Рішення № 31217794, 13.06.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.12 Справа№ 5015/1875/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон «Архітектура. Будівництво. Дизайн», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Ілона-Транс», м. Львів

про стягнення 76160 грн. 05 грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Самардак І.С. -представник на підставі довіреності б/н від 23.11.2011 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від від 11.05.2012 року прийнято до розгляду позовну заяву від 11.05.2012 року про стягнення грошових коштів в розмірі 76160 грн. 05 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 23.05.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 23.02.2012 року розгляд справи було відкладено на 13.06.2012 року для надання сторонам можливості подання додаткових доказів по суті спору.

В судовому засіданні 13.06.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзиву не подав, хоча у встановленому ст. 64 Господарського процесуального кодексу України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії яких подано позивачем до справи.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

13.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2012 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної поставки товару. Товариство з обмеженою відповідальністю «Салон «Архітектура. Будівництво. Дизайн»(надалі по тексту рішення - позивач) звернулось із позовом до Приватного підприємства «Ілона-Транс»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення боргу в розмірі 76160 грн. 05 коп. Позивач вказує, що між сторонами було досягнуто усної угоди, щодо поставки щебеню, в рахунок якої ним проведено передоплату на загальну суму 76160 грн. 05 коп.

Підставою звернення позивача до суду, є нездійснення відповідачем поставки щебеню та невиконання вимог позивача про повернення йому сплачених коштів.

Відповідач в судовому засіданні 23.05.2012 року позовні вимоги заперечив, подав документи, які на його думку, є підставою для часткової відмови в позові, оскільки ним було поставлено позивачу щебінь на суму 25160 грн. 05 коп. Щодо решти коштів, то відповідач обіцяв здійснити поставку після укладення письмового договору між сторонами.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

21.10.2011 року між сторонами була досягнута усна домовленість про поставку щебеню. 21.10.2011 року відповідачем було виставлено позивачу рахунки № 21а/10 від 21.10.2011 року на суму 25906 грн. 05 коп. та № 21/10 від 21 жовтня 2011 року на суму 25254 грн. 00 коп., в загальному розмірі 51160 грн. 05 коп.

Позивачем, в рахунок оплати майбутньої поставки, здійснено сплату коштів відповідачу, що підтверджується платіжним дорученням № 554 від 21 жовтня 2011 року в розмірі 51160 грн. 05 коп.

28.10.2011 року позивачем додатково здійснено сплату коштів в рахунок майбутньої поставки щебеню, що підтверджується платіжним дорученням № 585 від 28 жовтня 2011 року на суму 25000 грн. 00 коп. В загальному розмірі позивач сплатив відповідачу 76160 грн. 05 коп.

Оскільки відповідачем щебінь не було поставлено, 13.02.2012 року позивач направив відповідачу лист - вимогу (вих. № 7 від 27.01.2012 року), який останній отримав 21.02.2012 року, про повернення коштів. У відповідь на лист-вимогу відповідач повідомив позивача про те, що в рахунок платежу на суму 25150 грн. 05 коп. позивачем було отримано щебінь в липні 2011 року. Щодо залишку суми, що складає 50000 грн. 00 коп., то відповідач повідомив, що поставка буде здійснена.

В судовому засіданні 23.05.2012 року відповідач підтверджував часткове здійснення ним поставки щебеню, однак належних доказів, які могли б спростувати позовні вимоги в матеріали справи не подав. Дані факти матеріалами справи підтверджується, відповідачем документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частинами першою та другою статті 206 Цивільного кодексу України встановлено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів (ч. 2 ст. 206 Цивільного кодексу України).

Позивач на підтвердження вчиненого правочину та свого права на отримання товару (щебеню) надав суду докази укладання усного договору купівлі-продажу, а саме: рахунки № 21а/10 та № 21.10 від 21.10.2011 року на загальну суму 51160 грн. 05 коп. та платіжні доручення № 554 від 21 жовтня 2011 року про оплату 51160 грн. 05 коп. та № 585 від 28 жовтня 2011 року про оплату 25000 грн. 00 коп.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товару у встановлений строк, покупець має право вимагати передавання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тому, коли продавець одержав суму попередньої оплати, а при цьому не передав товар покупцю відповідно до умов договору у встановлений строк, покупець згідно закону має право вимагати від продавця передання оплачених товарів, або повернення суми попередньої оплати. Тобто, у покупця виникає можливість пред'явлення до продавця альтернативних вимог - або передати обумовлені договором товари, за які вже була здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору способу захисту порушеного цивільного права належить покупцеві.

Оскільки договору купівлі-продажу в письмовій формі між сторонами укладено не було, а у виставлених позивачем рахунках про оплату строку поставки товару (щебеню) не зазначено, позивач направив на адресу лист -вимогу вих. № 7 від 27.01.2012 року, який відповідачем отримано 21.02.2012 року.

Направлення позивачем листа-вимоги являється виконанням вимог статті 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої у відповідача виник обов'язок повернення коштів у семиденний строк від дня його отримання, тобто з 21.02.2012 року.

Згідно із частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 Цивільного кодексу України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач здійснив оплату в розмірі 76160 грн. 05 коп., а відповідач зобов'язався передати обумовлений товар в строк, визначений договором.

Заперечення відповідача проти позову не підтверджено відповідними доказами, які могли б спростувати позицію позивача.

Відповідно до ст. 4.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідачем не подано жодних доказів поставки товару (щебеню) на суму 76160 грн. 05 коп.

Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання договірних зобов'язань перед позивачем, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задоволити позовну вимогу про стягнення 76160 грн. 05 коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Ілона-Транс», м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 123 (код ЄДРПОУ 22347253) на Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон «Архітектура. Будівництво. Дизайн», м. Львів, вул. Конопницької, 12/16 (код ЄДРПОУ 32712236) 76160 грн. 05 коп. боргу та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Повернути Приватному підприємству «Ілона-Транс», м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 123 (код ЄДРПОУ 22347253) з державного бюджету 31 грн. 50 коп. зайво сплаченого державного мита.

Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.