Постанова № 31213307, 15.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 5013/1364/12Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.М. (доповідач), Студенця В.І.,розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішеннягосподарського суду Кіровоградської області від 20.12.2012 р.та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 р.у справі № 5013/1364/12 господарського суду Кіровоградської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"докомунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської радипростягнення 1 599 444,10 грн.в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: не з'явилися;

відповідача: Малахова Т.Ю. (дов. № 03 від 02.01.2013 р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2012 р. у справі № 5013/1364/12 (суддя Коротченко Л.С.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість в сумі 1 497 971,91 грн., з яких: 1 357 285,41 грн. основного боргу, 12 597,96 грн. інфляційних втрат, 53 947,23 грн. пені, 26 636,32 грн. 3% річних, 47 504,99 грн. штрафу та 29 959,43 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 р. у справі № 5013/1364/12 (головуючий суддя: Швець В.В., Павловська П.П., Науменко І.М.) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2012 р. у справі № 5013/1364/12 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2012 р. у справі № 5013/1364/12 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 53 947,23 грн. та 7% штрафу у сумі 47 504,99 грн. скасувати. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 р. у даній справі скасувати повністю. Прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" щодо стягнення пені у сумі 53 947,23 грн. та 7% штрафу у сумі 47 504,99 грн. задовольнити у повному обсязі. В іншій частині рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2012 р. залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті судових рішень порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідач скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2012 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 р. по справі № 5013/1364/12 без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги перевіривши, згідно з ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.09.2011 року між НАК "Нафтогаз України" (продавець) укладено з КП "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (покупець) договір № 14/2449/11 на купівлю-продаж природного газу (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у IV кварталі 2011 році та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕТ 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Згідно п. 2.1. договору сторони погодили, що продавець передає покупцеві з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року газ в обсязі до 8 млн. 190 тис. куб. м.

Відповідно до п.п. 5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 023,50 грн. без врахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу - 3 023,50 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 3 700,76 грн.

До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 285,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 342,00 грн.

Всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортування - 3 368,97 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 4 042,76 грн.

Згідно п. 6.1. оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2. договору визначено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми прострочення платежу.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, позивач, на виконання умов договору, протягом жовтня - грудень 2011 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 7 331 096,52 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, сплативши за поставлений позивачем газ суму 5 973 811,11 грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено господарським судом Кіровоградської області та Дніпропетровським апеляційним господарським судом позивач свої зобов'язання виконав належним чином, передавши покупцю за період з жовтня - грудень 2011 року газ на загальну суму 7 331 096,52 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 року на суму 1 322 998,11 грн., від 30.11.2011 року на суму 2 796 837,64 грн., від 31.12.2011 року на суму 3 211 260,77 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, сплативши за поставлений позивачем газ суму в розмірі 5 973 811,11грн. Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений газ становить в розмірі 1 357 285,41 грн.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Поряд з цим, статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання

Частина 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.3. договору у разі порушення покупцем умов пункту 4.1. цього ж договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів - додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми прострочення платежу.

Крім того, згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позовні вимоги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є обґрунтованими, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджуються належними доказами на суму 1 357 285,41 грн. основного боргу, 12 597,96 грн. інфляційних втрат, 107 894,46 грн. пені, 26 636,32 грн. 3% річних та 95 009,98 грн. 7% штрафу.

Одночасно, згідно із п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зважаючи на те, що кінцевим споживачем основної кількості послуг, для забезпечення надання яких було поставлено природний газ, є населення, якому відповідач, згідно законодавства, не має можливості нараховувати штрафні санкції за несвоєчасне проведення розрахунків, а також те, що до стягнення з відповідача крім штрафу та пені нараховано 12 597,96 грн. інфляційних втрат та 26 636,32 грн. 3% річних, при цьому позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з господарськими судами попередніх інстанцій щодо необхідності зменшення розміру застосованого позивачем штрафу до 47 504,99 грн., а пені - до 53 947,23 грн.

На підставі викладеного, висновки місцевого та апеляційного господарських судів щодо стягнення з відповідача 1 357 285,41 грн. основного боргу, 12 597,96 грн. інфляційних втрат, 53 947,23 грн. пені, 26 636,32 грн. 3% річних та 47 504,99 грн. 7% штрафу є правомірними.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятих у справі судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2012 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 р. у справі № 5013/1364/12 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.СуддіЖукова Л.В. Студенець В.І.