Рішення № 31221009, 14.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7498/13 14.05.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-дослідне бюро

нанотехнологічної індустрії»

Про стягнення 10 134,64 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Павлік І.П. - по дов. № 0392 від 05.04.2013

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії» 10 134,64 грн. заборгованості, яка складається з 9 429,15 грн. основного боргу по орендній, 571,93 грн. пені, 18,86 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 114,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домкраст» було укладено договір про переведення боргу № 0111/12 від 01.11.2012, який виник з укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домкраст» договору оренди № 31-05/2012 від 31.05.2012, а тому у позивача виникло право вимоги до відповідача, що ґрунтується на порушенні відповідачем своїх договірних зобов'язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 порушено провадження у справі № 910/7498/13 та призначено її до розгляду на 14.05.2013.

Позивач в судовому засіданні 14.05.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 14.05.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 18.04.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 18.04.2013 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Б.Гмирі, 9, офіс 2, яка згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 13.05.2013 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду, надіслану за вищевказаною адресою отримав 23.04.2013, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.05.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

31.05.2012 між Публічним акціонерним товариством «Трест «Київміськбуд-2» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домкраст» (орендар) було укладено договір оренди № 31-05/2012 (далі - договір оренди № 31-05/2012).

Відповідно до п. 1.1. договору оренди № 31-05/2012 орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування майно зазначене в п. 1.2. цього договору, а орендар зобов'язується сплачувати орендну плату в розмірі і строки передбачені розділом 2 цього договору.

Згідно з п. 1.2. договору оренди № 31-05/2012 майном за цим договором є майно зазначене в додатку № 1 до даного договору, зокрема побутові приміщення за інвентарним номером 139233/2 та інвентарним номером 139166.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем не було у повному обсязі сплачено вартість орендної плати, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 9 429,15 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань нараховані пеня в сумі 571,93 грн., збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 18,86 грн. та 3% річних в сумі 114,70 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п. 4.2.1. договору оренди № 31-05/2012 орендодавець зобов'язався провести передачу орендованого майна за актом приймання-передачі протягом 2-х робочих днів з моменту підписання даного договору.

Згідно акту приймання-передачі майна в оренду від 01.06.2012 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування побутові приміщення за інвентарним номером 139233/2 та інвентарним номером 139166.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 3.1. договору оренди № 31-05/2012 строк оренди становить 3(три) місяці з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна в оренду, що оформлюється додатком до цього договору.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Згідно з ст. 521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язані визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Стаття 513 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

01.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Домкраст» (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії» (новий боржник) та Публічним акціонерним товариством «Трест «Київміськбуд-2» (кредитор) було укладено договір про переведення боргу № 0111/12 (далі - договір про переведення боргу № 0111/12).

Відповідно до п. 1 договору переведення боргу № 0111/12 цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає за договором № 31-05/2012 від 31.05.2012, укладеного між первісним боржником та кредитором (надалі іменується - основний договір).

Згідно з п. 2 договору про переведення боргу № 0111/12 первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 9 429,15 грн., що виник на підставі основного договору, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків між кредитором та первісним боржником, який є невід'ємною складовою частиною даного договору.

В п. 4 договору про переведення боргу № 0111/12 зазначено, що кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1, п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди № 31-05/2012 розмір орендної плати в місяць за майно зазначене в п. 1.2. складає за одну одиницю майна - 900,00 грн., що в цілому складає за дві одиниці майна 1 800,00 грн.

Згідно з п. 2.2. договору оренди № 31-05/2012 орендна плата за перший місяць оренди сплачується протягом двох днів після підписання договору, а далі щомісяця до 10 числа поточного місяця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця в розмірі 100% орендної плати, зазначеної в п. 2.1.

Порушення орендарем зобов'язань щодо внесення орендної плати у визначені договором оренди № 31-05/2012 строки, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 9 429,15 грн. підтверджена сторонами у тристоронньому договорі про переведення боргу № 0111/12.

Таким чином, борг який виник внаслідок неналежного виконання орендарем зобов'язань за договором оренди № 31-05/2012 в розмірі 9 429,15 грн. має бути сплачений новим боржником - відповідачем.

Пунктом 2. договору про переведення боргу № 0111/12 визначено, що новий боржник зобов'язаний сплатити зазначену суму кредитору протягом 10-ти днів з дня підписання даного договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

26.03.2013 позивач направив на адресу відповідача вимогу № 0352, що підтверджується поштовою квитанцією № 6632 та описом вкладення у цінний лист від 26.03.2013, в якій просив протягом семи днів з дати отримання даної вимоги перерахувати заборгованість.

Відповідач отримав дану вимогу 02.04.2013, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем (новим боржником) зобов'язання щодо сплати коштів, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, що неоспорена відповідачем та становить 9 429,15 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача 9 429,15 грн. основного боргу.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначений строк борг не сплатив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3. договору про переведення боргу № 0111/12 передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань новий боржник несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору про переведення боргу № 0111/12 сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати боргу.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов пункту 2. договору про переведення боргу № 0111/12, відповідач зобов'язаний був сплатити борг протягом 10 днів з дня підписання договору, то момент прострочення виконання зобов'язання встановлюється з 12.11.2012.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 3. договору про переведення боргу № 0111/12, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 571,93 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 571,93 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті боргу, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в розмірі 114,70 грн. та 18,86 грн. збитків віз зміни індексу інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 18,86 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в розмірі 114,70 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії» (м. Київ, вул. Б.Гмирі, 9, офіс 2, код ЄДРПОУ 36068634) на користь Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» (м. Київ, вул. Народного ополчення, 26-А, код ЄДРПОУ 04012661) 9 429 (дев'ять тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 15 коп. основного боргу, 571 (п'ятсот сімдесят одну) грн. 93 коп. пені, 18 (вісімнадцять) грн. 86 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. - 3% річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 17.05.2013.

СуддяВ.В.Сівакова