Рішення № 31216937, 13.05.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 2/263/530/2013р.

Справа № 0519/13605/2012р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2013 р. Жовтневий районний м. Маріуполя Донецької області суд у складі судді Богуславської І.А. при секретарі Орлової Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ЖБК «Луч», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача, вказавши, що вона є власник квартири АДРЕСА_1, яка розташована на третьому поверсі багатоквартирного будинку. Відповідач є власник квартири 11, яка розташована над її квартирою. За виною відповідача її квартира була залита 29.09.2010 р. та 26.01.2011 р., що спричинило значні ушкодження та квартира вимагає ремонту. Була залита стеля у жилої кімнаті, коридорі, кухні, ванної та відклеїлись шпалери у вказаних приміщеннях. У ванній кімнаті відійшла плитка. У жилій кімнаті пошкоджена підлога. Пошкоджена електропроводка. За кошторисом, складеним ТОВ «Донбасспецмонтаж», вартість відновлюваного ремонту складає 13 644 грн. Вказує також, що крім матеріальної шкоди, їй спричинена моральна шкода, яка виражається в тому, що залиття привело к порушення її нормального способу життя, до неможливості повноцінно проживати та відпочивати у власній квартирі. Моральну шкоду вона оцінює в 6 000 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що відповідач є власник квартири АДРЕСА_2, але в ній не проживає. Він проживає у м. Києві. Вважає, що позивачка помилково посилається в якості доказу на акт від 30.09.2010 р., оскільки в ньому зазначено, що протікання води відбулося з квартири НОМЕР_1, яка розташована на п'ятому поверсі при установці неякісного лічильника. В акті від 26.01.2011 р., який позивачка надала в якості доказу другого залиття, зазначено, що маються на стелі коридору дві сухі старі плями. Вважає, що позивачкою не доведена вина відповідача у залитті. Крім того, зазначив, що наданий позивачкою дефектний акт складений через рік після залиття, а сума, яка вказана у кошторису, не співпадає з розміром матеріальної шкоди, вказаної у позові.

Представник третьої особи позов визнала необґрунтованим та пояснила, що в квартирі АДРЕСА_1 з 1997 р. проживає син позивачки ОСОБА_3 У вересні 2010 р. за його заявою, в якої він сам вказав, що залиття відбувається з квартири НОМЕР_1, вона разом із членами житлової комісії ЖБК обстежували квартиру на предмет залиття. Була зафіксована маленька пляма на стелу у ванній кімнаті. Комісія встановила, що залиття відбулося внаслідок встановлення у квартирі № НОМЕР_1 неякісного лічильника, и вода по каналізаційні трубі протекла у ніжні квартири. Повторно був складений акт за заявою ОСОБА_3 у січні 2011 р. При обстеженні квартири було встановлено, що на стелі у коридорі малися дві за часом засохлі плями та одна така ж пляма у жилій кімнату вдовж стіни.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши надані по справі докази, вважає, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка є власник квартири АДРЕСА_1, яка розташована на третьому поверсі багатоквартирного будинку. Відповідач є власник квартири 11, яка розташована на четвертому поверсі над квартирою позивачки.

Суд в своєму висновку виходить з того, що, по-перше, позивачкою не доведений факт залиття квартири за виною відповідача, і, по-друге, позивачкою не надані належні докази щодо понесення саме нею вказаних у позові матеріальних витрат та не доведений розмір матеріальної шкоди.

Як вбачається з акту від 30.09.2010 р., протікання води по каналізаційної трубі відбулося з квартири НОМЕР_1, розташованою на п'ятому поверсі, внаслідок неякісного лічильника (а.с.22).

Відповідно акту від 26.01.11 р., який був складений в день залиття (саме цю дату вказує позивачка у позові), комісією було зафіксовані застарілі сухі плями, і ця обставина спростовує наполягання позивачки, що саме у цей день відбулося залиття (а.с.23). Інших доказів вини відповідача у повторному залитті позивачкою суду не надано.

Більше того, судом встановлено, що 30.06.2010 р. за виною сина позивачки ОСОБА_3 відбулося значне залиття нижче розташованих квартир №№ 4 і 1 - вода потоком текла по стіні, що призвело до значних пошкоджень цих квартир (а.с.64).

Таким чином, позивачкою не приведено жодного доказу наявності причинно-наслідкового зв'язку між незаконними діями відповідача та тими недоліками, які вказала позивачка.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 вказував, що ремонтні роботи проводилися ним самим, в процесі яких він відновив електропроводку, шпаклював та побілив стелю, наклеїв шпалери в коридорі, жилої кімнаті, частково на кухні, вивіз сміття. Матеріали покупав він. Крім того, зазначив, що ремонтні роботи ним завершені на 90 %.

Таким чином, суд вважає встановленим, що позивачка взагалі не понесла витрат на проведення ремонтних робіт, тому її вимоги щодо їх відшкодування суд розцінює як безпідставні.

Щодо наполягання представника позивачки на те, що внаслідок залиття була пошкоджена електрична проводка, що призвело до відключення електропостачання, то, як вважає суд, вони спростовуються рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30.07.2009 р., з якого видно, що світло у квартирі позивачки було відключено ВАТ «Донецькобленерго» при виявленні без облікового користування електричною енергією (а.с.68).

Позивачкою у судовому засіданні надані чеки на придбання будівельних матеріалів, але вони, на думку суду, не можуть бути прийняті як докази щодо понесених витрат, оскільки в них не зазначений покупець будівельних матеріалів.

Відповідно до ст.1166 ЦК України судом відшкодовується майнова шкода реальна, яку особа понесла.

В цьому контексті суд не приймає локальний кошторис, наданий позивачкою, оскільки в ньому використані ціни договірні, і приймаючи до уваги ту обставину, що підприємство, яке склало цей кошторис, не надавав позивачці ремонтних послуг, він, на думку суду не може служити належним доказом розміру матеріальної шкоди.

Суд також залишає без задоволення вимоги позивачки щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки, як вказувалося, нею не був доведений факт наявності вини відповідача у залиттях її квартири.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 229 гр. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд протягом 10 днів після його проголошення.

Суддя І.А.Богуславська