Рішення № 31220965, 15.05.2013, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
15.05.2013
Номер справи
910/1454/13
Номер документу
31220965
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1454/13 15.05.13

За позовом:Фізичної особи підприємця Касьянова Андрія ВолодимировичаДо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Елан»Про: стягнення 26 148 грн. 24 коп. Суддя Івченко А.М.Представники: Позивача:Дідківський М.М. - дов. б/н від 19.02.2013;Відповідача:Гіденко О.В. - дов. б/н від 18.02.2013В судовому засіданні 15.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Касьянова Андрія Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елан» про стягнення 26 148 грн. 24 коп. (15 780 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 391 грн. 67 коп. - 3 %, 1 537 грн. 26 коп. - інфляційних збитків, 7 439 грн. 31 коп. - пені).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 порушено провадження у справі № 910/1454/13, розгляд справи призначено на 20.02.2013.

Через відділ діловодство суду від відповідача надійшли письмові пояснення по суті спору, які долученні до матеріалів справи.

В судовому засіданні 20.02.2013 відповідно до ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 07.03.2013.

Через відділ діловодство суду від позивача надійшли письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 07.03.2013, у зв'язку із перебуванням судді Івченка А.М. у відпустці, справу № 910/1454/13 передано для подальшого розгляду судді Шапталі Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2013 суддею Шапталою Є.Ю. прийнято справу № 910/1454/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 01.04.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.04.2013 у зв'язку із виходом із відпустки судді Івченко А.М., справу № 910/1454/13 передано для подальшого розгляду судді Івченку А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 суддею Івченком А.М. прийнято справу № 910/1454/13 до свого провадження.

В судовому засіданні 01.04.2013 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 15.05.2013.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши в судовому засіданні 15.05.2013 пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання усної домовленості між сторонами, позивачем було здійснено відповідачу поставку товару на суму 15 780 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною: № РН-0000003 від 10.02.2010, рахунком-фактурою № 2 від 10.02.2010, довіреністю № 3 від 10.02.2010 на отримання від позивача цінностей за рахунком-фактурою № 2 від 10.02.2010.

Факт отримання відповідачем зазначеного товару також підтверджується підписом уповноваженої особи та печаткою підприємства відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи позивач 21.12.2012 звернувся до відповідача із претензію щодо оплати отриманого товару, яка отримана відповідачем 21.12.2012, що підтверджується підписом головного бухгалтера відповідача та залишилася без задоволення.

Спір виник на підставі того, що відповідач не оплатив на користь позивача за отриманий товар грошові кошти.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що між сторонами було досягнуто попередньої домовленості про виконання робіт по монтажу та налагодженню блоків пульту-приставки з використанням матеріалів на суму 16 200 грн. 00 коп., про що свідчить рахунок на оплату № 2 від 10.02.2010. Також була визначена вартість матеріалів, необхідних для виконання робіт, а саме - 15 780 грн. 00 коп., які мав використати при виконанні робіт позивач, про що свідчить видаткова накладна № РН 0000003 від 10.02.2010, але відповідач зазначає, що ніяких робіт позивач не виконав, про що свідчить відсутність акту здачі-прийняття виконаних робіт, тому відповідач не має підстав для оплати рахунку. Також відповідач зазначив, що ніякого усного договору про поставку матеріальних цінностей між сторонами не існувало, а рахунок, який додано до позовної заяви з'явився набагато пізніше, про що свідчать реквізити банку.

Позивач в письмових поясненнях пояснив суду, що рахунок-фактура № 2 від 10.02.2010 був надрукований в єдиному екземплярі, в якому були зазначені старі банківські реквізити, а саме організаційно-правова форма банку, тобто на той час в реквізитах було зазначено АКБ «Інтеграл» та наданий відповідача (у зв'язку з відсутністю необхідності зберігання рахунок-фактури у постачальника або виконавця, вона надається в єдиному екземплярі замовнику). У зв'язку з тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті товару, позивач пояснив, що був змушений 21.12.2012 направити на адресу відповідача претензію щодо сплати заборгованості до якої був роздрукований повторно та наданий разом із претензією рахунок-фактура № 2 від 10.02.2010, але вже з новими банківськими реквізитами, а саме із зазначенням нової організаційно-правової форми банку, тобто ПАТ «Інтеграл-банк» для правильності оплати заборгованості відповідачем, саме цей рахунок-фактуру було надано суду разом із позовною заявою. Також позивач пояснив, що дійсно під час попередньої домовленості з відповідачем, останнім було замовлено виконання послуги, а саме монтаж та налагодження блоків пульту-приставки, для виконання даного замовлення позивачем було надано відповідачу рахунок-фактуру № 2 від 10.02.2010 на загальну суму 16 800,00 грн., але відповідач відмовився від надання йому вищезазначених послуг, після чого було досягнуто домовленості щодо поставки лише комплектуючих матеріалів, у зв'язку з чим позивачем довелося першочерговий варіант рахунку-фактури № 2 від 10.02.2010 року анулювати та надрукувати і надати новий варіант рахунку-фактури № 2 від 10.02.2010 року на поставку комплектуючих матеріалів на загальну суму 15 780,00 грн., які в результаті були доставлені та передані відповідачу, про що свідчить видаткова накладна та довіреність на отримання матеріальних цінностей від 10.02.2010.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Зазначені обставини свідчать про те, що між сторонами відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України у спрощений спосіб було укладено господарські договори, які за своєю правовою природою є договором поставки та договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 6 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, відповідач отримав товар зазначений у видатковій накладній № РН-0000003 від 10.02.2010, рахунком-фактурою № 2 від 10.02.2010, довіреністю № 3 від 10.02.2010 на отримання від позивача цінностей за рахунком-фактурою № 2 від 10.02.2010, проте за отриманий товар не розрахувався.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1 листа Вищого господарського суду від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 N 9/252-10).

Також аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2012 у справі № 50002-8/481-2011.

Враховуючи підписання відповідачем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а отже є підставою виникнення обов'язку відповідача щодо здійснення розрахунку за отриманий товар.

Твердження відповідача щодо того, що відповідач не має підстав для оплати рахунку спростовується вищезазначеним.

За таких обставин, суд розглянувши в судовому засіданні первинні документи, а також усні та письмові пояснення сторін, прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 15 780 грн. 00 коп. заборгованості є обгрунтованими та законними та визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні збитки в розмірі 1 537 грн. 26 коп. - збитків від інфляції та 1 391 грн. 67 коп. - 3 % річних.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За нижченаведеним розрахунком суду, розмір 3 % становить 1 399 грн. 45 коп., проте оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, 3 % річних підлягають стягненню за розрахунком позивача 1 391 грн. 67 коп.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів1578011.02.2010 - 24.01.201310793 %1399.45За нижченаведеним розрахунком суду, розмір інфляційних втрат становить 1 901 грн. 58 коп., проте оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, підлягають стягненню за розрахунком позивача 1 537 грн. 26 коп.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?11.02.2010 - 24.01.2013157801.1211901.5817681.58

Щодо вимог в частині стягнення пені у розмірі 7 439 грн. 31 коп. - пені, суд зазначає наступне:

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України.

Статтею 625 ЦК України встановлена відповідальність боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а оскільки між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини (договір не підписаний), а отже, не встановлена відповідальність за порушення грошових зобов'язань для відповідача, а щодо тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 7439 грн. 31 коп. - пені.

Витрати по судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85, ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елан» (01001, м. Київ, вул. Заньковецької, 6, кв. 43; код 20067667) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи-підприємця Касьянова Андрія Володимировича (04136, м. Київ, вул. Маршала Гречка, 18-Г, кв. 122; номер 3018415291) 15 780 (п'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 00 коп. - основного боргу, 1 391 грн. 67 коп. - 3 % річних, 1 537 грн. 26 коп. - інфляційних втрат.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елан» (01001, м. Київ, вул. Заньковецької, 6, кв. 43; код 20067667) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення в дохід Державного бюджету України 1 231 (одна тисяча двісті тридцять одна) грн. 02 коп. - судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 17.05.2013

СуддяА.М.Івченко

Попередній документ : 31220947
Наступний документ : 31220985