Постанова № 31213449, 15.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 12/1364 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Кондратової І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2012 року у справі № 12/1364 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Карпишиної Лариси Петрівни за участю третьої особи - приватного підприємства "Житомир-Бетон" про стягнення суми, за зустрічним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Карпишиної Лариси Петрівни до товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Карпишиної Лариси Петрівни, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про стягнення 134104,39 грн., посилаючись на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу № 102-07СТ від 16 червня 2007 року в частині розрахунків.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21 квітня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено приватне підприємство "Житомир-Бетон".

Відповідач - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Карпишина Лариса Петрівна подала до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, 412063 грн., сплачених на виконання умов договору купівлі-продажу № 102-07СТ від 16 червня 2007 року в якості завдатку, та 412063 грн. додаткової суми в розмірі завдатку, посилаючись на невиконання позивачем зобов'язань з поставки товару.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15 червня 2010 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2012 року, в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з позивача на користь відповідача 395900 грн. попередньої оплати та судовий збір. В решті зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційного суду у справі скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення про задоволення первісного позову.

В судовому засіданні розгляд справи відкладався до 15 травня 2013 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 16 червня 2007 року товариством з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Карпишиною Ларисою Петрівною укладено договір купівлі-продажу № 102-07 СТ стосовно реалізації на користь відповідачки зернозбирального комбайну МF 40 (с.н. 55446, 1998 р.в.) вартістю 353599,99 грн.; жатки 7,70 РF для зернозбирального комбайна (с.н. 933212, 1998 р.в.) вартістю 84799,99 грн. та візка для жатки (б/н 1998 р.в.) вартістю 3600 грн. - на загальну суму 442000 грн.

Проте, предмет договору купівлі-продажу № 102-07 СТ від 16 червня 2007 року передано позивачем приватному підприємству "Житомир-Бетон" за договором купівлі-продажу від 13 червня 2007 року № 102-07 СТ.

28 січня 2008 року зернозбиральний комбайн МР 40 (с.н. 55446, 1998 р.в.) знятий позивачем з обліку в Києво-Святошинській районній інспекції державного технічного нагляду Київської обласної державної адміністрації та 1 лютого 2008 року зареєстрований за приватним підприємством "Житомир-Бетон" і поставлений на облік в Інспекції державного технічного нагляду Житомирської облдержадміністрації.

Встановивши зазначене, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення первісних позовних вимог про стягнення з відповідачки 134104,39 грн. в зв'язку з неможливістю передачі відповідачці сільськогосподарської техніки за договором купівлі-продажу № 102-07СТ від 16 червня 2007 року, оскільки цю техніку передано третій особі, за якою її й зареєстровано.

Частково задовольняючи зустрічний позов про стягнення з позивача завдатку, сплаченого відповідачкою на виконання умов договору купівлі-продажу № 102-07СТ від 16 червня 2007 року, що в подвійному розмірі, згідно положень ч. 1 ст. 571 Цивільного кодексу України, становить 824126 грн., місцевий господарський суд, стягуючи з позивача 395900 грн. попередньої оплати, виходив з наступних обставин.

Відповідно до п. 3.6 договору купівлі-продажу № 102-07СТ у випадку, якщо покупець не здійснив будь-який із платежів у строки, встановлені даним договором, і договір буде розірвано, суми платежів, які сплатив покупець з метою виконання даного договору, не підлягають поверненню покупцю, оскільки сторони вважають суми платежів, виплачених покупцем продавцю, завдатком, в розумінні ст.ст. 570, 571 Цивільного кодексу України. Згідно з п. 1.2 цього договору ціна, кількість строки та порядок оплати, найменування, завод-виробник та стан техніки, а також умови поставки зазначаються в специфікації до даного договору, що є його невід'ємною частиною. За приписами п.п. 3.2, 3.3 договору кількість платежів, їх розмір і строки оплати вказуються у відповідній специфікації. При здійснені платежів покупець в платіжних доручення посилається на договір, на рахунок, який виставлений продавцем, та на призначення здійснюваних платежів.

Відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, відповідачка мала здійснювати платежі за наступним графіком: до 20 червня 2007 року в розмірі 10 % від загальної суми договору; до 20 липня 2007 року в розмірі 10 % від загальної суми договору; до 20 серпня 2007 року в розмірі 20 % від загальної суми договору; до 10 вересня 2007 року в розмірі 20 % від загальної суми договору; до 5 жовтня 2007 року в розмірі 15 % від загальної суми договору; до 5 листопада 2007 року в розмірі 10 % від загальної суми договору, які сторони назвали завдатком. Остаточний платіж мав бути здійснений до 5 грудня 2007 року в розмірі 15 % від загальної суми договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачці для оплати за вказаним договором був виставлений рахунок від 15 червня 2007 року № 20692 на суму 884000 грн., оскільки включав вартість двох комплектів сільськогосподарської техніки, який в подальшому був відкоригований на суму 442000 грн., що відповідало вартості сільськогосподарської техніки.

Крім цього, відповідачці був вручений рахунок № 20971 від 21 червня 2007 року на оплату вартості комбайна МF 38 (с.н. 54270, 1997 р.в.), зернової жатки 933212 і транспортного візка до комбайна MF 38 (с.н. 54270), які не були предметом купівлі-продажу за договором від 16 липня 2007 року № 102-07СТ. Вказана сільськогосподарська техніка була предметом купівлі-продажу за договором № 127-07СТ від 5 липня 2007 року і комбайн за вказаним серійним номером зареєстрований за відповідачкою. До реєстрації його права власності за відповідачкою він належав товариству з обмеженою відповідальністю "Об'єднана агровиробнича компанія".

Всупереч умов договору, відповідачка здійснювала розрахунки, не притримуючись графіку платежів: частково - в 2007 році, частково - в 2009 році, з вказівкою в платіжних дорученнях в графі "Призначення платежу", що перераховані кошти є оплатою за комбайн, без зазначення того, що ці суми є саме завдатком.

У зв'язку з невиконанням позивачем своїх зобов'язань щодо передачі відповідачці проданого майна, 30 жовтня 209 року відповідачка направила на адресу позивача лист щодо повернення сплачених нею грошових коштів та розірвання договору, який залишений позивачем без належного реагування.

Встановивши зазначене, місцевий господарський суд, керуючись нормами ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що за своєю правовою природою сплачені відповідачкою грошові кошти є не завдатком, а авансом, а тому, в зв'язку з невиконанням продавцем зобов'язання щодо поставки товару, ці кошти підлягають поверненню покупцю.

Оскільки загальна сума перерахованих відповідачкою на рахунок позивача платежів становить 395900 грн., що підтверджується матеріалами справи, стягненню з позивача підлягає саме ця сума.

У стягненні з позивача на користь відповідачки - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Карпишиної Лариси Петрівни 16163 грн. судом відмовлено на тій підставі, що згідно платіжного доручення № 2 від 20 січня 2009 року, яким сплачено вказану суму, в графі "Платник" зазначено "СПД ФО Карпишин М.С.", а не відповідачка.

З таким рішенням місцевого суду погодився і апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову, як і висновок про необхідність часткового задоволення зустрічних позовних вимог, є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

В зв'язку з тим, що позивачем зайво сплачено 823,15 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги у Вищому господарському суді України, дана сума підлягає поверненню платнику з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 15 червня 2010 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2012 року у справі № 12/1364 - без змін.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" (08162, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 5-а, код ЄДРПОУ 30050930, р/р 26000001030247 в Київській філії АТ "Місто Банк", МФО 380593) з Державного бюджету України (УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, код ЄДРПОУ 38004897, ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31211254700007) 823,15 грн. зайво сплаченого судового збору за подання касаційної скарги, сплачених платіжним дорученням № 866 від 12 лютого 2013 року (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи № 12/1364).

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

І.Д. Кондратова