Постанова № 31213640, 16.05.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.05.2013 р. справа №913/34/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Шевкової Т.А.при секретарі судового засідання за участю представників: Лосич Т.С.від позивача:Портной М.І. - довіреність від 01.01.2013 року №31від відповідача:не з'явилисьрозглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРХАУС», м.Луганськна рішення господарського суду Луганської областівід28.02.2013 року у справі№ 913/34/13-г (суддя: Мінська Т.М.)за позовною заявою Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськдо Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРХАУС», м.Луганськпростягнення штрафу в розмірі 21885 грн. 00 коп.В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРХАУС» 21885 грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній №53616132 масу вантажу у вагоні № 66381039.

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.02.2013 року по справі №913/34/13-г позовна заява задоволена, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРХАУС» на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» 21885 грн. 00 коп. штрафу та 1609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Дане рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 28.02.2013 року у справі №913/34/13-г, відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 28.02.2013 року у справі №913/34/13-г та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Придніпровська залізниця» відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:

- суд не повністю з'ясував обставини, які мають значення по справі та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до невірного прийняття рішення по справі.

- вважає, що позивачу не причинена матеріальна шкода в результаті порушення, що мало місце, інші шкідливі для позивача наслідки виконання договору перевезення - не наступили;

- відповідач не завдав збитків та не вплинув негативно на фінансово-економічне положення позивача та інших учасником господарських відносин.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав на її безпідставність та зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнятне з додержанням норм матеріального та процесуального права, та відповідає нормам чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні 15.05.2013 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник заявника апеляційної скарги в судове засідання 15.05.2013 року не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Неявка без поважних причин у судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРХАУС» (далі-вантажовідправник) на адресу Публічного акціонерного товариства «Нікопольський ЗФ» (вантажоодержувач) за залізничною накладною №53616132 на станцію призначення Нікополь Придніпровської залізниці, відправлений вантаж - дрібниця коксова, вантаж маркований вапном (а.с. 9).

При прибутті вантажу на станцію призначення залізницею здійснена перевірка вантажу у вагоні № 66381039.

В ході перевірки встановлена розбіжність даних залізничної накладної №53616132 з фактичною масою вантажу у вагоні №66381039, а саме: за накладною №53616132 маса вантажу складає: нетто - 52250 кг., тара - 22200 кг., маса вантажу при перевірці скала- брутто - 7200 кг., тара - 22200 кг., нетто - 49800 кг., що менше проти даних залізничної накладної на 2450 кг.

За результатами перевірки 20.06.2012 року залізницею складений Комерційний акт серія АА №042209/156, в розділі Д якого зафіксовані виявлені розбіжності та зазначено, що завантаження рівномірне, нижче бортів на 20 см., вантаж маркований, маркування не порушене, вагон бездвірний люка закриті, вагон в технічному та комерційному відношенні є справним (а.с.11).

Відповідно до ст. 908 Цивільного Кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими Законами, транспортними Кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі-Статут залізниць) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст. 24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5. розділу 5 «Правил оформлення перевізних документів», затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 року № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці. (далі -Правила №567/6855).

Згідно зі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення). У даному випадку провізна плата 4377грн. 00 коп. - вагон №63381039 сума штрафних санкцій - 4377грн.00коп. х 5 = 21885грн.00коп.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній -основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Згідно п. 28 «Правил приймання вантажів до перевезення», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно ч.7 ст.52 Статуту залізниць, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Частиною першою ст. 26 Закону «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобовґязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002року.

За пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобовґязана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, зазначених у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Як підтверджено матеріалами справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРХАУС»» невірно вказані відомості у накладній, а тому, позовні вимоги є доведеними.

Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції заявив клопотання про зменшення розміру стягуваємого штрафу, яке місцевим господарським судом відхилено, в апеляційній скарзі апелянт крім вимог про скасування рішення також просить задовольнити згадане клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобовґязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовґязання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського Кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобовґязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовґязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із ч.3 ст. 551 Цивільного Кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального Кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовґязання.

Судова колегія відзначає, що обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування клопотання про зменшення розміру стягуваємого штрафу ніяким чином не залежить від позивача.

Відповідачем не надано суду доказів винятковості випадку для зменшення розміру стягуваємого штрафу, тому згадане клопотання про зменшення розміру стягуваємого штрафу обґрунтовано відхилено судом першої інстанції.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та підлягає залишенню в силі.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРХАУС» на рішення господарського суду Луганської області від 28.02.2013 року по справі №913/34/13-г - залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Луганської області від 28.02.2013 року по справі №913/34/13-г - залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова