Постанова № 31219602, 15.05.2013, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2013 року Справа № 812/3668/13-а

Луганський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Василенка Д.О. (довіреність від 26.11.2012 № 9/9033),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, в якому позивач просить визнати дії відповідача щодо зменшення розміру щомісячної премії позивачу за грудень 2012 року, січень, лютий та по 13 березня 2013 року, коли він знаходився на лікарняному та у відпустці, неправомірними; зобов'язати відповідача перерахувати та сплатити позивачу премію за грудень 2012 року, січень, лютий та по 13 березня 2013 року в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення, в розмірі, що визначено в підпункті 3.1 Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він займає посаду начальника лінійного відділу станції Попасна Управління МВС України на Донецькій залізниці. Протягом 2012 року йому щомісячно нараховувалася та сплачувалася премія в середньому в сумі 2507,76 грн. 25.12.2012 він отримав розрахунковий лист за грудень 2012 року, в якому проведено нарахування йому премії в розмірі 1578,96 грн., 29.01.2013 він отримав розрахунковий лист за січень 2013 року, в якому проведено нарахування премії в розмірі 928 грн. Оскільки позивачу не було відомо про причини зменшення премії за вказані місяці, 27.02.2012 він звернувся з заявою про роз'яснення до начальника УМВС України на Донецькій залізниці Просолова О.А. 05.04.2013 позивач отримав відповідь від 26.03.2013, в якій зазначено, що з 04.12.2012 по 12.01.2013 та з 14.01.2013 по 26.01.2013 позивач перебував на лікарняному, а з 14.02.2013 по 01.03.2013 він перебував у додатковій відпустці та не виконував обов'язки начальника лінійного відділу. Позивач не згоден з такими діями відповідача щодо зменшення розміру премії та вважає їх неправомірними.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з наступних підстав. Частиною 2 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 керівникам державних органів надано право в межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення. Таким чином, на думку відповідача, преміювання є правом керівника органу внутрішніх справ, а не його обов'язком. Крім того, відповідно до визначення складових грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу ОВС премія є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що не має постійного характеру, вона є заохочувальною виплатою, її розмір встановлюється щомісячно. Відповідач зазначає, що жодним нормативним актом не закріплено чітко визначеного розміру премії конкретному працівнику міліції (залежно від посади, вислуги років, спеціального звання тощо). Вона вплачується, виходячи з обсягів фонду преміювання органу внутрішніх справ. Відповідач вважає, що при вирішенні питання про встановлення позивачу премії він діяв на підставі та в порядку, передбаченому діючим законодавством. Тому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 адміністративний позов ОСОБА_1 до УМВС України на Донецькій залізниці в частині вимог про визнання протиправними дій щодо нарахування премії за грудень 2012 року та січень 2013 року, зобов'язання перерахувати та сплатити премію за грудень 2012 року та січень 2013 року залишено без розгляду.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом установлено, що наказом Управління Міністерства внутрішніх справ на Донецькій залізниці від 13.07.2010 № 219о/с ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника лінійного відділу на станції Попасна Управління МВС України на Донецькій залізниці (арк. справи 24).

У період з 15.01.2013 по 13.03.2013 позивач перебував у відпустці, що підтверджується наказом від 15.01.2013 № 28о/с, витягом зі стройової записки виходу на службу (арк. справи 13, 45-47) та не заперечується сторонами.

Наказами відповідача від 04.03.2013 № 115о/с та № 116о/с позивачу було встановлено премію з урахуванням особистих показників у службовій діяльності за лютий та березень 2013 року в розмірі 0,5 відсотків (арк. справи 27, 28).

Премія у встановленому розмірі була виплачена позивачу, що підтверджується довідками про розмір грошового забезпечення позивача, витягами з реєстру перерахувань на особисті вклади за лютий та березень 2013 року (арк. справи 40-43) та не заперечується позивачем.

Проблемним питанням даного спору є правомірність визначення розміру премії позивачу за лютий та березень 2013 року.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов'язані з проходженням публічної служби в органах внутрішніх справ, регулюються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, іншими нормативними актами, прийнятими на його підставі.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з положенням пункту 2 Постанови № 1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 5 Постанови № 1294 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896 (далі - Інструкція).

Згідно з абз. 1 п. 2.15.1 преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення.

Відповідно до п. 2.15.2 Інструкції преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів.

Пунктом 2.15.3 Інструкції встановлено, що зменшення розміру премії, позбавлення її проводяться відповідно до положення про преміювання.

Згідно з п. 2.15.4 Інструкції виплата премії за минулий місяць проводиться в поточному місяці разом з виплатою грошового забезпечення.

Відповідно до п. 2.15.5 Інструкції виплата премій особам рядового і начальницького складу, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі здійснюються за наказами керівників органів і підрозділів, закладів та установ Міністерства внутрішніх справ України.

Наказом відповідача від 08.10.2009 № 20 затверджено Положення про преміювання в структурних підрозділах УМВС України на Донецькій залізниці осіб рядового і начальницького складу (арк. справи 29-32).

Відповідно до п. 3.1 вищевказаного Положення за результатами роботи за місяць розмір премії визначається за такими показниками: виконання заходів, передбачених планами роботи УМВС України на Донецькій залізниці, відповідного структурного підрозділу, тощо; виконавська дисципліна; своєчасність та якість підготовки довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності органів внутрішніх справ; стан забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів; службова дисципліна.

Згідно з п. 3.2 вказаного Положення розмір премії визначається за показниками, зазначеними в підпункті 3.1 Положення та залежно від особистого вкладу осіб рядового і начальницького складу у загальні результати роботи.

Також наказом відповідача від 31.01.2013 № 73 затверджено Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу Управління МВС України на Донецькій залізниці (арк. справи 33-37).

Пунктом 3.1. цього Положення передбачено, що преміювання осіб рядового і начальницького складу Управління здійснюється відповідно до їх особистого вкладу за загальними результатами роботи за місяць і визначається такими показниками: виконання заходів, передбачених планами роботи Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС), Управління та підпорядкованого йому органу; виконавська дисципліна (виконання доручень Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівництва МВС, Управління тощо); своєчасність та якість підготовки довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності органів внутрішніх справ; стан забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів; службова дисципліна.

З аналізу наведених нормативно-правових актів суд робить висновок, що чинне законодавство не визначає чіткого розміру премії особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Умови та характер преміювання свідчать про те, що дана премія не має постійного характеру, її розмір визначається в залежності від особистого вкладу працівника в загальний результат служби та в межах визначеного фонду преміювання.

Суд зауважує, що діючим законодавством, яке регламентує порядок проходження служби в органах внутрішніх справ, чітко не визначено поняття «особистого вкладу в загальний результат служби», в залежність від якого ставиться преміювання працівника. Вказані питання віднесено на розсуд керівника ОВС.

Доводи позивача про те, що розмір премії за лютий та березень 2013 року йому було зменшено, судом не приймаються. На думку суду, зменшення розміру премії за певний період можливе, якщо її на цей період вже було встановлено. Розмір премії позивача за лютий та березень 2013 року не було зменшено, позивачу було встановлено премію в розмірі 0,5 відсотка. Наказів про зменшення позивачу премії за цей період відповідач не видавав.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при визначенні премії позивачу за лютий та березень 2013 року відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому підстав для задоволення позову немає.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, підстав для відшкодування позивачу понесених судових витрат немає.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 11, 17, 94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі 17 травня 2013 року.

Суддя І.О. Свергун