Рішення № 31217631, 23.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.12 Справа№ 5015/1370/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Скірі М., розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Династія», м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Данило Галицький», м. Львів-Винники

про стягнення: 28 997,10 грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Яблонський Я.В. -представник на підставі довіреності №17 від 22.02.12 р;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 05.04.2012 року порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Династія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Данило Галицький» про стягнення 28 997,10 грн. Розгляд справи призначено на 23.04.2012 року.

В судовому засіданні 23.04.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, подав акт звірки розрахунків, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, вимоги ухвали господарського суду Львівської області від 05.04.2012 року не виконав.

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник позивача відмовився.

23.04.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 24.04.2012 року.

Суть спору:

Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати наданих послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Династія»(надалі по тексту рішення -позивач) звернулося до господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Данило Галицький»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення заборгованості із сплати за надані послуги.

Позивач, в позовній заяві вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір, відповідно до якого позивач зобов'язався продати товар, а відповідач прийняти та своєчасно оплатити його вартість.

Позивач вказує, що станом на день подання позову заборгованість відповідача перед ним за надані послуги складає 28 997,10 грн.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 25.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Династія» (продавець згідно договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Данило Галицький»(покупець згідно договору) було укладено договір № 251111.

Згідно з п. 1 Договору позивач зобов'язаний продати, а відповідач прийняти та своєчасно оплатити за зерно сої, в кількості 76,5 тон, ціною за тону -3 080 грн., на загальну суму, разом з ПДВ -235 620,00 грн.

Згідно з видатковою накладною № РН-0000048 від 25.11.2011 року позивач продав, а відповідач отримав товар на суму 235 620,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору відповідач повинен здійс нити оплату отриманого товару на протязі 10 днів з дня його отримання. Однак свої договірні зобов'язання в частині оплати товару відповідач виконав частково. Згідно з актом розрахунку, який подав представник позивача в судовому засіданні 23.04.2012 року, станом на 31.03.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 28 997,10 грн.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами у позовній заяві та в судовому засіданні визнані, не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості зі сплати за надані послуг в сумі 28 997,10 грн. підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Данило Галицький», 79495, м. Львів-Винники, вул. Шевченка, 1-Д (код ЄДРПОУ 32800960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Династія», 32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 14-М (код ЄДРПОУ 14174212) заборгованість в розмірі 28997,10 грн. та 1641 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.