Рішення № 31213593, 15.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7161/13 15.05.13

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»Простягнення 3 073,92 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаПилипенко Я.М.Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (далі - Відповідач) про стягнення 3 073,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.04.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 15.05.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, позовні вимоги, підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів та відзиву на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103021702696, що отримано відповідачем 16.04.2013 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.2011 р. між позивачем та Приватним підприємством «Галсинтез Плюс» укладено договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту №СLА2525, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, що не суперечать чинному законодавству України та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, автомобілем «Toyota Avensis», державний реєстраційний номер АА 0719 ЕР.

01.10.2012 р. між сторонами укладено додатковий Договір №1, яким сторони визначили, що у зв'язку зі зміною власника транспортного засобу, сторони за попередньою згодою домовились внести зміні та доповнення до Договору комплексного добровільного страхування наземного транспорту №СLА2525 від 06.12.2011 р. та викласти п. 2.1 у наступній редакції: « 2.1 Замінити та призначити страхувальником та вигодонабувачем за основним Договором Гарбузюка Андрія Ігоровича».

29.10.2012 р. о 09 годині 32 хвилини Ковальов І.М., керуючи транспортним засобом автомобілем «ЗАЗ-Део», державний реєстраційний номер АА 2551 СХ, в м. Києві, по вулиці Васильківській, під час об'їзду перешкоди не дотримався безпечного інтервалу, що призвело до зіткнення з автомобілем «Toyota Avensis», державний реєстраційний номер АА 0719 ЕР та пошкодження транспортних засобів, що підтверджується довідкою ВДАІ Голосіївськ4ого РУ ГУМВС України в м. Києві.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.11.2012 р. у справі №2601/21420/12 водія Ковальова Ігоря Михайловича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, складеного 21.11.2012 р. ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка», вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Toyota Avensis», державний реєстраційний номер АА 0719 ЕР, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 2 237,22 грн.

Згідно рахунку СТО ТОВ «ВіДі «Автострада» №ВдиС-0030523 від 31.10.2012 р. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автомобіля «Toyota Avensis», державний реєстраційний номер АА 0719 ЕР, внаслідок ДТП складає 3 073,92 грн.

05.12.2012 р. страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, за змістом якої просив останнього перерахувати суму страхового відшкодування на рахунок СТО ТОВ «ВіДі «Автострада».

Страховим актом №АС-005474 від 03.01.2013 р. пошкодження транспортного засобу марки «Toyota Avensis», державний реєстраційний номер АА 0719 ЕР, внаслідок ДТП, що сталося 29.10.2012 р. о 09 годині 32 хвилини в м. Києві, по вулиці Васильківській, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 3 073,92 грн.

На підставі страхового акту, позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на рахунок ТОВ «ВіДі Автострада» (СТО) суму страхового відшкодування у розмірі 3 073,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8737 від 17.01.2013 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 3 073,92 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина Ковальова Ігоря Михайловича, у скоєнні ДТП, встановлена у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність Ковальова Ігоря Михайловича за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ЗАЗ-Део», державний реєстраційний номер АА 2551 СХ, застрахована - відповідачем згідно із полісом №АВ/7782438.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Заявою №15/04/8.04/030-13 від 24.01.2013 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 3 073,92 грн., яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №0319403342722, отримана відповідачем 28.01.2013 р.

Проте, останній відповіді не направив та виплату страхового відшкодування не здійснив, що зумовило звернення позивача із позовом до суду.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тобто спеціальним законам, який застосовується до спірних правовідносин, зокрема ст. 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Механізм оцінки колісних транспортних засобів встановлюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженою Міністерством Юстиції України та Фондом державного майна України 24.11.03 (далі - Методика).

Відповідно до п. 4.3. Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ, у якому зазначається інформація, передбачена п. 4.4. Методики.

Відтак, документом, який визначає розмір збитку, тобто документ необхідний для розрахунку страхового відшкодування згідно з вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є Звіт про оцінку колісного транспортного засобу.

Отже, розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема ст. 29 України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме в даному випадку, вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не рахунками СТО.

Матеріалами справи (звіт експерта 21.11.2012 р.) підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Avensis», державний реєстраційний номер АА 0719 ЕР становить 2 237,22 грн.

Полісом №АВ/7782438, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №АВ/7782438 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 2 237,22 грн. до звернення позивача із позовом до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 2 237,22 грн.

В частині стягнення страхового відшкодування у розмірі франшизи у розмірі 836,70 грн. необхідно відмовити з огляду положень 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (04050, м. Київ, вул. Донвар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (08131, с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 56; код ЄДРПОУ 35429675) страхове відшкодування у розмірі 2 237 (дві тисячі двісті тридцять сім) грн. 22 коп. та судовий збір у розмірі 1 252 (одна тисяча двісті п'ятдесят дві) грн. 19 коп.

3. В іншій частині позову відмовити

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текс рішення складено та підписано 15.05.2013 р.