Постанова № 31212256, 08.05.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/2987/13-a

категорія 11.5

08 травня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Попової О. Г. ,

при секретарі - Коваль О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, за участю третьої особи Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення від 29.03.2013 р., зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.03.2013 року, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області. Також просить зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження і вжити всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13 січня 2012 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2а-8341/10/0670, виданого 26.12.2011 року Житомирським окружним адміністративним судом щодо зобов'язання УМВС України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 20% грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, визначеного МСЕК. Крім того, посилається на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року, якою роз'яснено постанову цього ж суду від 03.11.2011 року. На думку позивача, одноразова грошова допомога повинна виплачуватись виходячи із розміру грошового забезпечення за рік, а тому державний виконавець передчасно виніс оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю, зазначивши, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження".

Представник третьої особи - УМВС України в Житомирській області просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки судове рішення виконано управлінням відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівникам міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707 із урахуванням роз"яснення Київського апеляційного адміністративного суду (а.с.9) та довідки про те, що НАСК "Оранта" проводила виплату страхового відшкодування з обов"язкового особистого страхування військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України 22.03.2002 року в сумі 800,00 грн. (а.с.49).

Заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 січня 2012 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 30630590 на підставі виконавчого листа № 2а-8341/10/0670, виданого 26.12.2011 року Житомирським окружним адміністративним судом щодо зобов'язання УМВС України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 20% грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, визначеного МСЕК. Встановлено, що зазначений виконавчий лист був виданий на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011 року (а.с.6-8). Крім того, ухвалою цього ж суду від 06 вересня 2012 року, роз'яснено постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011 року, відповідно до якої при розрахунку одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 необхідно виходити із розміру грошового забезпечення в сумі 1750 грн. ( а.с. 9).

При винесенні зазначених рішень, суд апеляційної інстанції керувався Законом України "Про міліцію", Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівникам міліції, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про міліцію" Держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Частиною 6 ст. 23 зазначеного Закону передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Згідно ч. 10 ст. 23 Закону України "Про міліцію" положення частин третьої - дев'ятої цієї статті поширюються на осіб, залучених до заходів щодо охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю, а також на пенсіонерів міліції.

Крім того, пунктом 1 підпункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, встановлено, що установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

Зі змісту зазначених положень вбачається, що законодавець визначив умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги, яка повинна обчислюватись виходячи з річного грошового забезпечення потерпілого працівника міліції з урахуванням розміру грошового забезпечення.

Суд апеляційної інстанції, роз'яснюючи рішення від 03 листопада 2011 року, зазначивши, що при розрахунку одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 необхідно виходити із розміру грошового забезпечення в сумі 1750 грн., мав на увазі суму, яка повинна враховуватись при обрахунку грошового забезпечення за один місяць.

Таким чином, твердження представника третьої особи про виконання УМВС України в Житомирській області постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011 року та посилання на лист від 08.01.2013 року № 9/13 ( а.с. 24) є безпідставними, оскільки одноразова грошова допомога позивачу у розмірі 20 відсотків була нарахована, виходячи з місячного грошового забезпечення (1750 грн.), а не річного, як це визначено законодавством та рішенням судів по справі № 2а-8341/10.

Вказане свідчить про те, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011 року не виконана, а оскаржувана постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 29.03.2013 року, з огляду на приписи Закону України "Про виконавче провадження", винесена передчасно.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 8 частини 1 ст. 49 зазначеного Закону передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, оцінивши всі наявні в справі докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 30630590 від 29.03.2013 року скасувати та зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області поновити виконавче провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 13 травня 2013 р.