітної плати, а питання стягнення середнього заробітку за весь час розрахунку при звільненні позивачем не ставилось та така позовна вимога не пред'являлась. Поняття індексації заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні не є тотожними та їх нарахування і виплата регулюється окремими нормами, які не збігаються між собою.

Невиплачена сума індексаційних нарахувань, які входять до структури заробітної плати, фактично утворює часткову заборгованість по заробітній платі.

Таким чином, представником відповідача тлумачення норм чинного трудового законодавства проведено без повного та системного аналізу.

Враховуючи фактичні обставини справи та положення вказаних нормативних актів, суд не вбачає підстав застосовувати до вказаних правовідносин положення ч. 1 ст.233 КЗпП України та відмови у задоволенні позову з цієї підстави і вважає безпідставною позицію представника відповідача, що позивач пропустив строк звернення з позовом до суду.

Разом з тим, виходячи з того, що згідно вказаних положень нормативних актів індексація на заробітну плату входить до структури заробітної плати, з якої проводяться відрахування податків та обов'язкових платежів як з заробітної плати, а в наданому відповідачем розрахунку індексації, що підлягає виплаті позивачу, не зазначені суми відповідних відрахувань податків і обов'язкових платежів, суд вважає, що при виплаті відповідачем присуджених для позивача сум належить утримати з них передбачені законом податки та обов'язкові платежі.

Аналізуючи правовідносини, що існують між сторонами, вимоги закону, що їх регулюють, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем законодавства про працю, що в свою чергу підтверджується перевірками Територіальної державної інспекції праці Полтавської області. Розрахунок розміру заборгованих коштів перевірений в судовому засіданні.

З врахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути індексацію на заробітну плату з січня 2003 року по грудень 2009 року включно в сумі 383 грн. 31 коп. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів.

Питання щодо судових витрат судом вирішуються відповідно до положень ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 59 - 61, 88, 208-218 ЦПК України, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 95, 232, 233, 238 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика», третя особа: Територіальна державна інспекція з питань праці в Полтавській області про стягнення заборгованості індексації по заробітній платі задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика» Диканського району, розрахунковий рахунок № 26007170009069 в ГРУ КБ «Приватбанк» м.Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 00845743, на користь ОСОБА_1 індексацію на заробітну плату з січня 2003 року по грудень 2009 року включно в сумі 383 грн. 31 коп. (триста вісімдесят три гривні 31 копійку) з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів.

Стягнути з ПАТ «Полтавська птахофабрика» Диканського району, розрахунковий рахунок № 26007170009069 в ГРУ КБ «Приватбанк» м.Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 00845743, на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок).

Відповідно до вимог ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі десяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя Полтавського районного суду Л.В.Шелудяков