Ухвала суду № 31211138, 14.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2013 р. м. Київ К/9991/61795/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 05 грудня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради, в якому просив зобов'язати Амур-Нижньодніпровську районну у місті Дніпропетровську раду виплатити грошову винагороду як державному службовцю за сумлінну безперервну працю в органах державної влади у розмірі 5 середньомісячних заробітних плат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 212, а також стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 12 листопада 1975 року по 20 грудня 2002 року проходив дійсну військову службу на офіцерських посадах у Збройних Силах, а з 17 червня 2008 року по 06 червня 2011 року працював на посадах спеціаліста 1-ої категорії та провідного спеціаліста з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення в Амур-Нижньодніпровській районній у місті Дніпропетровську раді.

Після звільнення 29 червня 2011 року ОСОБА_4 звернувся до відповідача з заявою про грошову винагороду за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків.

Листом №4/600 від 14 липня 2011 року Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради у видачі грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади позивачу було відмовлено.

Вирішуючи спір та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вірно виходив з того, що у позивача відсутній стаж державної служби, що надає йому право на отримання грошової винагороди у розмірі 5 середньомісячних заробітних плат.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну службу» державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про державну службу» за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов'язків державним службовцям видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 212 затверджено Порядок видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків, пунктом 1 якого встановлено, що грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків видається особам, які пропрацювали безперервно на посадах державних службовців в одному або кількох органах державної влади не менше ніж 10 років.

В абзаці 3 пункту 1 зазначеного Порядку передбачено, що до стажу, який право на одержання грошової винагороди, не зараховується, але й не перериває його, строкова військова служба у разі, коли державний службовець після цього повернувся на державну службу.

Грошова винагорода видається один раз на п'ять років за умови зразкового виконання посадових обов'язків та відсутності порушень трудової дисципліни з урахуванням щорічної оцінки виконання державним службовцем покладених на нього завдань та обов'язків. Винагорода видається, якщо за результатами проведення щорічної оцінки рівень виконання державним службовцем обов'язків та завдань оцінений як «добрий»і «високий». При цьому повинні враховуватися результати щорічних оцінок за п'ять років.

До стажу безперервної роботи (служби) на посадах державних службовців в одному або кількох органах державної влади зараховуються всі періоди роботи (служби) у цих органах, у тому числі до 1 січня 1994 року, на посадах державних службовців, передбачених статтею 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, що відносяться в установленому законодавством порядку до відповідних категорій посад державних службовців, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів, зазначених у частині другій статті 9 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях включається до стажу державної служби, проте стаж військової служби не прирівняний до відповідної категорії посад державних службовців, що необхідно для видачі грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади за зразкове виконання трудових обов'язків.

Крім того, безперервним стажем роботи необхідно вважати тривалість останньої безперервної роботи на посадах державних службовців в одному або кількох органах державної влади за умови безпосереднього переходу на посаду державного службовця в цих органах, тобто відсутність записів у трудовій книжці працівника про трудову діяльність на інших підприємствах, установах, організаціях, яким не надано статусу органу державної влади.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Я.Л. Іваненко

Судді: М.І. Мойсюк

В.В. Тракало