Постанова № 31212146, 25.04.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/904/13-a

категорія 8.2.1

25 квітня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Попової О. Г. ,

при секретарі - Коваль О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.01.2013 року №00000012200,-

встановив:

Дочірнє підприємство "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є звернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ форми "Р" від 08.01.2013 року №00000012200 на суму 245839,00 грн., що винесено на підставі акту перевірки №1134/22-00/33864982 від 28.09.2012 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підприємством правомірно сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних і за наявності первинних документів по господарським операціям з контрагентами ПП "Габарит-груп" та "Ротонда Торг". Правочини, укладені з вказаними контрагентами не мають ознак нікчемності та є укладеними відповідно до норм чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, зазначених в письмових запереченнях щодо позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року за результатами якої складений акт №1134/22-00/33864982 від 28.09.2012 року.

В акті перевірки зазначені наступні порушення:

- ч.1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними ( п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ПП "Габарит-груп" до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року.

- п. 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України №2755-VI від 02.12.2010 року, в результаті чого донараховано податку на додану вартість на загальну суму 310697,00 грн., в т.ч.: за червень 2009 року в сумі - 57780,00 грн., за липень 2009 року в сумі - 18467,00 грн., за серпень 2009 року в сумі - 35363,00, за вересень 2009 року в сумі - 26051,00 грн., за листопад 2009 року в сумі - 34103,00 грн., за лютий 2010 року в сумі - 16048,00 грн., за квітень 2010 року в сумі - 7734,00 грн., за червень 2010 року в сумі - 35232,00 грн., за вересень 2010 року в сумі - 24167,00 грн., за листопад 2010 року в сумі - 43667,00 грн., за березень 2011 року в сумі - 12085,00 грн.

На підставі вказаного акту Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення №0006082200 від 15.10.2012 року.

Вказане рішення оскаржувалось позивачем до ДПА в Житомирській області та ДПС України. Рішенням ДПА в Житомирській області від 20.12.2012 року за №20532/Р-С/10-205 про результати розгляду первинної скарги, скасоване податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ від 15.10.2012 року №0006082200 в частині застосованої фінансової санкції в сумі 3020 грн., в іншій частині в сумі 245839,00 грн. (основний платіж 19908,00 грн., фінансова санкція 46752,00 грн.) залишено без змін (а.с.35-37).

За результатами розгляду первинної скарги позивача, Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення №0000012200 від 08.01.2013 року на суму 245839,00 грн. донарахованого податку на додану вартість.

Рішенням ДПС України від 28.01.2013 року за №1326/6/10-2115 про результати розгляду скарги Дочірнього підприємства "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є залишено без змін податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ від 15.10.2012 року №0006082200 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення-рішення №0000012200 від 08.01.2013 року).

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податку на додану вартість в розмірі 245839,00 грн., згідно акту перевірки, стало невизнання податкового кредиту за операціями із отримання товарів (послуг) від ПП "Габарит -груп" та ПП "Ротонда Торг". В акті зазначено, що укладені із ПП "Габарит-груп" та ПП "Ротонда Торг" договори купівлі-продажу є правочинами, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та відповідно до ст. 203, 215, 228 ЦК України є нікчемним, так як позивачем не надано для перевірки актів прийому - передачі запасних частин від ПП "Габарит-груп" та ПП "Ротонда Торг", що підтверджують суму придбання, яку підприємством було віднесено до складу податкового кредиту в загальній сумі 245839,00 грн., податкова вигода сформована від сумнівних постачальників та підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачі.

Судом встановлено, що між Дочірнім підприємством "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є (покупець) та ПП "Ротонда Торг" (продавець), укладено договір №96 від 04.01.2011 року про передачу у власність товару, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах договору запасні частини та комплектуючі до дробильного устаткування, авто та електрообладнання (а.с. 78-80).

На виконання умов даного договору постачальником (продавцем) виписувались рахунки- фактури (а.с.86,88,90,92,), податкові накладні (а.с.98-102), видаткові накладні (а.с.93-97).

Податкові накладні відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Придбання товарів, зазначених у рахунках-фактури, підтверджується платіжними дорученнями (а.с.81,83,85,87,89,91), згідно яких Дочірнє підприємство "Граніт Україна" (платник) сплатив за будівельні матеріали ПП "Ротонда Торг" (отримувач) згідно рах. №221, №223, №28/09, №55/11, №82/12, №21/02 (а.с. 82,84).

На час здійснення господарських операцій контрагент позивача - ПП "Ротонда Торг" зареєстровано як платник податку на додану вартість та перебувало в Державному Реєстрі юридичних осіб.

Також судом встановлено, що між Дочірнім підприємством "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є (покупець) та ПП "Габарит-груп" (продавець), укладено договір №123 від 04.01.2010 року про передачу у власність товару, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах договору запасні частини та комплектуючі до дробильного устаткування, авто та електрообладнання (а.с. 113-115).

З матеріалів справи встановлено, що сторони даного договору належним чином виконували свої зобов"язання, які передбачені в ньому, а саме постачальником (продавцем) виписувались рахунки-фактури (а.с.119,121,123,125,127,129,131,132), податкові накладні (а.с.138-142), видаткові накладні (а.с.133-137). Придбання товарів підтверджується платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи (116,118,120,122,124,126,128,130).

На час здійснення господарських операцій контрагент позивача - ПП "Габарит-груп" зареєстровано як платник податку на додану вартість та перебувало в Державному Реєстрі юридичних осіб.

Основним видом діяльності Дочірнього підприємства "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є є будівництво автошляхів та інших шляхів сполучень, а тому придбані у ПП "Габарит -груп" та ПП "Ротонда Торг" запасні частини та комплектуючі до дробильного устаткування, авто та електрообладнання в подальшому використовувались позивачем в господарській діяльності підприємства.

Відповідно до п.п 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Судом встановлено і не спростовано відповідачем, що здійснення господарських операцій з контрагентами ПП "Габарит-груп" та ПП "Ротонда Торг" підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а їх купівля пов'язана з господарською діяльністю позивача.

Щодо визнання податковим органом договорів між позивачем і ПП "Габарит -груп" та ПП "Ротонда Торг" нікчемними, то відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Реальне настання правових наслідків за визначеним Новоград-Волинською ОДПІ правочинами підтверджено і не оспорюється висновками акту документальної перевірки. Так, контрагенти позивача виконали повністю взяті на себе зобов'язання по продажу товару, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок за придбання такого товару. Позивач у своїх бухгалтерській та податковій звітностях відобразив вчинені операції, правомірно відніс вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат.

В листі ДПА України №20289/16-1617 від 29.09.2010 року зазначено, що при визнанні угод нікчемними податковий орган зобов'язаний аналізувати реальність здійснення господарської діяльності на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Акт перевірки не містить жодних доказів, які б підтверджували, що зміст договорів №96 від 04.01.2011 року та №123 від 04.01.2010 року про постачання товару не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання господарських зобов'язань, що виникли на підставі цього договору.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Також, в листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011року №742/11/13-11 та від 01.11.2011року №1936/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі щодо формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, та дослідивши обставини справи, суд не вбачає підстав вважати, що укладені правочини: спрямовані на фактичне настання правових наслідків, що обумовлені ним, порушують публічний порядок, або вчинені з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, чи господарські зобов'язання не відповідають вимогам закону, тощо.

Первинними документами підтверджено реальне виконання сторонами умов договору, що спростовує висновки позивача про фіктивність договорів.

Щодо не надання для перевірки позивачем актів прийому - передачі запасних частин від ПП "Габарит-груп" та ПП "Ротонда Торг", що підтверджують суму придбання, яку підприємством було віднесено до складу податкового кредиту в загальній сумі 245839,00 грн., то акти прийому - передачі товару умовами вище вказаних договорів не передбачені.

Щодо посилання в акті перевірки на постанову слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України С.В. Осипчука від 02.04.2012 року, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146, на підставі якої встановлено, що кримінальна справа порушена в тому числі і відносно директора ТОВ БВП "Строитель-плюс" ОСОБА_2, фізичних осіб ОСОБА_3 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-груп" , з метою прикриття незаконної діяльності... , що призвело до фактичного не надходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч.2, 27 ч.5, 212 ч. 3 КК України (а.с. 21).

З даного приводу слід зазначити, що відповідно до листа ДПС у Житомирській області в рамках розслідування кримінального провадження №32013060000000010 з обставин справи допитано засновника, директора та головного бухгалтера ПП "Габарит-Груп" ОСОБА_4, яка повідомила, що вказане підприємство зареєструвала за винагороду, жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ПП "Габарит-Груп" вона не має, аналогічні пояснення надав допитаний директор та головний бухгалтер ПП "Ротонда-Торг" ОСОБА_5( а.с. 214).

Зокрема, з копії протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_4 вбачається, що в день підписання нею реєстраційних документів в нотаріальній конторі, вона підписала довіреність про надання повноважень з правом підпису на документах ПП "Габарит-Груп" ОСОБА_6 (а.с. 226). З копії протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_5 вбачається, що він приблизно через місяць після відкриття підприємства на пропозицію ОСОБА_2 написав на нього довіреність на право управлінням підприємством (а.с. 218-219).

Щодо зазначеного в акті перевірки, що податкова вигода сформована від сумнівних постачальників та підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів судом досліджено наступне.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентом.

За таких обставин добросовісний покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, якщо він виконав усі передбачені законодавством умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така ж позиція викладена в інформаційному листі ВАСУ від 20.07.2010 року №1112/11/13-10.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків. Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача при формуванні сум податкового кредиту відповідачем - суб'єктом владних повноважень, суду не надано .

На підставі викладеного, з урахуванням того, що позивачем були надані всі первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і задовольняє позов підприємства в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

постановив:

Позов задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ від 08.01.2013 року № 00000012200 скасувати в повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 07 травня 2013 р.